Рішення № 12454565, 25.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.10р.Справа № 40/141-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Ягодка і Партнери", м.Кривий Ріг

про стягнення 84721 грн. 50 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Писаренко Г.О. (довір. № б/н від 12.07.2010 року);

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Ягодка і Партнери" (далі-Відповідач) про стягнення 30150 грн. 00 коп. –основного боргу, 54571 грн. 50 коп. - пені та судові витрати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки головного управління статистики у Дніпропетровській області, станом на 01.11.2010р. року юридична адреса Відповідача: 50036, м.Кривий Ріг, вул.Тесленка, буд.21 (а.с.31).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2008 року між Позивачем (замовник) та Відповідачем (підрядник) був укладений договір №03-25/69 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а підрядник зобов’язується своїми силами та коштами виконати проектну документацію по реконструкції нежилого приміщення розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, д.105, під відділення „Гагарінське ЗАТ ОТП Банк” в м. Дніпропетровську, а також погодити Проект з відповідними державними органами (СЕС, Пожнагляд, ГАСК) на умовах та с в строки передбачені даним Договором.

Згідно п.2.1 договору вартість робіт на момент підписання даного договору складає 50250 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 10050 грн., всього загальна вартість робіт складає 60300 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2.1 замовник сплачує вартість робіт в наступному прядку: 30 % вартості робіт, як вказано в п.2.1 замовник виплачує Підряднику після підписання сторонами даного Договору, протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку виконаного Підрядником.

Пунктом 2.2.2. договору 40 % вартості робіт, як вказано в п.2.1 договору, змовник виплачує підряднику після представлення Підрядником Проекту (АС, Є, ОВ, ВК, ПС), протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку, виставленого Підрядником.

На виконання зазначеного п.2.2.1 замовник сплатив Підряднику 18 090 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2900013760 від 14.08.08р. Відповідач звернувся до Позивач з проханням оплатити другу частину грошових коштів, Позивач сплатив грошові кошти в розмірі 24 120 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2900014026 від 19.08.08р., але Відповідач виконав роботи на суму 12060 грн.

Таким чином на момент розгляду справи у Відповідача виникла заборгованість у сумі 30 150 грн. 00 коп., яка не оплачена.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.5.2 договору у випадку порушення строків виконання робіт, встановлених в Додатку №1 до даного Договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості робіт, вказаної в п.2.1 даного Договору, за кожен день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково у сумі 30 150 грн. 00 коп. –боргу, 54571 грн. 50 коп. - пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ягодка і Партнери", (50036, м.Кривий Ріг, вул.Тесленка, буд.21, п/р 26003128150980 в КБ ВАТ „Фінанси та Кредит”, МФО 305835, ідентифікаційни код 34545305) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", (м.Київ, 01033, м.Київ, вул.Жлянська, буд.43, рахунок 29096006900300, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) суму 30 150 грн. 00 коп. –основного боргу, суму 54 571 грн. 50 коп. пені, 847 грн. 21 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано

23.11.2010 року