Рішення № 12454360, 24.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.10р.Справа № 8/204-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж" (м. Дніпропетровськ)

про визнання права власності на нежитлові офісні приміщення

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: Жорова І.Ю. - ген. директор (протокол № 2 від 23.01.08р., паспорт)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж" (далі-відповідач) про визнання права власності на нежитлові офісні приміщення в літ. А-5 - в підвалі поз.1-3, І; на І поверсі поз.101-142, І; на II поверсі поз.201-236, І; на III поверсі поз. 301-307, 319-324, І; на IV поверсі поз. 401-407, 419-425, І; на V поверсі поз.501-508, 520-527, І; загальною площею 2106,2 кв.м., ґанки літ. а, а3, а5, вентиляційна камера літ. а6, в загальному користуванні: на першому поверсі поз. II, на другому поверсі поз. II, на третьому поверсі поз. II, на четвертому поверсі поз. II, на п'ятому поверсі поз. II, всього загальна площа по місцям загального користування 57,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76, без акту введення в експлуатацію.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

01.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 25-10/ж, щодо частини будівлі гуртожитку, площею 2161,4 кв.м., яке розташоване в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, 76. Укладаючи даний договір сторони дійшли згоди, що строк оренди зазначеного майна становить 1 рік та передається сторонами за актом приймання-передачі.

01 квітня 2010 року між сторонами, на виконання п. 2.1. договору, був складений акт приймання-передачі зазначеного об'єкту нерухомості.

В вересні 2010 року відповідач звернувся до позивача із листом, в якому з посиланням на п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України заявив про бажання достроково розірвати укладений договір, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що об'єкт оренди начебто не належить позивачу, оскільки за правовстановлюючими документами на нерухоме майно, об'єкт оренди є гуртожитком, що на думку відповідача, унеможливлює подальше використання цього майна на законних підставах за його цільовим призначенням, який зазначено в договорі оренди, а саме: для розміщення офісу, у зв'язку із чим відповідач, як орендар фактично позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Отже, відповідач фактично заявив позивачу про невизнання його права власності на об'єкт оренди і у зв'язку із цією обставиною вважає це істотним порушенням договору оренди, що у свою чергу унеможливлює його продовження.

Зазначений вище об'єкт нерухомого майна належить позивачу на праві власності на підставі Наказу Фонду Державного майна України № 129 від 29.01.2001р. та Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод", що підтверджено Фондом Державного майна України листом № 10-21-16075 від 17.12.2003р. згідно із Порядком підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 906 від 24.05.2002 року. Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації" 03.11.2006 року, номер витягу 12389677, реєстраційний номер 16617700.

Земельна ділянка площею 0,2194 га, код 1210100000:02:276:0026 (66099144), на якій розташована будівля гуртожитку, знаходиться в користуванні позивача згідно даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю № 4011/1 від 21.01.2010 року (лист від 09.09.2010 р. №Ц/10005-10).

Надана відповідачеві в оренду частина гуртожитку у відповідності зі змінами до Переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод" згідно з наказом Фонду державного майна України про створення відкритого акціонерного товариства від 14.02.1996р. № 25-АТ, наданого товариству листом ФДМУ від 17/12/2003 року № 10-21-16075, - визнана державним органом приватизації як нежитлове (офісне) приміщення, інвентарний номер 27476405/2.

Крім того, на підставі заяви позивача технічною комісією Бабушкінського району м.Дніпропетровська було складено акт щодо визнання частини 1 гуртожитку №2 літ. А-5 по проспекту Гагаріна, 76 в м. Дніпропетровську (технічний паспорт від 03.08.2007р.) непридатною для проживання. Зазначений акт рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради за № 340 від 17.07.2009 року було затверджено та частину гуртожитку літ. А-5 по проспекту Гагаріна № 76 - визначено непридатною для проживання.

У березні 2010 року, в ході проведення поточної інвентаризації Комунальним підприємством "Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, було виготовленого технічний паспорт будівлі гуртожитку (нежитлові (офісні) приміщення) літ. А-5, що знаходиться по проспекту Гагаріна, 76, в м. Дніпропетровську (далі - Об'єкт). Також в ході інвентаризації було встановлено, що за рахунок зносу та встановленню перегородок в будівлі гуртожитку сталося самовільне переобладнання приміщень, а також зміна функціонального призначення приміщень, а саме: підвал: в підвалі поз.1-3, І; І поверх: поз.101-142, І; II поверх: поз.201-236, І; III поверх: поз.301-307, 319-324, І; IV поверх: поз.401-407, 419-424, І, 425; V поверх: поз.501-508, 520-527, І, загальною площею 2106,2 кв.м.; ґанки літ. а, а3, а5, вентиляційна камера літ. а6, в загальному користуванні: на першому поверсі поз. II, на другому поверсі поз. II, на третьому поверсі поз. II, на четвертому поверсі поз. II, на п'ятому поверсі поз. II, всього загальна площа по місцям загального користування 57,6 кв.м. - підлягають введенню в експлуатацію та узаконенню.

