Рішення № 12454073, 10.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2010Справа №2-23/4558-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагродоктор» (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Путилінська, 15, кв. 3)

про стягнення 21148,92 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Кізілова І.І., представ. за довір. б/н від 28.09.2010 р.

Від відповідача Козлов М.О., директор (паспорт сер. НОМЕР_1)

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримагрохім» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагродоктор» на користь позивача штрафних санкцій і трьох відсотків річних у розмірі 21148,92 грн., а саме: 862,68 грн. пені, 20160,00 грн. штрафних санкцій та 126,24 грн. трьох відсотків річних. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 211,49 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором купівлі-продажу аміачної селітри № 2 від 11.03.2010 р.

Представник позивача у судове засідання зявився, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, за мотивами, викладеними у відзиві на позов просить задовольнити позовні вимоги частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

11.03.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Кримагрохім» (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагродоктор» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу №2, згідно п.1 якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 20тон аміачної селітри загальною вартістю 48000,00грн.

Пунктом 2.1 Договору Покупець зобовязується в строк до 18 березня 2010р. здійснити 100% оплату вказаного товару у сумі 48000,00грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

Відкрите акціонерне товариство «Кримагрохім» передало представнику відповідача на підставі довіреності серії ААА №233436 від 12.03.2010р. вищезазначену кількість аміачної селітри.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач оплатив обумовлену у договору суму з простроченням.

13.04.2010р. позивач здійснив оплату у розмірі 30000,00грн. та 29.04.2010р. 18000,00грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобовязання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості.

Нарахована позивачем пеня у сумі 862,68грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, п.5.2 договору передбачена відповідальність Покупця за невиконання п.2.1 договору у вигляді штрафних санкцій у розмірі 480,00грн. за кожний день прострочення.

Відповідно частини 3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що відповідач затримав виконання зобовязання на незначний термін - 42 доби суд та положення частини 3 статті 83 Господарською процесуального кодексу України, вважає за можливе зменшити належні до сплати штрафні санкції до суми 5000,00грн.

У частині стягнення 15160,00грн. штрафних санкцій суд у позові відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 126,24грн. 3% річних, які є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.6.3 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” №02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

В судовому засіданні 10.11.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагродоктор» (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Путилінська, 15, кв. 3, ЄДРПОУ 36379416) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, код ЄДРПОУ 05489649) 862,68 грн. пені, 5000,00 грн. штрафних санкцій, 126,24 грн. 3% річних, 211,49грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 15160,00грн. штрафних санкцій у позові відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.