Рішення № 124544720, 21.01.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4618/24

Провадження № 2/591/795/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Полякової А.О.,

представника позивача Нежевело В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/4618/24 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила, та свої вимоги мотивує тим, що 18 січня 2024року через соціальну мережу Інстаграм онлайн (дистанційно) позивачкою досягнута домовленість про укладення двостороннього договору з відповідачкою, як виконавцем замовлення, щодо індивідуального пошиття під особисті заміри споживача (клієнта) демісезонного пальто. В соціальних мережах відповідач реалізує свою діяльність через сторінку за назвою «arimart_аtelier». Замовлення індивідуального пошиву демісезонного пальто відбувалося разом з замовленням інших товарів, загальна вартість замовлення склала 17900,00 грн. Зазначення у розрахунку SMS-повідомлення загальної суми замовлення для оплати в розмірі 18100,00 грн. є неправильним із завищенням на 200,00 грн. Вартість демісезонного пальто склала 13000,00 грн, яка була сплачена позивачем. 28 січня 2024 року замовлення отримано уповноваженою особою ( ОСОБА_3 ).

Після отримання товару та його огляду виявлені суттєві недоліки товару, який було виготовлено (пошито) з суттєвими відмінностями від моделі, яка обиралася та замовлялася, в тому числі невідповідності та не дотриманості за фасоном, неналежної якості за промірами по відношенню до тіла замовника, з відхиленням від стандартів та норм такого виду товару, з явними недоліками, що відразу простежувалося візуальним оглядом замовником товару, невідповідності стандартам та нормам, що робить товар непридатним для нормального носіння (експлуатації), з відповідним не дотримання умов договору між сторонами щодо наданих індивідуальних замірів споживача, а саме:

- пальто по плечам зашироке, орієнтовно +- 2 см. на кожному плечі (що свідчить про не дотримання особистих замірів споживача та не здійснення індивідуального пошиву пальто);

- ґудзики знаходяться низько (що особливо чітко вбачається в порівнянні з фасоном належного вигляду товару на фото на моделі - надано в додатку), тобто при примірці товару перший ґудзик розміщено нижче пупка і другий на рівні генеталій, що унеможливлює носку та використання за призначенням товару;

- кармани теж знаходяться низько, якщо щось класти, то річ опиняється на рівні коліна, що також унеможливлює носку та використання за призначенням товару;

- довжина занадто довга, що навіть заважає здійсненню вільних кроків, тобто носити пальто і при ходьбі не можливо.

Тобто, фактично відповідачкеа не виконала замовлення, в діях виконавця замовлення вбачається суттєве порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, тощо.

Вказує, що 09 лютого 2024 року споживачем (позивачкою) до виконавця замовлення/продавця товару (відповідачки) була надіслана письмова претензія з вимогою розірвати договірні умови та повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 13000,00 грн. Однак, будь якого реагування на претензію не проявлено.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд:

- розірвати оплатний публічний договір, укладений 18 січня 2024 року між ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на відстані за допомогою комунікаційного (дистанційного) зв`язку мережі Інтернет та застосунку Інстаграм на відкритій сторінці «arimart_аtelier» через чат компанії поза торговельними або офісними приміщеннями про виконання робіт (надання послуг) побутового підряду з пошиву індивідуального замовлення (демісезонного пальто, сорочки та кушака) в частині замовлення та його виконання щодо демісезонного пальта індивідуального пошиву;

- стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з виконання замовлення та придбання товару у вигляді демісезонного пальто індивідуального пошиву, як за виготовлення товару неналежної якості, у розмірі 13000,00 грн.;

- стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) відповідно до ч.5 ст.10 Закону «Про захист прав споживачів» за кожний день прострочення починаючи з дня укладення договору попередньо за розрахунком до 31 жовтня 2024 року у розмірі 111450,00 грн.;

- покласти на позивача ОСОБА_1 зобов`язання повернути товар у вигляді демісезонного пальто індивідуального пошиву суб`єкту підприємницької діяльності фізичної особи - підприємцю ОСОБА_2 після отримання суми вартості замовлення на виконання рішення суду протягом 10 дня з дня повернення (стягнення) коштів;

- стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 200,00 грн. безпідставно набутих коштів, отриманих в ході виконання замовлення споживача по оплатному публічному договору, укладеному 18 січня 2024 року між ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на відстані за допомогою комунікаційного (дистанційного) зв`язку мережі Інтернет та застосунку Інстаграм на відкритій сторінці «arimart_аtelier» через чат компанії поза торговельними або офісними приміщеннями про виконання робіт (надання послуг) побутового підряду з пошиву індивідуального замовлення (демісезонного пальто, сорочки та кушака) в частині замовлення та його виконання щодо демісезонного пальта індивідуального пошиву.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала із зазначених підстав.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відзив у встановлений судом строк не подала.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 12 червня 2024 року. Ухвалою суду від 01.08.2024 провадження у справі зупинено на строк проведення судової товарознавчої експертизи. Ухвалою суду від 15.10.2024 рокупоновлено провадження у справі, призначено судове засідання на20 листопада 2024 року. Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , із забороною відчуження, в межах ціни позову - 124 650,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з 26.04.2017 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.11)

17 січня 2024 року в соціальній мережі Інстаграм позивачка здійснила замовлення одягу у СПД-ФОП ОСОБА_2 через сторінку за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: демісезонного пальто, сорочки та кушака. Як вбачається зі скріншотів листування позивач повідомила відповідачу заміри для пошиву одягу. За повідомленням продавця замовлення становила : сорочка 3500 грн, кушак 1400 грн, пальто 13000 грн., разом : 18100 грн., надано реквізити сплати 50% відсотків вартості замовлення (а.с.12-15).

18 січня 2024 року позивачка сплатила відповідачу аванс в сумі 10103,00 грн. (а.с. 16).

28 січня 2024 року замовлення отримано уповноваженою особою позивачки ОСОБА_3 (а.с. 20).

При отриманні товару було здійснено доплату за товар в сумі 8000,00 грн, а також сплачено комісію в сумі 180 грн. (а.с. 21).

Таким чином, на вимогу виконання укладеного договору, ФОП ОСОБА_2 виготовила та передала у власність позивача демисезонне пальто, сорочку та кушак, а остання отримала їх та сплатила за них грошові кошти у повному розмірі.

09 лютого 2024 року споживачем (позивачкою) до виконавця замовлення/продавця товару (відповідачки) була надіслана письмова претензія з додатками та вимогами в межах реалізації Закону України «Про захист прав споживачів» розірвати договірні умови, укладені на відстані через мережу Інтернет за допомогою застосунку Інстаграм на відкритій сторінці «arimart_аtelier» через чат компанії, та повернути сплачену за товар у вигляді демісезонного пальто грошову суму у розмірі 13000,00 грн. (а.с. 28-30).

З висновку експерта №СЕ-19/119-24/12060-ТВ від 27 вересня 2024 року вбачається, що представлене на дослідження демісезонне пальто не відповідає розмірним характеристикам вихідних даних, наданих замовником ОСОБА_1 при здійсненні замовлення на пошиття товару. Цей недолік відноситься до дефектів виробничого характеру та є істотним при пошитті демісезонного пальто. Надане на дослідження пошите демісезонне пальто має наступні дефекти виробничого характеру: різниця в довжині рукавів, порушення симетрії розташування кишень, несиметричний ворот, деформована форма низу виробу зліва. Також виявлена неповнота споживчого маркування, що є невідповідністю вимогам п. 4.6 ДСТУ 4519:2006 Непродовольчі товари. Споживче маркування товарів легкої промисловості. Загальні правила (2) до споживчого маркування непродовольчих товарів легкої промисловості та ст. 15 «Право споживача на інформацію про продукцію (1) (а.с.77-88).

Згідно з квитанцією від 13.08.2024 року оплата вартості експертного дослідження склала 5452,40 грн. (а.с.66).

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв`язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв`язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема, Інтернет (статті 1, 13 цього Закону).

Оформлення замовлення товару через сайт є отриманням оферти, а прийняття товару через пошту є акцептом після якого договір купівлі-продажу товару на відстані вважається укладеним.

Таким чином, в даному випадку, відбулось замовлення товару на сайті, доставка товару покупцю поштою та сплата коштів за товар договором купівлі-продажу товару, укладеним на відстані відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 1.7 Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, що затверджені Наказом Міністерства економіки України №103 від 19.04.2007 споживач має право розірвати договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої поставки такого товару, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чи поставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору продавцем (виконавцем) із споживачем на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв`язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв`язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема Інтернет.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК Українивизначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 673 ЦК України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту продажу йому непродовольчого товару належної якості, обміняти його на аналогічний товар, а якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, продавець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму. Таке ж право покупця (споживача) на обмін товару належної якості, а в разі відсутності аналогічного товару для обміну, який влаштовує покупця, - на розірвання договору та одержання назад грошей, сплачених за товар, передбачено і ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, частинами 3, 4 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості.

