Рішення № 12454318, 24.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.10р.Справа № 6/9-10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 63 785, 46 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Семакін О.О., довіреність №45 від 08.02.2010р.

від відповідача - Шпигарева Є.В., довіреність №157 від 25.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу на підставі умов договору поставки товару ТФ №1176 від 14.08.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, у розмірі 57 743,01 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті товару інфляційне нарахування у сумі - 4 531,95 грн., 3% річних у сумі - 1 510,50 грн. та судові витрати по справі у вигляді держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач у судове засідання з’явився відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 27.07.2004р. по справі № 18/77-62 та на те, що строк оплати отриманого відповідачем від позивача товару не настав, так як відповідно до п.4.1 умов договору, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог передбачено, що відповідач оплачує отриманий від позивача товар протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання позивачем відповідачеві рахунку на оплату поставленого товару, а оскільки позивача ні до матеріалів справи ні під час слухання справи не надав доказів отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату отриманого товару, вина відповідача в порушенні строків оплати товару –відсутня. Крім цього в порушення п.4.2 умов вищеназваного договору позивач в накладних не зазначив номер договору на підставі якого він відвантажив товар.

11.02.2010р. до господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду від 14.01.2010р., у зв`язку з чим справу направлено разом із апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 26.02.2010р. відмовлено відповідачеві у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2010р. та повернуто її заявнику.

11.03.2010р. ухвалою господарського суду провадження по справі було поновлено, призначено до розгляду на 23.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2010р. провадження у справі зупинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2010р. у справі 6/9-10 залишено без змін.

30.09.2010р. на підставі ст. 79 ГПК України провадження по справі було поновлено і призначено до слухання на 14.10.2010р.

14.10.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.11.2010р. з метою надання сторонам часу надати суду додатково докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

09.11.2010 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару ТФ № 1176 та підписано Специфікації та Додатки до нього, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач:

- по накладній № 2559 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн.;

- по накладній № 2621 від 19.09.2008р. на суму 13094,84 грн.;

- по накладній № 2900 від 20.10.2008р. на суму 11328,95 грн.;

передав відповідачеві товар на загальну суму 58176,91 грн., який відповідач отримав і відповідно до п.4.1 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити отриманий від позивача товар протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання позивачем відповідачеві рахунку на оплату поставленого товару і оскільки відповідач отриманий від позивача товар 29.10.2008р., згідно банківської виписки оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 433,90 грн. позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача за умовами вищеназваного договору заборгованість на загальну суму 57743,01 грн. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті товару інфляційне нарахування у сумі - 4 531,95 грн., 3% річних у сумі - 1 510,50 грн. та судові витрати по справі у вигляді держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 57743,01 грн. за умовами вищеназваного договору та матеріалами справи підтверджується частково у сумі 33319,22 грн. саме за рахунком-фактурою № 4979 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн. за накладною № 2559 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн., оскільки відповідно до банківської виписки від 30.10.2008р. при частковій оплаті накладної № 2559 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн. відповідач посилається на рахунок-фактуру № 4979 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 33319,22 грн., яку відповідач по суті визнає у повному обсязі, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 57743,01 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 33319,22 грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару інфляційне нарахування у сумі - 4 531,95 грн. та 3% річних у сумі - 1 510,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково інфляційне нарахування у сумі - 2598,90 грн. та 3% річних у сумі –656,30 грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 637,86 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача, що строк оплати отриманого відповідачем від позивача товару не настав, так як п.4.1 умов договору, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог передбачено, що відповідач оплачує отриманий від позивача товар протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання позивачем відповідачеві рахунку на оплату поставленого товару, а оскільки позивача ні до матеріалів справи ні під час слухання справи не надав доказів отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату отриманого товару вина відповідача в порушенні строків оплати товару –відсутня, слід визнати обґрунтованими частково, так як за накладними № 2621 від 19.09.2008р. на суму 13094,84 грн. та № 2900 від 20.10.2008р. на суму 11328,95 грн. позивач дійсно не надав доказів виставлення рахунків на оплату, тоді як за накладною № 2559 від 12.09.2008р. на суму 33753,12 грн. відповідач своєчасно отримав рахунок на оплату, але оплатив частково.

Заперечення відповідача з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 27.07.2004р. по справі № 18/77-62 та те, що в порушення п.4.2 умов вищеназваного договору позивач у накладних не зазначив номер договору на підставі якого він відвантажив товар, слід визнати обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363, р/р 2600630358201 в Банку "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь Закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 59, код ЄДРПОУ 24994146, р/р 26006500005031 в ДФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 306890) 33319,22 грн. (тридцять три тисячі триста дев’ятнадцять гривень 22 коп.) - основного боргу, 2598,90 грн. (дві тисячі п’ятсот дев`яносто вісім гривень 90 коп.) - інфляційне нарахування, 656,30 грн. (шістсот п`ятдесят шість гривень 30 коп.) -3% річних, 365,74 грн. (триста шістдесят п`ять гривень 74 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.          

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

09.11.2010р.