Рішення № 12454055, 15.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2010Справа №2-29/480-2010 За позовом – Маломаяцької сільської ради АР Крим (98500, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (125430, Росія, м. Москва, пр-т Мира, буд. 11, кв. 3; 125430, Росія, м. Москва, 1-й Митинский пров., буд. 15).

Про стягнення 38169,30 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Бобришева Н. А., довіреність №02-14/112 від 02.02.2010р., юрист.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Маломаяцька сільська рада АР Крим звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 в сумі 23327,40 грн. і пені в сумі 14841,90 грн.; розірвати договір оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради; зобов’язати ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» повернути Маломаяцькій сільській раді передану по договору оренди від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

Заявою від 19.07.2010р. вих.. №02-14/860, позивач змінив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 в сумі 36286,24 грн. і пеню в сумі 34906,92 грн.; розірвати договір оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради; зобов’язати ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» повернути Маломаяцькій сільській раді передану по договору оренди від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

Заявою від 16.09.2010р. за вих. №02-14/1158 позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 в сумі 39202,08 грн. і пеню в сумі 41159,18 грн.; розірвати договір оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради; зобов’язати ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» повернути Маломаяцькій сільській раді передану по договору оренди від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.01.2010р. провадження у справі №2-29/480-2010 було порушено суддею Башилашвілі О. І.

За резолюцією Голови господарського суду АР Крим Луцяка М. І. від 05.08.2010. справу було передано на розгляд судді І. І. Дворному із привласненням номеру 2-7/480-2010.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.08.2010р. справа була прийнята до провадження суддею Дворним І. І.

Розпорядженням Голови господарського суду АР Крим від 05.10.2010р. №296 у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Дворного І. І. справу №2-7/480-2010 передано на розгляд судді Башилашвілі О. І.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.10.2010р. справа прийнята до розгляду суддею Башилашвілі О. І.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушенні зобов’язання за договором оренди земельної ділянки від 18.03.2004р., щодо своєчасності та повноти внесення орендних платежів, в зв'язку з чим за останнім склалася заборгованість, яку відповідач самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивач вважаючи що такими діями відповідач порушив суттєві умови договору, посилаючись на норми законодавства просить суд розірвати договір оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 15 листопада 2010р. брав участь тільки повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, а також просив суд доучити до матеріалів справи копії рахунків які виставлялися відповідачу на оплату оренди за період з грудня 2009р. по вересень 2010р. та акти приймання передачі земельної ділянки за договором оренди.

Суд, долучив до матеріалів справи надані позивачем документи.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не представив, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, будь – яких заяв чи клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

Враховуючи те, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного користування своїми правами та обов’язками, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Відповідно до п. 12 Перехідних положень земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 792 ч. 2 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Рішенням Маломаякської селищної ради від 27.12.2003р. №19-6 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки і надання його в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» відповідачу надано із земель запасу Маломаякської сільської ради в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,1700 на в тому числі зайнятих господарськими дорогами – 0,05 га, лісами, непокритих лісною рослинністю - 0,12 га, зобов’язано ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» на протязі 3-ох місяців з дня прийняття цього рішення укласти з Маломаякською сільською радою договір оренди земельної ділянки (а. с. 27).

18 березня 2004р. між Маломаякською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а. с. 23, далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець передає орендатору земельну ділянку із земель запасу Маломаякської сільської ради зайняту лісами і господарськими дорогами і за рахунок земель радгосп – заводу «Таврида», зайнятих господарськими будівлями, розташованих в границях населеного пункту Маломаякської сільської ради в с. Малий Маяк для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк, несільськогосподарського призначення площею 0,5000 га, і має кадастровий номер 1.01:103:918:00:01:002:0014.

Договір укладено на строк 49 років, починаючи із дати його реєстрації (пункт 2.2 договору).

Договір зареєстрований в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі №5 Маломаякської сільської ради №5 про що зроблено запис 08 квітня 2004р. за №33 (зворотній аркуш справи 27).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розміром 13635,00 грн. за рік (п. 2.3 договору).

Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за завітним місяцем (п. 2.3 договору).

