Рішення № 124534529, 20.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14178/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/14178/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2024 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, зобов`язавши при цьому ГУПФ здійснити з 11.08.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, з урахуванням різниці, що була фактично їй виплачена.

В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який під час призначення пенсії за віком на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №440/18057/23 протиправно застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки замість показників за 2020-2022 роки, які передують року призначення пенсії.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що у зв`язку з набранням з 11.10.2017 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 та згідно зі змінами, внесеними до закону, пенсії, призначені до 11.10.2017, з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №440/18057/23 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з дати подачі заяви для призначення пенсії - з 11.08.2023. Оскільки позивач вже була отримувачем пенсії, то розрахунок пенсії з 11.08.2023 здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (п. 4.3 Прикінцевих положень Закону №1058) та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058. Вказаний показник 01.03.2023 склав 7405,03 грн, з 01.03.2024 - 7994,47 грн. Станом на 01.08.2024 розмір пенсії позивача становить 4210,02 грн, де 3950,31 грн - розмір пенсії за віком (7994,47 грн х 1,20276 х 0,41083); 259,71 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу роботи (2361 х 11%). З огляду на це стверджував, що обчислення розміру пенсії здійснюється у відповідності з чинним законодавством (а.с. 17-19).

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.10.2013 отримувала пенсію за вислугу років (а.с. 9).

11.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду вищезазначеної заяви за принципом екстериторіальності відповідачем було прийнято рішення від 18.08.2023 №163950025027 про відмову в перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що вік заявниці - 64 роки, страховий стаж становить 37 років 11 місяців 17 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 20.12.2017 по 20.06.2019, з 27.08.2019 по 01.10.2019, з 02.10.2019 по 16.04.2021, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Прийнято рішення у призначенні пенсії за віком відмовити, у зв`язку із відсутністю документів щодо припинення виплати пенсії в АР Крим.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №440/18057/23, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 залишено без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ від 18.08.2023 №163950025027 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2023 про призначення пенсії за віком.

31.07.2024 позивач звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою щодо обчислення розміру пенсії за вислугу років та за віком.

Листом ГУПФ в Полтавській області від 14.08.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що "...На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/18057/23 Вам призначено пенсію за віком згідно Закону №1058 з дати подачі заяви про призначення пенсії - з 11.08.2023. До призначення даного виду пенсії Ви перебували на обліку як отримувач пенсії в АР Крим (з Ваших слів). За відсутності паперової справи надати запитувану інформацію стосовно первинного призначення пенсії не вбачається за можливе. Обчислення розміру Вашої пенсії за віком здійснюється з урахуванням страхового стажу тривалістю 41 рік 1 місяць 8 днів (враховано по 30.06.2023). Заробітну плату обчислено за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.06.2023, коефіцієнт якої складає 1,20725. Оскільки Ви були отримувачем пенсії, розрахунок пенсії з 11.08.2023 здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (п. 4.3 Прикінцевих положень Закону №1058), та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058. Вказаний показник 01.03.2023 склав 7405,03 грн, з 01.03.2024 - 7994,47 грн. Станом на 01.08.2024 розмір Вашої пенсії становить 4210,02 грн, де: 3950,31 грн - розмір пенсії за віком (7994,47 грн х 1,20276 х 041083); 259,71 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу роботи (2361 х 11%). Обчислення розміру пенсії здійснюється у відповідності з чинним законодавством...".

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо незастосування при призначенні їй пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.

Положенням статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

З 01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну деяких положень Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон №1788-ХІІ регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788-ХІІ підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, як видно з означеної статті, такого виду пенсії як пенсія за вислугу років Закон №1058-IV не містить.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, як це видно з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.10.2013 (а.с. 9).

Згідно з пунктом 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV (у редакції чинній у 2013 році), до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній в 2013 році), право на пенсію на пільгових умовах мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Законом №2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності з 11.10.2017, абзац другий пункту 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV викладено в такій редакції: "Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.".

Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Так, за приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 528/196/17.

У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Суд бере до уваги обставини того, що позивачу ще в 2013 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-IV.

При цьому пенсію за вислугу років позивачу призначено до внесення змін до Закону №1058-IV згідно із Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017, який визначив, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії".

До звернення із заявою від 11.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV.

Тож звертаючись до відповідача із заявою від 11.08.2023 про призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV, позивач вперше використала своє право на призначення пенсії згідно з даним законом.

У такому разі, при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV, для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.

Тож у цьому випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до ст. 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.

Таким чином показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.

Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно не застосував при призначенні пенсії за віком позивача згідно із Законом №1058-IV середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.

Відтак позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 11.08.2023 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, у зв`язку з чим суд зобов`язує ГУПФ в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком позивача із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, починаючи з 11.08.2023.

При цьому вимоги позивача щодо зобов`язання ГУПФ в Чернівецькій області виплатити пенсію за віком з урахуванням різниці, що була виплачена, задоволеними наразі бути не можуть, оскільки неможливо здійснити виплату пенсії до настання обставин перерахунку такої пенсії компетентним органом у спосіб та в порядку, визначеному законом.

Тож у цій частині вимог позов слід залишити без задоволення за передчасністю.

Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.

У такому разі, за правилом ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути половину від фактично сплаченого судового збору, тобто 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/14178/24 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 11.08.2023 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, починаючи з 11.08.2023.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345; вул. Кобилянської Ольги, 1, м. Чернівці, 58002).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун