Ухвала суду № 124531610, 13.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

13 грудня 2024 рокуСправа №33н-24/160/3950/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняДеркач О.В. за участю представників сторін: від відповідача: Грановський М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у адміністративній справі №160/3950/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №29 о/с від 10.01.2022р., зобов`язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2022р. (згідно відомостей Укрпошта Експрес) ОСОБА_1 звернуся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та просив суд визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022р. №29 о/с про його звільнення з посади; зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, за відсутності такої посади на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (а.с.1-10, том 1, а.с.198-201 том 2).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, в задоволенні позову позивачеві було відмовлено (а.с.214-219 том 2, а.с.65-70 том 3).

10.07.2024р. через систему «Електронний суд» заявник ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі, в якій просив: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №160/3950/22 про відмову в задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме:

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022р. №29 о/с, яким позивача було звільнено з посади поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції;

- зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, за відсутності такої посади на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що підставами для перегляду даного судового рішення за нововиявленими обставинами, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи за п.1 ч.2 ст.361 КАС України, а саме: обставини щодо закриття кримінального провадження №62022170030000159 від 08.04.2022р. за обвинуваченням, зокрема, і ОСОБА_1 за ч.2 ст.28, ст.356 КК України, у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України згідно ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22, про що заявнику не було відомо під час розгляду його позову, у нього така інформація була відсутня, а відповідно, вважає, що у нього була і відсутня об`єктивна можливість надати інформацію про такі нововиявлені обставини під час розгляду даної справи. На переконання заявника та його представника, перекваліфікація інкримінованого позивачу кримінального правопорушення з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.28, ст.356 КК України та відмова потерпілого від обвинувачення, є тими фактичними даними, що спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення, породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення, тобто, є нововиявленими обставинами, які впливають на правильність ухвалення судового рішення, оскільки доводять, що позивач (заявник) не вчиняв дисциплінарного проступку, визначеного ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції, не порушував службової дисципліни, не вчиняв дій, що підривають авторитет поліції, що підтверджено вищенаведеною ухвалою суду про закриття кримінального провадження. Також зазначена заява обґрунтована і правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.06.2024р. у справі №640/10156/22 (а.с.73-78 том 3).

Ухвалою суду від 16.07.2024р. у зв`язку із пропуском заявником строку звернення з відповідною заявою, встановленого п.1 ч.1 ст.363 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність поважності причин його пропуску, зазначена заява була повернута заявнику без розгляду (а.с.95-97 том 3).

Надалі, зазначена ухвала суду від 16.07.2024р була скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024р. та зроблено висновок про те, що заявником допущено незначний пропуск процесуального строку, у зв`язку з чим цей строк підлягає поновленню, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.133-135 том 3).

29.10.2024р. зазначена справа була передана для продовження розгляду згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (а.с.137 том 3).

На виконання вимог постанови суду апеляційної інстанції, ухвалою суду від 20.11.2024р. було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 22.08.2022р. у даній справі за нововиявленими обставинами, розгляд якої було призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в судовому засіданні на 13.12.2024р. об 11:00 год. та запропоновано, зокрема, відповідачу надати суду письмові пояснення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та докази в обґрунтування пояснень із направленням їх заявнику згідно до вимог ч.9 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України та докази такого направлення надати суду (а.с.138 том 3).

Зазначена ухвала суду разом із повістками про виклик були отримані учасниками справи у їх електронних кабінетах 21.11.2024р., що є належним повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового розгляду заяви заявника у відповідності до вимог ст.18, ч.6 ст.366 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявних у справі (а.с.141-144 том 3).

29.11.2024р. через систему «Електронний суд» на виконання вимог згаданої вище ухвали суду відповідачем були подані письмові пояснення на заяву заявника про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, у яких представник відповідача просив у задоволенні зазначеної вище заяви заявнику відмовити посилаючись на те, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник заявника як на нововиявлену обставину посилається на закриття кримінального провадження №62022170030000159 від 08.04.2022р., проте, у ході проведення службового розслідування встановлено порушення позивачем службової дисципліни, яке полягало, зокрема у безпідставній зупинці 07.10.2021р. ТЗ «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як носія влади, тобто, судами при розгляді даної справи досліджувались матеріали дисциплінарного провадження щодо порушення позивачем службової дисципліни, а тому закриття вищезгаданого кримінального провадження не являється обставинами, які в розумінні ст.361 КАС України, є нововиявленими; рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах; наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для його звільнення з поліції; у ході службового розслідування комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється у межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання заявником вимог, що пред`являються до поліцейських та перевірки дотримання останнім дисципліни; набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення, зокрема, кримінального правопорушення, є підставою для звільнення такого поліцейського зі служби відповідно до п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», тоді як позивача було звільнено зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 згаданого Закону (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Тобто, на переконання представника відповідача, обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть вважатися нововиявленими, тому доводи позивача про відсутність на момент розгляду його позову результатів досудового розслідування, як доказу відсутності в його діях дисциплінарного проступку, є безпідставними та такими, що не спростовують факту недотримання позивачем принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, а, відтак, і доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини вважає безпідставними. Також представник відповідача вказав і на численну правову позицію Верховного Суду з даного питання, яка є сталою (а.с.145-154 том 3).