Розмір орендної плати щорічно може переглядатися за згодою сторін і у випадку збільшення у відповідності із законодавством України земельного податку.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк не пізніше 7-ми днів з моменту вступу в силу цього договору за актом приймання – передачі (п. 1.3 договору).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно з акту приймання – передачі земельної ділянки, підписаного з боку орендодавця та орендаря, орендар прийняв земельну ділянку яка знаходиться: Україна, АРК, село Малий Маяк Маломаякської сільсокї ради, площею 0,5000 га. кадастровий номер 1.01 103918 00:01:002:0014 (а.с.104).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Стаття 19 зазначеного закону встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору оренди відповідачем здійснювалось користування предметом оренди, проте відповідачем орендні платежі за період з травня 2008р. по вересень 2010 р. не сплачувались.

Так, на оплату за користування земельною ділянкою позивачем були виставлені наступні рахунки: №551 від 14.05.2008р. на суму 1195,05 грн.; №616 від 10.06.2008р. на суму 1195,05 грн.; №697 від 14.07.2008р. на суму 1195,05 грн.; №780 від 20.08.2008р. на суму 1195,05 грн.; №922 від 15.09.2008р. на суму 1195,05 грн.; №1028 від 21.10.2008р. на суму 1195,05 грн.; №1148 від 13.11.2008р. на суму 1195,05 грн.; №1259 від 10.12.2008р. на суму 1195,05 грн.; №65 від 21.01.2009р. на суму 1376,70 грн.; №177 від 12.02.2009р. на суму 1376,70 грн.; №316 від 12.03.2009р. на суму 1376,70 грн.; №417 від 06.04.2009р. на суму 1376,70 грн.; №563 від 12.05.2009р. на суму 1376,70 грн.; №686 від 10.06.2009р. на суму 1376,70 грн.; №795 від 10.07.2009р. на суму 1376,70 грн.; №913 від 10.08.2009р. на суму 1376,70 грн.; №1033 від 11.09.2009р. на суму 1376,70 грн.; №1124 від 06.10.2009р. на суму 1376,70 грн.; №1245 від 09.11.2009р. на суму 1376,70 грн.; №1361 від 08.12.2009р. на суму 1376,70 грн.; №88 від 21.01.2010р. на суму 1457,92 грн.; №198 від 11.02.2010р. на суму 1457,92 грн.; №304 від 10.03.2010р. на суму 1457,92 грн.; №459 від 12.04.2010р. на суму 1457,92 грн.; №584 від 11.05.2010р. на суму 1457,92 грн.; №710 від 15.06.2010р. на суму 1457,92 грн.; №895 від 16.07.2010р. на суму 1457,92 грн.; №969 від 10.08.2010р. на суму 1457,92 грн. та №1083 від 10.09.2010р. на суму 1457,92 грн., а всього на суму 39202,08 грн.

За такими обставинами відповідачем за період з травня 2008р. по вересень 2010р. не були сплачені орендна плата за користування земельною ділянкою у розмірі 39202,08 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку щодо своєчасного та у повному обсязі сплати орендних платежів за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 39202,08 грн. , що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за договором оренди землі від 18.03.2004р.

Гарантійним листом відповідач в зв'язку з реорганізацією підприємства ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» гарантував оплату заборгованості по оренді землі та пені в вересні місяці 2010р., однак станом на час розгляду справи останнім жодних доказів сплати боргу суду не представлено, що також підтвердив позивач.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору оренди землі, яке виразилось у несвоєчасній сплаті із порушенням строків оплати орендних платежів за землю протягом травня 2008р. по вересень 2010р. у загальному розмірі 39202,08 грн., в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» заборгованості у 39202,08 грн. підлягають задоволенню.

Відносно вимог позивача про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 41159,18 грн. суд має зазначити наступне.

В пункті 2.3 договору оренди сторони передбачили, що на суму орендної плати яка не була сплачена в строки зазначені в договорі, нараховується пеня в сумі 0,3 % (процента) суми заборгованості за кожний день прострочки.

Виходячи із вказаного положення договору позивачем заявлена до відшкодування сума пені із урахуванням збільшення розміру позовних вимог у сумі 41159,18 грн., розрахована за кожний календарний місяць по кожному виставленому рахунку за період з травня 2008р. по вересень 2010р. згідно розрахунку (а. с. 82).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляду справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення відповідач пені обґрунтованими.