Так, частиною 4 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підтвердження виконання здійснення правочину позивачем було надано скріншоти листування, експрес-накладні відділення «Нова пошта» та докази оплати вартості товару. Таким чином, суд зазначає, що договір про надання послуг було укладено між сторонами дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації, і сторони вчинили відповідні дії на виконання умов цього договору.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач, маючи повну можливість доведення своїх заперечень, не надав суду жодних доказів на спростовування позиції позивача, відзив у встановлений судом строк також не був поданий.

В судовому засіданні 23 грудня 2024 року судом було оглянуто надане представником позивача демісезонне пальто . При огляді було встановлено, що має місце різниця в довжині рукавів, порушення розташування кишень та гудзиків, несиметричний воріт, деформована форма низу виробу зліва.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис огляду та примірки пальто позивачкою.

З досліджених письмових матеріалів справи вбачається, що придбаний виріб (пальто) пошитий неякісно та не у відповідності до наданих позивачкою замірів, тобто має очевидні суттєві недоліки. Вказане є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору та повернення сплачених за товар неналежної якості грошових коштів. Разом з тим, відповідачка претензію позивача проігнорувала, відмовилась прийняти назад товар неналежної якості та повернути позивачки кошти, оплачені в рахунок вартості товару. Вказане є підставою для розірвання договору у судовому порядку та стягнення сплачених позивачем грошових коштів на виконання договору в розмірі 13000,00 грн.

Також,розриваючи договір,суд вважаєза необхіднепривести сторониу попереднійстан тазобов`язатипозивача повернутивідповідачці товар демісезоннепальто індивідуальногопошиву післяотримання сумивартості замовленняна виконаннярішення судуу данійсправі протягом10днів здня повернення(стягнення)коштів.

Відповідно до ч.ч.1.,2 ст.1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) , зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

28.01.2024 року за демісезонне пальто позивачем проведена доплата у сумі 2900,00 грн., інші кошти (8000-2900=5100 грн за додатковий товар у вигляді сорочки та кушака, та переплата становила 200 грн. за розрахунком виконавця згідно смс повідомлення.

Враховуючи, що переплата в сумі 200 грн. набута відповідачем без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 200 грн також підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення, починаючи з дня укладення договору за розрахунком по 31.10.2024 року, суд зазначає наступне.

Відповіднодо ч.ч.4,5ст.10Закону України«Про захистправ споживачів»за наявностіу роботі(послузі)істотних недоліківспоживач маєправо вимагатирозірвання договорута відшкодуваннязбитків. Якщоістотні недолікибуло виявленов роботі(послузі),виконаній зматеріалу споживача,споживач маєправо вимагатина свійвибір абовиконання їїз такогож матеріалувиконавця,або розірваннядоговору івідшкодування збитків. Зазначенівимоги можутьбути пред`явленіспоживачем протягомстроків,передбачених нормативно-правовимиактами таумовами договору,а вразі відсутностітаких строків-протягом десятироків.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно наданого представником позивача розрахунку станом на 31.10.2024 року неустойка складає: 18.01.2024 р. предоплата 10100 грн.? 3%=303 грн.? кількість календарних дній 10 (до 27.01.29024 р. включно) = 3030 грн. (незмінна позиція), 28.01.2024 р. доплата 290 грн. загальна сума оплати 13000 грн ?3%=390 грн.?кількість календарних днів 278 (28.01.2024 р. по 31.10.2024 р) =108420 грн. (а.с.99).

Суд з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (пені) до розумного розміру, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості й пропорційності. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №902/538/18.

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими в конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22.

Виходячи з принципу добросовісності, розумності, справедливості й пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 13000 грн., що відповідає ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», яким позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 262 грн. 00 коп. в рахунок витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам (1246,50 ? 21%), а також 5452,40 грн., сплачених позивачем за складання висновку експерта.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Розірвати договір, укладений 18.01.2024 між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 побутового підряду з пошиву індивідуального замовлення (демісезонного пальто, сорочки та кушака) у частині замовлення та його виконання щодо демісезонного пальто.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з виконанням замовлення та придбання товару у вигляді демісезонного пальто індивідуального пошиву, як за виготовлення товару неналежної якості, у розмірі 13000, 00 грн., пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 13 000 грн., безпідставно набуті кошти в сумі 200,00 грн.

Покласти на ОСОБА_1 зобов`язання повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 товар демісезонне пальто індивідуального пошиву після отримання суми вартості замовлення на виконання рішення суду у даній справі протягом 10 днів з дня повернення (стягнення) коштів.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 262,00 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 5452,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП суду невідомий.

Повний текст рішення виготовлено 21.01.2025.

Суддя О.О. Ніколаєнко