Представник відповідача у судовому засіданні наведені письмові пояснення підтримав, просив у задоволенні вищенаведеної заяви заявника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі відмовити.

Заявник та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду заяви за нововиявленими обставинами 13.12.2024р. об 11:00 годині, оскільки ухвалу суду від 20.11.2024р. та повістку про виклик отримали 21.11.2024р. (а.с.141,142 том 3), в судове засідання без поважної причини не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

За приписами ч.1 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду зави, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи наведене, належне повідомлення заявника та його представника про дату, час і місце судового розгляду його заяви 13.12.2024р. об 11:00 годині у відповідності до вимог ч.6 ст.366 Кодексу адміністративного судочинства України ще 21.11.2024р., строки розгляду відповідної заяви, встановлені ч.1 ст.368 наведеного Кодексу, вислухавши думку представника відповідача, який не заперечував проти розгляду заяви без участі заявника та його представника, суд вважає за можливе розглядати дану заяву за відсутності заявника та його представника в силу приписів ч.2 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши надані документи, об`єктивно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення даної заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 22.08.2022р. у цій справі, виходячи з наступного.

Стаття 361 КАС Українивстановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Відповідно до частини другоїстатті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 10 березня 2021 року в справі № 826/15267/17.

Нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким характерним ознакам: такі обставини є істотними, тобто можуть вплинути на результат розгляду справи, не були встановлені судами, однак існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано. В той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.

Водночас частина четверта вказаної статтіКАС Українивизначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд, зокрема, в своїй постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 дійшов висновку, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Тож обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Необхідно також розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Окрім того, Верховний Суд зауважив, що збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення із зазначених підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.06.2021р. у справі №815/3451/17 та від 21.06.2024р. у справі №640/10156/22.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду згідно вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, як видно зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у цій справі, предметом його розгляду було притягнення заявника до дисциплінарної відповідальності за порушення ним службової дисципліни зокрема, п.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Нацполіції України, абз.1 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженого наказом МВС від 09.11.2016р. №1179, Присяги поліцейського а саме: що виразилося у безпідставній зупинці 07.10.2021р. ТЗ «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як носія влади, що у підсумку і стало підставою для його звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Також у даному судовому рішенні судом зроблено висновок про те, що вчинені вищеописані дії позивачем (заявником) як поліцейським при виконанні ним службових обов`язків є дисциплінарним проступком та є порушенням службової дисципліни, яка полягає у неналежному виконанні ним своїх службових обов`язків.

Окрім того, за текстом згаданого судового рішення також встановлено, що ні зміст досліджених судом матеріалів службового розслідування, ні зміст наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності №14к від 05.01.2022р. (який позивачем не оспорений) не містять висновків про встановлення наявності чи відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а дисциплінарною комісією та судом надана оцінка лише діям позивача у межах дотримання ним службової дисципліна та Правил етичної поведінки поліцейського (а.с.216-217 том 3).

Отже, із аналізу наведених вище встановлених обставин слідує, що за змістом судового рішення від 22.08.2022р у цій справі жодні докази (факти) щодо наявності чи відсутності вини позивача у вчиненні ним кримінального правопорушення у рамках кримінального провадження №62022170030000159 від 08.04.2022р., судом не оцінювалися, таких посилань згадане судове рішення не містить.

За викладених обставин, слід дійти висновку, що докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені у судовому рішенні від 22.08.2022р. у цій справі, не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами з урахуванням приписів п.2 ч.4 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, в якості нововиявленої обставини для перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у справі №160/3950/22 заявником зазначено істотні обставини, які не могли бути відомі особі на час розгляду справи за п.1 ч.2 ст.361 КАС України, а саме: обставини щодо закриття кримінального провадження за №62022170030000159 від 08.04.2022р. за обвинуваченням, зокрема, і ОСОБА_1 за ч.2 ст.28, ст.356 КК України, у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України згідно ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22, які були покладені в основу судового рішення, породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення, тобто, є нововиявленими обставинами, які впливають на правильність ухвалення судового рішення, оскільки доводять, що заявник (позивач) не вчиняв дисциплінарного проступку, визначеного ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції, не порушував службової дисципліни, не вчиняв дій, що підривають авторитет поліції (а.с.75-76 том 3).

Зі змісту копії наведеної вище ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22 адміністративним судом встановлено, що у ході судового розгляду матеріалів згаданого вище кримінального провадження, прокурором було змінено обвинувачення стосовно ОСОБА_1 з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.28 ст.356 КК України та потерпілий ОСОБА_2 відмовився від підтримання обвинувачення, просив суд закрити кримінальне провадження та наслідком такої відмови потерпілого від обвинувачення стало закриття даного кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України (а.с.79-80 том 3).

Вказана ухвала суду про закриття кримінального провадження також і не містить жодних висновків про те, що заявник (позивач) не вчиняв дисциплінарного проступку, визначеного Дисциплінарного статуту Національної поліції, не порушував службової дисципліни, не вчиняв дій, що підривають авторитет поліції, а, відповідно, такі аргументи заявника про відсутність в його діях дисциплінарного проступку, що нібито підтверджено згаданою ухвалою суду, є неспроможними.

Окрім того, слід зазначити, що сам по собі факт закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України за ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22 не свідчить про те, що ця обставина є нововиявленою, а отже, що вона має значення для вирішення цього спору з урахуванням того, що обставини наявності вини позивача у вчиненні ним кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №62022170030000159 від 08.04.2022р., судом не оцінювалися, не були обрані підставами для його звільнення зі служби в поліції, а отже, не були покладені в основу судового рішення від 22.08.2022р. у справі №1603950/22.

Тобто, обставини щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення за згаданою ухвалою суду фактів, зокрема, вчинення заявником (позивачем) дисциплінарного проступку, що були покладені в основу мотивувальної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у справі №160/3950/22, не спростовують.

Це пояснюється тим, що закриття кримінального провадження з підстави п.7 ч.1 ст.284 КК України свідчить лише про відмову потерпілого від обвинувачення, однак, ніяким чином не спростовує обставин, установлених службовим розслідуванням відносно ОСОБА_1 щодо вчинення останнім дисциплінарного проступку, а саме: безпідставній зупинці 07.10.2021р. ТЗ «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як носія влади (а.с.216-217 том 3).

Таким чином, обставини щодо закриття кримінального провадження стосовно заявника у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України за ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22 не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення від 22.08.2022р. у цій справі, а отже, не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення, тому не вважаються нововиявленими обставинами.

Відтак, враховуючи проаналізовані вище обставини та норми наведеного процесуального законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою ухвала Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2024р. у справі №177/488/22 про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України, яка набрала законної сили 04.06.2024р., фактично є новою, але не нововиявленою обставиною, а відповідно, не є підставою для перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у справі №160/3950/22 за нововиявленими обставинами в силу п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведений висновок про те, що ухвала суду про закриття кримінального провадження є новою, але не нововиявленою обставиною, а тому не є підставою для перегляду судового рішення в порядку ст.361 КАС України, узгоджується і з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2020р. у справі №815/6834/15.

Таким чином, з огляду на те, що заявником (позивачем) не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, не встановлено таких обставин і адміністративним судом, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у справі №160/3950/22 за нововиявленими обставинами заявнику слід відмовити.

Також слід зазначити, що наведений вище аналіз встановлених судом обставин свідчить про те, фактично, викладені у заяві заявником наведені вище обставини є новими, а не нововиявленими обставинами в розумінніКодексу адміністративного судочинства України, та є свідченням намагання заявника домогтися повторного розгляду справи.

В контексті спірних правовідносин варто також зазначити про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії").

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 368 КАС Україниза результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Приймаючи до уваги все вищевикладене та враховуючи, що судом зроблено висновок про те, що ухвала суду про закриття кримінального провадження є новою, а не нововиявленою обставиною, що підтверджено і сталою судовою практикою Верховного Суду, а тому не є підставою для перегляду судового рішення в порядку ст.361 КАС України, тому у задоволенні заяви про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду за нововиявленими обставинами заявникові слід відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись п.1 ч.4 ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст. 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у адміністративній справі №160/3950/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №29 о/с від 10.01.2022р., зобов`язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022р. у справі №160/3950/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №29 о/с від 10.01.2022р., зобов`язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити в силі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали) відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначенні ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений - 20.01.2025р.

Суддя С.О. Конєва