Рішення № 12454087, 30.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.10р.Справа № 1/205-09

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 366 506 грн. 52 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Носенко Т.Г., дов.б/н від 18.01.10р.; Демченко М.А., дов. б/н від 24.06.10р.;

від відповідача: Кучерук А.В., дов. № 30 від 01.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулося до господарського з позовною заявою, в якій просить зобов`язати Державне підприємство "Придніпровська залізниця" повернути протиправно нараховану та списану грошову суму у розмірі 366 506грн.52коп. на особовий рахунок ВАТ "Павлоградвугілля" №9001882 в ТехПД залізниці.

09.02.10р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просить повернути на особовий рахунок ВАТ "Павлоградвугілля" протиправно нараховану та списану грошову суму у розмірі 366 506 грн. 52 коп.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в період часу листопад - грудень 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" не заявляло про неможливість прийняти спірні вагони, а затримка вагонів була здійснена без згоди на те вантажоодержувача. Вказує, що документи, на підставі яких робиться зняття грошових коштів з особового рахунку платника для підписання позивачу не були надані взагалі. При цьому залізниця одноосібно склала акти загальної форми про відмову представника ВАТ „Павлоградвугілля” підписати накопичувальні картки та відомості користування вагонами і з порушенням Правил та умов договору, самостійно, без згоди вантажовласника списала кошти з особового рахунку ВАТ „Павлоградвугілля” в ТехПД. Вважає, що таким чином залізницею було здійснено безпідставне нарахування та списання коштів за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву вказує, що нараховані платежі в розмірі 366 506 грн. 52 коп. стягненні з особового рахунку позивача по ТехПД за затримку власних вагонів на підставі накопичувальних карток №№ 21110485, 24110487, 24110488, 13120379, 26110348, 27110349, 30110355, 03120360, 04120361, 08120368, 09120369, 12120374, 12120375, 12120376 у повній відповідності з нормами чинного законодавства та умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № ПР/М-07100/НЮ/07-12/388-У від 31.01.07р.

В порядку ст.85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд –

встановив:

Відповідно до умов договору № ПР/М-07100/НЮ/07-12/388-У від 31.01.07р. (надалі- Договір), укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля", відповідач надає позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а позивач проводить розрахунки за ці послуги.

Згідно з умовами п. п. 2.1. 4 розділу 2 вказаного договору сторони визначили обов’язок залізниці по забезпеченню подачі рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком.

Згідно з умовами п.п. 2.2.3 Договору, позивач зобов’язаний забезпечувати передоплату тарифу, а також додаткових платежів (збір за подачу-збирання, плату за користування вагонами) і додаткових зборів, що виникають при здійсненні перевезень запланованого обсягу вантажів, згідно Тарифного керівництва № 1 та калькуляцій в розмірі 100 відсотків не менш ніж за 4 доби до його відправлення або прибуття.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи документальних доказів та пояснень представників сторін, у період часу з листопада по грудень 2008 року на адресу позивача надходили порожні вагони власності ТОВ „Лемтранс” призначенням на станції Ароматна та Богуславська, що підтверджується накладними на маршрути вагонів.

На підставі листів позивача №1/1807 від 21.10.08р., №1/1830 від 22.10.08р., №3/1839 від 23.10.08р., №1/1854 від 24.10.08р., №1/1869 від 27.10.08р., №1/1887 від 29.10.08р., №1/1892 від 29.10.08р. залізницею були затримані вагони, які прямували на адресу позивача, по станціях Чаплине, Павлоград-1, Самарівка, Синельникове-1, Синельникове-2, Брагинівка, Новомосковськ-Дніпровський, Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у зв’язку з неприйманням ВАТ „Павлоградвугілля” цих вагонів.

Облік часу перебування вагонів на коліях залізниці здійснювався станціями за відомостями плати за користування вагонами, накопичувальної картки, актами загальної форми, наданими до матеріалів справи.

З наданих відомостей плати за користування вагонами вбачається, що їх не було підписано позивачем через його відмову, про що відповідачем було складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про відмову від підпису.