Відповідно до технічного висновку від червня-липня 2010 р. - (об'єкт ОР-40-10) по інструментальному обстеженню технічного стану будівельних конструкцій нежитлової п'ятиповерхової будівлі з підвалом (нежилі офісні приміщення), що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76, виконаного ТОВ фірма "Інженіринг-Правопроект" (ліцензія серія АВ № 316949 від 20.06.2007р., строк дії: з 20.06.07р. по 20.06.12р.) на момент обстеження нежилі офісні приміщення будівлі після зміни їх функціонального призначення в результаті облаштування нежитлової будівлі гуртожитку № 2 у нежилі (офісні) приміщення у повному обсязі відповідають державним архітектурним та будівельним нормам та правилам. Згідно даного обстеження та висновку основні несучі конструкції будівлі (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, тощо) не погіршені внаслідок перебудови, придатні до подальшої експлуатації за новим функціональним призначенням як нежилі (офісні) приміщення та відповідають категорії К-2.

Позивач наголошує, що проведена зміна функціонального призначення будівлі гуртожитку та встановлений факт непридатності її для проживання - не порушують жодних прав та інтересів інших осіб, бо позивач не вимагає передання землі під вже збудованим майном у його власність, позивач буде користувачем земельної ділянки, на якій розташована будівля, в будівлі гуртожитку не зареєстровані та не мешкають люди, що підтверджується відповідною довідкою.

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, є властивим Об'єкту, оскільки Об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Об'єкт від 28.03.10 року, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що Бюро здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Об'єкту).

Об'єкт у будь-якому разі не відноситься до житлового фонду, оскільки він після його переобладнання не підпадає під визначення, що дане ст. 380 ЦК України і не придатний для постійного у ньому проживання.

Відповідач у своєму відзиві на позов визнав позовні вимоги позивача, зазначаючи, що відповідачем було порушено умови вищезазначеного договору оренди внаслідок невірного тлумачення правовстановлючих документів. Крім того, відповідач визнав, що об'єкт оренди належить позивачу на праві власності.

Позивач у судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994300887368, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду позивачем.

Вислухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 25-10/ж, щодо частини будівлі гуртожитку, площею 2161,4 кв.м., яке розташоване в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, 76. Укладаючи даний договір сторони дійшли згоди, що строк оренди зазначеного майна становить 1 рік та передається сторонами за актом приймання-передачі.

01.04.2010 року між сторонами, на виконання п. 2.1. договору, був складений акт приймання-передачі зазначеного об'єкту нерухомості.

У вересні 2010 року відповідач звернувся до позивача із листом, в якому з посиланням на п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України заявив про бажання достроково розірвати укладений договір, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що об'єкт оренди начебто не належить позивачу, оскільки за правовстановлюючими документами на нерухоме майно, об'єкт оренди є гуртожитком, що на думку відповідача, унеможливлює подальше використання цього майна на законних підставах за його цільовим призначенням, який зазначено в договорі оренди, а саме: для розміщення офісу, у зв'язку із чим відповідач, як орендар фактично позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Отже, відповідач, фактично, заявив позивачу про невизнання його права власності на об'єкт оренди і у зв'язку із цією обставиною вважає це істотним порушенням договору оренди, що у свою чергу унеможливлює його продовження.

На підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Господарським судом також встановлено.

Зазначений вище об'єкт нерухомого майна належить позивачу на праві власності на підставі Наказу Фонду Державного майна України № 129 від 29.01.2001р. та Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод", що підтверджено Фондом Державного майна України листом № 10-21-16075 від 17.12.2003р. згідно із Порядком підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 906 від 24.05.2002 року. Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації" 03.11.2006 року, номер витягу 12389677, реєстраційний номер 16617700.

Земельна ділянка площею 0,2194 га, код 1210100000:02:276:0026 (66099144), на якій розташована будівля гуртожитку, знаходиться в користуванні позивача згідно даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю № 4011/1 від 21.01.2010 року (лист від 09.09.2010 р. №Ц/10005-10).

Отже, позивач є законним власником об'єкту нерухомого майна - будівлі гуртожитку №2, площею 2161,4 кв.м., яке розташовано в м. Дніпропетровську по пр. Гагаріна, 76, та, відповідно є належним користувачем земельної ділянки, що розташована під цим об'єктом.

Надана відповідачу в оренду частина гуртожитку у відповідності зі змінами до Переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству "Дніпровський машинобудівний завод" згідно з наказом Фонду державного майна України про створення відкритого акціонерного товариства від 14.02.1996р. № 25-АТ, наданого товариству листом ФДМУ від 17/12/2003 року № 10-21-16075, - визнана державним органом приватизації як нежитлове (офісне) приміщення, інвентарний номер 27476405/2.

Крім того, на підставі заяви позивача технічною комісією Бабушкінського району м.Дніпропетровська було складено акт щодо визнання частини 1 гуртожитку №2 літ. А-5 по проспекту Гагаріна, 76 в м. Дніпропетровську (технічний паспорт від 03.08.2007р.) непридатною для проживання. Зазначений акт рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради за № 340 від 17.07.2009 року було затверджено та частину гуртожитку літ. А-5 по проспекту Гагаріна № 76 - визначено непридатною для проживання.