Розглянувши розрахунок пені судом встановлено, що позивачем при нарахуванні суми пені були застосовані відсотки, передбачені Договором, а саме 0,3 % від суми заборгованості по оплаті за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Крім того, частина 4 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені за несплату рахунків, які виставлялися за кожен місяць із травня 2008р. по січень 2010р. з перевищенням 6 місячного терміну, що є порушенням приписів 4 ст. 232 ГК України.

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню із урахуванням 6 місячного строку та подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування та зменшенню:

Відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. N 107 розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 р. становить 12 %, постановою НБУ від 12.06.2009 р. N 343 розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009 р. становить 11%, Постановою НБУ від 10.08.2009р. №468 розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009 р. встановлений у розмірі 10,25%, Постановою НБУ від 07.06.2010р. №259 розмір облікової ставки НБУ з 08.06.2010 р. встановлений у розмірі 9,5%; Постановою НБУ від 07.07.2010р. №320 розмір облікової ставки НБУ з 08.07.2010р. встановлений у розмірі 8,5% та з 10.08.2010р. у розмірі 7,75 % (постанова НБУ від 09.08.2010р. №377).

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню із урахуванням встановленої суми заборгованості відповідача та зменшенню:

За прострочення сплати орендних платежів у травні 2008р.:

З 01.07.2008р. по 01.01.2009р. – 1195,05 грн. (185 дн.) = 144,19 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у червні 2008р.:

З 01.08.2008р. по 01.02.2009р. – 1195,05 грн. (184 дн.) = 144,26 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у липні 2008р.:

З 01.09.2008р. по 01.03.2009р. – 1195,05 грн. (181 дн.) = 141,97 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у серпні 2008р.:

З 01.10.2008р. по 01.04.2009р. – 1195,05 грн. (182 дн.) = 142,82 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у вересні 2008р.:

З 01.11.2008р. по 01.05.2009р. – 1195,05 грн. (181 дн.) = 142,10 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у жовтні 2008р.:

З 01.12.2008р. по 01.06.2009р. – 1195,05 грн. (182 дн.) = 142,25 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у листопаді 2008р.:

З 01.01.2009р. по 01.07.2009р. – 1195,05 грн. (181 дн.) = 141,11 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у грудні 2008р.:

З 01.02.2009р. по 01.08.2009р. – 1195,05 грн. (181 дн.) = 139,08 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у січні 2009р.:

З 01.03.2009р. по 01.09.2009р. – 1376,70 грн. (184 дн.) = 159,41 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у лютому 2009р.:

З 01.04.2009р. по 01.10.2009р. – 1376,70 грн. (183 дн.) = 154,55 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у березні 2009р.:

З 01.05.2009р. по 01.11.2009р. – 1376,70 грн. (184 дн.) = 153,36 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у квітні 2009р.:

З 01.06.2009р. по 01.12.2009р. – 1376,70 грн. (183 дн.) = 146,50 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у травні 2009р.:

З 01.07.2009р. по 01.01.2010р. – 1376,70 грн. (184 дн.) = 144,59 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у червні 2009р.:

З 01.08.2009р. по 01.02.2010р. – 1376,70 грн. (184 дн.) = 142,84 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у липні 2009р.:

З 01.09.2009р. по 01.03.2010р. – 1376,70 грн. (181 дн.) = 139,95 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у серпні 2009р.:

З 01.10.2009р. по 01.04.2010р. – 1376,70 грн. (182 дн.) = 140,73 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у вересні 2009р.:

З 01.11.2009р. по 01.05.2010р. – 1376,70 грн. (181 дн.) = 139,95 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у жовтні 2009р.:

З 01.12.2009р. по 01.06.2010р. – 1376,70 грн. (182 дн.) = 140,73 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у листопаді 2009р.:

З 01.01.2010р. по 01.07.2010р. – 1376,70 грн. (181 дн.) = 138,59 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у грудні 2009р.:

З 01.02.2010р. по 01.08.2010р. – 1376,70 грн. (181 дн.) = 134,95 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у січні 2010р.:

З 01.03.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (184 дн.) = 131,88 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у лютому 2010р.:

З 01.04.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (153 дн.) = 114,27 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у березні 2010р.:

З 01.05.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (123 дн.) = 89,71 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у квітні 2010р.:

З 01.06.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (92 дн.) = 64,33 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у травні 2010р.:

З 01.07.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (62 дн.) = 41,20 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у червні 2010р.:

З 01.08.2010р. по 01.09.2010р. – 1457,92 грн. (31 дн.) = 19,67 грн.

