Рішення № 124545459, 21.01.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/31993/24

Провадження № 2-а/947/50/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення сторінза наявнимиу справіматеріалами адміністративнусправу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

07жовтня 2024року черезсистему «Електроннийсуд» представникпозивача ОСОБА_1 НечаєваНаталія Михайлівназвернулася досуду задміністративним позовом,в якомупросила поновитистрок наоскарженняпостанови посправіпроадміністративне правопорушення;визнати протиправноюта скасуватипостанову пронакладенняадміністративного стягненнявід 11.07.2024року№1442,винесенуначальником ІНФОРМАЦІЯ_2 пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.3ст.210КУпАПта накладенняштрафуу сумі17000грн.;закритипровадження усправіпро адміністративнеправопорушеннязач.3ст.210КУпАП відносно ОСОБА_1 напідставі п.1ч.1ст.247КУпАП взв`язкуз відсутністюподії таскладу адміністративногоправопорушення та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 02.10.2024 року ОСОБА_1 через блокування банком його рахунків дізнався про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження №76156252. Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 04.10.2024 року, позивачем було виявлено, що підставою відкриття виконавчого провадження стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2024 року № 1442, згідно якої установлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, стягувач ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2024 року № 1442 ОСОБА_1 не отримував, ані у липні 2024 року, ані у жовтні 2024 року. Походження підпису внизу постанови йому невідоме, у зв`язку із чим просив строк оскарження даної постанови поновити. Позивач зазначає, що військовий квиток видано на прізвище позивача від народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , представники ТЦК та СП не взяли до уваги пропри те, що у ОСОБА_1 були наявні з собою документи про зміну його прізвища, а саме: свідоцтво про одруження від 25 листопада 2009 року, яким підтверджується зміна прізвища на ОСОБА_2 та Свідоцтво РАЦС про зміну імені від 21 травня 2024 року, яким підтверджується зміна прізвища на ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що представниками ТЦК та СП було сформовано протокол, де суттю порушення було зазначено, що позивач не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач відмовився його підписувати та визнавати, про що власне у протоколі є відмітка. Зазначає, що складання постанови на місці не відбувалося. Позивачу було вручену повістку №х1661 про необхідність з`явитися у ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,13 липня 2024 року о 9.00 год. як йому роз`яснено для розгляду питання його адміністративної справи. Про отримання повістки підпис позивач ставив. Зазначає, що можливо це власне той підпис, який у невідомий йому спосіб трансформовано на копію постанови, що міститься у матеріалах виконавчого провадження № 76156252. Стверджує, що відсутність при собі військово-облікового документу та не повідомлення про зміну персональних даних, у даному випадку про зміну прізвища, є обставинами протиправність яких визначається окремими нормами матеріального права та різними статтями КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням встановленого порядку та на підставі недопустимих доказів, а отже такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 09.10.2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 Нечаєвої Наталії Михайлівни про поновлення строку звернення до суду відмовлено; адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та разом із доданими документами повернуту позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 оскаржив її в П`ятому апеляційному адміністративному суді.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи повернуті до суду 18 грудня 2024 року та, відповідно до протоколу передачі судової справи від 07.01.2025 року, справу було передано судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 08.01.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.01.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 Ткачова Андрія Віталійовича надійшов Відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ч. 8 ст. 262 КАС України, судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.

Оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2024 командиром 2 відділення взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 був складений протокол №1442 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , стосовно скоєння ним адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 14-15). Вказаний протокол містить відомості про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 11 липня 2024 року об 11:24 год у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет 48.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2024 №1442, яка надана позивачем до позову, не містить відомостей, а ні про вручення його копії особі щодо якої він складений, і ні про відмову у його отриманні.

Натомість копія протоколу, яка надана відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, містить підпис особи щодо якої складений протокол, про отримання другого примірника протоколу та про роз`яснення змісту статті 63 Конституції України, та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 11 липня 2024 року об 11:24 год. у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №48, а також запис уповноваженої на складення протоколу особи, про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від надання пояснень.

Відповідно до матеріалів справи 11.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова №1442 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн (а.с. 8-9).

При цьому копія Постанови №1442 від 11.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надана позивачем, не містить відомостей проте, чи була справа розглянута у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи за її відсутності, але містить розписку про отримання 11.07.2024 ОСОБА_1 копії постанови №1442 від 11.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 9). Копія постанови, що надана позивачем, є такою самою, як і копія постанови, що надана відповідачем до Відзиву на позовну заяву.

Апеляційним судом, в постанові від 03.12.2024 року по цій справі зазначено, що за візуальним дослідженням підписів ОСОБА_1 , які міститься на розписці про отримання копії постанови, на копії протоколу про адміністративне правопорушення, яка надана відповідачем до апеляційного суду, та його підпису, який мітиться в паспорті (а.с. 13), встановлена суттєва різниця між цими підписами. При цьому написання букв у прізвищі позивача та перша літера підпису, який міститься на розписці про отримання копії постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, копія якого надана відповідачем до апеляційного суду, є візуально дуже схожими з тими, які написані у повістці №х1661 (а.с. 10), що була виписана апелянту уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначені відповідною інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381 (надалі Інструкція №3).

Так, за приписами розділу II «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції №3, складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення (п. 7).

Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (п. 8).

В подальшому, матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП (п. 9).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (п. 10).

Отже, алгоритм дій, визначений Інструкцією №3, свідчить про те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно, після того, як складений протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, у разі їх наявності, будуть зареєстровані в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення та сформовані у справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до наданої представником відповідача копії справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення зареєстрований 12.07.2024.

Апеляційним судом, в постанові від 03.12.2024 року по цій справі, зроблено висновок, що оскаржувана копія постанови у справі про адміністративне правопорушення не могла бути вручена позивачу 11.07.2024, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 11.07.2024 зареєстрований в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення тільки 12.07.2024.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини щодо підпису апелянта на копії оскаржуваної постанови у справі про адміністративні правопорушення та копії протоколу про адміністративне правопорушення, наданій відповідачем до апеляційного суду, апеляційний суд зазначав про обґрунтовані сумніви щодо вчинення цих підписів ОСОБА_1 , а відтак і щодо вручення позивачу 11.07.2024 копії оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на наявність обставин у справі, які є встановленими судом апеляційної інстанції, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП. Доказів своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до суду не надано.

Окрім того суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка не повідомлялася про розгляд справи, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно- правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону України органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у Постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що оскаржувана постанова, складена відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийнята не у способи, що передбачені Конституцією та законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Щодо вимог позивача в частині визнання постанови протиправною, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у частині задоволення вказаної позовної вимоги.

Так, ч.3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція 0.0.3927250191.1 від 07.10.2024 року на суму 605,60 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 210, 235, 245, 247, 251, 280, 286 КУпАП, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ст. ст.71, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити частково.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.07.2024року №1442 пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.3ст.210КУпАП та накладення штрафуу сумі17000грн.

Закрити провадження у справіпро адміністративнеправопорушення зач.3ст.210КУпАП відносно ОСОБА_1 напідставі п.1ч.1ст.247КУпАП взв`язкуз відсутністюподії таскладу адміністративногоправопорушення

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 гривень.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Куриленко