У березні 2010 року, в ході проведення поточної інвентаризації Комунальним підприємством "Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, було виготовленого технічний паспорт будівлі гуртожитку (нежитлові (офісні) приміщення) літ. А-5, що знаходиться по проспекту Гагаріна, 76, в м. Дніпропетровську (далі - Об'єкт). Також в ході інвентаризації було встановлено, що за рахунок зносу та встановленню перегородок в будівлі гуртожитку сталося самовільне переобладнання приміщень, а також зміна функціонального призначення приміщень, а саме: підвал: в підвалі поз.1-3, І; І поверх: поз.101-142, І; II поверх: поз.201-236, І; III поверх: поз.301-307, 319-324, І; IV поверх: поз.401-407, 419-424, І, 425; V поверх: поз.501-508, 520-527, І, загальною площею 2106,2 кв.м.; ґанки літ. а, а3, а5, вентиляційна камера літ. а6, в загальному користуванні: на першому поверсі поз. II, на другому поверсі поз. II, на третьому поверсі поз. II, на четвертому поверсі поз. II, на п'ятому поверсі поз. II, всього загальна площа по місцям загального користування 57,6 кв.м. - підлягають введенню в експлуатацію та узаконенню.

Фактично зміна позивачем функціонального призначення нерухомого майна була проведена без відповідно дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Пунктом 3 цієї статті передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до технічного висновку від червня-липня 2010 р. - (об'єкт ОР-40-10) по інструментальному обстеженню технічного стану будівельних конструкцій нежитлової п'ятиповерхової будівлі з підвалом (нежилі офісні приміщення), що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76, виконаного ТОВ фірма "Інженіринг-Правопроект" (ліцензія серія АВ № 316949 від 20.06.2007р., строк дії: з 20.06.07р. по 20.06.12р.) на момент обстеження нежилі офісні приміщення будівлі після зміни їх функціонального призначення в результаті облаштування нежитлової будівлі гуртожитку № 2 у нежилі (офісні) приміщення у повному обсязі відповідають державним архітектурним та будівельним нормам та правилам. Згідно даного обстеження та висновку основні несучі конструкції будівлі (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, тощо) не погіршені внаслідок перебудови, придатні до подальшої експлуатації за новим функціональним призначенням як нежилі (офісні) приміщення та відповідають категорії К-2.

У відповідності до цивільного законодавства України однією із умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Проведена зміна функціонального призначення будівлі гуртожитку та встановлений факт непридатності її для проживання не порушують жодних прав та інтересів інших осіб, бо позивач не вимагає передання землі під вже збудованим майном у його власність, позивач буде користувачем земельної ділянки, на якій розташована будівля, в будівлі гуртожитку не зареєстровані та не мешкають люди, що підтверджується відповідною довідкою.

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 Цивільного кодексу України, є властивим Об'єкту, оскільки Об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Об'єкт від 28.03.10 року, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що Бюро здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Об'єкту).

Слід зазначити, що Об'єкт у будь-якому разі не відноситься до житлового фонду, оскільки він після його переобладнання не підпадає під визначення, що дане ст. 380 ЦК України і не придатний для постійного у ньому проживання.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Позивач може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

За нормами статті 392 Цивільного кодексу України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Таким чином, право власності (а саме, користування та розпорядження майном) позивача на зазначений об'єкт нерухомості є порушеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Цивільного кодексу України, у відповідності до загальних засадах цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визнанні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дане приміщення з усіма його складовими частинами є прийнятим до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації -прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема - захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Виходячи з викладеного, заявлена позовна вимога є способом захисту цивільних прав та майнових інтересів позивача - визнання у судовому порядку права власності на об'єкт нерухомого майна, у зв'язку користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної документації" Дніпропетровської обласної ради.

Враховуючи вищенаведене, вирішення судом лише спору про право, а також те, що позивач є законним власником спірних об'єктів нерухомого майна, а його право власності, враховуючи обставини справи щодо неможливості розпорядження власністю з підстав відсутності реєстрації права власності з урахуванням здійснених переобладнань підлягає захистові відповідно до ст.ст. 16, 376, 377, 391 ЦК України, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача, судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на останнього.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 319, 328, 376, 377, 391 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34; код ЄДРПОУ 14313332) право власності на нежитлові офісні приміщення в літ. А-5 - в підвалі поз.1-3, І; на І поверсі поз.101-142, І; на II поверсі поз.201-236, І; на III поверсі поз. 301-307, 319-324, І; на IV поверсі поз. 401-407, 419-425, І; на V поверсі поз.501-508, 520-527, І; загальною площею 2106,2 кв.м., ґанки літ. а, а3, а5, вентиляційна камера літ. а6, в загальному користуванні: на першому поверсі поз. II, на другому поверсі поз. II, на третьому поверсі поз. II, на четвертому поверсі поз. II, на п'ятому поверсі поз. II, всього загальна площа по місцям загального користування 57,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76, без акту введення в експлуатацію.

СуддяІ.Ю. Дубінін