Всього сума пені складає 3335,00 грн.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 3335,00 грн. В частині стягнення 37824,20 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

Позивачем також заявлена вимога про розірвання договору оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради з підстав порушення відповідачем його умов щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування землею.

Відповідно до п. 4.2 договору оренди його дія припиняється зокрема за вимогою однієї із сторін за рішенням суду, у випадку невиконання сторонами їх зобов’язань, передбачених договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавчо розкрито за допомогою іншого оціночного поняття – «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Суд зазначає, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає зміни або розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, встановивши факт порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендною ділянкою, як це передбачено договором, суд вважає, що допущені відповідачами порушення умов договору оренди землі є істотними, оскільки в значній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради, підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин відсутність пропозиції про розірвання договору за умови невиконання його умов іншою стороною не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Також, позивачем заявлено вимогу про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» повернути Маломаяцькій сільській раді передану по договору оренди від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33 земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

Згідно п. 2.4 договору у випадку припинення або розірвання договору, орендатор зобов’язується повернути орендодавцю земельну ділянку в стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він отримав в оренду.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998, № 161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку, також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Суд, покладає судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом на сторін пропорційно задоволених вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (125430, Росія, м. Москва, пр-т Мира, буд. 11, кв. 3; 125430, Росія, м. Москва, 1-й Митинский пров., буд. 15; свідоцтво про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб про юридичну особу зареєстровану до 01.07.2002р., від 22.07.1995р. за №248/45, основний державний реєстраційний номер 1025007511704 від 11.10.2002р. в Міжрайонній інспекції №5 по Московській області) на користь Маломаякської сільської ради (98500, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8, код ЄДРПО України 04367387) заборгованість за договором оренди землі від 18.03.2004р. в сумі 39202,08 грн. та пеню в розмірі 3335,00 грн.

3.          Розірвати договір оренди землі від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, укладений між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Линда» про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

4.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (125430, Росія, м. Москва, пр-т Мира, буд. 11, кв. 3; 125430, Росія, м. Москва, 1-й Митинский пров., буд. 15; свідоцтво про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб про юридичну особу зареєстровану до 01.07.2002р., від 22.07.1995р. за №248/45, основний державний реєстраційний номер 1025007511704 від 11.10.2002р. в Міжрайонній інспекції №5 по Московській області) повернути Маломаяцькій сільській раді (98500, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8, код ЄДРПО України 04367387) передану по договору оренди від 18.03.2004р., зареєстрованого 08 квітня 2004р. за №33, земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки – 1.01 103918 00:01:002:0014) площею 0,500 га, зайнятою лісними та господарськими дорогами, переданої для будівництва адміністративно – господарського центру в с. Малий Маяк Маломаяцької сільської ради.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (125430, Росія, м. Москва, пр-т Мира, буд. 11, кв. 3; 125430, Росія, м. Москва, 1-й Митинский пров., буд. 15; свідоцтво про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб про юридичну особу зареєстровану до 01.07.2002р., від 22.07.1995р. за №248/45, основний державний реєстраційний номер 1025007511704 від 11.10.2002р. в Міжрайонній інспекції №5 по Московській області) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 510,40 грн. державного мита.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна фірма «Линда» (125430, Росія, м. Москва, пр-т Мира, буд. 11, кв. 3; 125430, Росія, м. Москва, 1-й Митинский пров., буд. 15; свідоцтво про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб про юридичну особу зареєстровану до 01.07.2002р., від 22.07.1995р. за №248/45, основний державний реєстраційний номер 1025007511704 від 11.10.2002р. в Міжрайонній інспекції №5 по Московській області) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 2205003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 125,00 грн.

7.          В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 37824,20 грн. - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено – 16.11.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.