За період часу листопад - грудень 2008р. з особового рахунка № 9001882 ВАТ «Павлоградвугілля»за наступними переліками залізничних документів:

-          № 2111 від 21.11.2008р. (накопичувальна картка №21110485 на суму 19354,32грн.);

-          №2411 від 24.11.2008р. (накопичувальна картка №24110487 на суму 4644грн.; накопичувальна картка №24110488 на суму 317,52 грн.);

-          №2711 від 27.11.2008р. (накопичувальна картка №26110348 на суму 1642,68грн, накопичувальна картка №27110349 на суму 11133,60);

-          №3011 від 30.11.2008р. (накопичувальна картка №30110355 на суму 24000грн.);

-          № 0412 від 04.12.2008р. (накопичувальна картка №3120360 на суму 24000грн.; накопичувальна картка № 4120361 на суму 24000грн.);

-          № 0912 від 09.12.2008р. (накопичувальна картка №8120368 на суму 9567,72грн.; накопичувальна картка №9120369 на суму 24000грн.);

-          № 1112 від 11.12.2008р. (відомість плати №1119032 на суму 63685,80грн.; відомість плати №1119033 на суму 39270,60коп.; відомість плати №119034 на суму 7711,20грн.);

-          № 1312 від 13.12.2008р. (накопичувальна картка №12120374 на суму 3950,64грн.; накопичувальна картка №1210375 на суму 3355,92грн.; накопичувальна картка №12120376 на суму 3115,20 грн.; відомість плати № 2119036 на суму 38587,80грн.);

-          № 1912 від 19.12.2008р. (накопичувальна картка №13120379 на суму 63249грн.; відомість плати № 18129038 на суму 589,68грн.

розрахунковим підрозділом залізниці –Технологічний центр з оброблення перевізних документів нарахована та списана грошова сума, що склала 366 506,52 грн.(разом з ПДВ), з яких 350165,88грн., як плата за користування вагонами та 16340,64грн., як плата за зберігання вантажу.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, за користування вагонами та контейнерами вантажовідправниками та вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Аналогічна норма міститься і в Правилах користування вагонами і контейнерами (розділ 6 Правил перевезення вантажів).

Згідно п. 8 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо).

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу”, які залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом залізниць, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів –сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

У відповідності з пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією затримки у „Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Станція призначення, отримавши від станції затримки вагонів „Повідомлення про затримку вагонів”, повинна інформувати вантажовласника (вантажоодержувача) про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого Повідомлення не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником), що встановлено п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів відповідачем не надано доказів вручення позивачу про повідомлення про затримку саме тих вагонів, із якими пов’язано нарахування та списання спірної суми грошових коштів.

Отже, залізницею не дотримано вказаного вище порядку обліку затриманих з вини вантажовласника вагонів.

Щодо нарахування залізницею збору за зберігання вантажу (власних порожніх вагонів), то норми ст. 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної). Підпункт 2.8 пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 визначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

У пункті 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, встановлений порядок списання, а також перелік документів, на підставі яких проводиться списання отриманих грошей залізницею, згідно з яким отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійсненні перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.

Всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника. Всі примірники накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) надсилаються станцією до ТехПД для проведення розрахунків. Після їх обробки в ТехПД два примірники повертаються на станцію, один з яких видається платнику.

Пункт 4 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає, що у разі непогодження даних, зазначених у відомості плати за користування вагонами, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Як вбачається із матеріалів справи, документи на підставі яких має бути здійснено списання коштів з особового рахунку платника для підписання позивачеві відповідачем надані не були, а тому підпису або зауважень з боку представника ВАТ „Павлоградвугілля” на документах, що підтверджують списання немає.

Натомість у наданих відповідачем актах загальної форми відсутні посилання на прізвища та посади осіб ВАТ „Павлоградвугілля”, які ніби то відмовились від підписання відомості плати за користування вагонами та контейнерами.

Отже, оскільки право підпису на таких документах мають лише окремі працівника підприємства позивача, згідно довіреностей, які є у залізниці на кожній станції примикання, зазначений акт загальної форми не може бути визнаний судом, як належний доказ обставин, що ним засвідчуються.

Таким чином, списання відповідачем з особового рахунку позивача зазначеної грошової суми у розмірі 366 506 грн. 52 коп. здійснено всупереч умовам договору та порядку, встановленого діючим законодавством, не підтверджено належними доказами, а відтак є безпідставним набуттям цих коштів.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про безпідставне набуття відповідачем за рахунок позивача зазначеної суми 366 506 грн. 52 коп. суд доходить висновку, що вимоги позивача про спонукання відповідача у примусовому порядку повернути ці грошові кошти на особовий рахунок Позивача по Тех. ПД –є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі, у тому числі по апеляційній та касаційній скаргах Позивача, покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) повернути грошові кошти у сумі 366 506 грн. 52 коп. (триста шістдесят шість тисяч п'ятсот шість грн.. 52 коп.) на особовий рахунок Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) № 9001882 в ТехПД залізниці.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) 3665 грн. 07 коп. (три тисячі шістсот шістдесят п'ять грн.. 07 коп.) витрат на держмито, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн.. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 07.10.2010 р.