Рішення № 124528766, 11.10.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2/760/3383/24

В справі 760/451/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

11 жовтня 2024 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

ІІ. Описова частина

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що з 11 січня 2014 року вони з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народилися двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Позивачка зазначала, що разом з дочкою ОСОБА_6 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , проте фактично проживають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач разом із сином ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивачка вказувала, що з сімейне життя з Відповідачем у неї не склалося, постійно виникали сварки, конфлікти, що призвело до припинення шлюбних відносин у червні 2021 року. З того часу вони припинили проживати разом, і до кінця вересня 2021 року діти проживала разом з нею, окремо від батька. Проте вже з жовтня 2021 року діти прийняли рішення про те, що хочуть жити з батьком і залишились у нього. Позивачка вважає, що таке рішення було прийняте дітьми під психологічним тиском Відповідача, який налаштовує дітей проти неї, розповідаючи речі, які не відповідають дійсності, а також створює перешкоди для спілкування Позивачки з ними.

ОСОБА_1 вважає, що такі дії батька носять психотравмуючий характер для малолітніх дітей, скільки вони не можуть опиратися психологічному тиску, і такий стан речей не відповідає інтересам дітей, їх сталому розвитку.

Позивачка також вказує, що в жовтні 2021 року Відповідач звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про визначення місця проживання дітей разом з ним, виклавши викривлені обставини про Позивачку, як матір дітей. За наслідками розгляду його заяви 16 грудня 2021 року рішенням комісії було визнано за доцільне визначити місце проживання дітей саме з Відповідачем, проте Позивачка не може з ним погодитись, і просить суд ухвалити своє рішення, яким рішення органу опіки та піклування не брати до уваги, оскільки воно не відповідає інтересам дітей.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б. від 03 лютого 2022 року в справі було відкрите провадження.

Ухвалою від 15 листопада 2022 року судом було закрите підготовче засідання у справі, а також залучено до участі у справі Службу у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради Об`єднаної територіальної громади Хмельницької області.

Ухвалою від 20 грудня 2022 року провадження у справі було зупинене.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 17.07.2023 №252 у справі призначений повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого справу передано в провадження судді Коробенку С.В.

Ухвалою від 04 квітня 2024 року провадження у справі було поновлене.

05 серпня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в яких Третя особа-1 просила розглянути справу у відсутність її представника, взявши до уваги розпорядження від 23.12.2021 №898 про визначенням місця проживання дітей разом з батьком - ОСОБА_2 .

13 грудня 2022 року до суду надійшло рішення виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області про затвердження висновку служби у справах дітей, яким визнано за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

08 жовтня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , який просив у задоволенні позову відмовити, взявши до уваги, що на сьогодні їх спільний з Позивачкою син ОСОБА_8 проживає разом з ним, а дочка ОСОБА_6 перебуває під психологічним впливом матері. Крім того, просив взяти до уваги, що Позивачка проживає в орендованій квартирі, має великі борги перед кредиторами.

У судовому засіданні Позивачка позовні вимоги підтримала. Зазначила, що станом на день вирішення справи дійсно, їх спільний з Відповідачем син ОСОБА_8 проживає з ним, а дочка - з нею, і це є бажанням самої дитини. Проте, як вона вважає, брату та сестрі краще було б проживати разом, і враховуючи останній висновок служби у справах сім`ї, просила суд позов задовольнити.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 був зареєстрований шлюб. Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а. с. 17, 18)

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний.

Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами існує перманентний спір щодо місця проживання їх дітей. Так, протягом різних періодів діти проживали як з матір`ю, так і з батьком, так і окремо один від одного з різними батьками.

Встановлено, що в грудні 2021 року батько ОСОБА_2 ініціював вирішення даного спору Службою у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації. Так, розпорядженням Солом`янської РДА м. Києва від 23.12.2021 №898 було визначено місце проживання обох дітей разом з батьком ОСОБА_2 . (а.с. 71)

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Відповідач ОСОБА_2 був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України, а Позивачка ОСОБА_1 разом з дітьми вимушені були переселитися (набули статусу внутрішньо переміщених осіб) до м. Полонне Хмельницької області. (а.с. 51-53)

Відповідно до Акту обстеження умов проживання, складеного в червні 2022 року Службою у справах дітей виконкому Полонської міської ради ОТГ вбачається, що умови проживання за місцем проживання матері і її дітей задовільні, в будинку чисто та охайно, діти доглянуті, мати в повній мірі виконує свої батьківські обов`язки.

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ від 09.12.2022 №297 доцільним є визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Зазначений висновок був затверджений в тому числі з урахуванням згоди батька ОСОБА_2 , який на той час перебував на службі в Збройних Силах України.

Відповідно до наказу командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 15.06.2023 №309-С солдат ОСОБА_2 звільнений у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН «Про захист прав і основних свобод людини» передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 161 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

З огляду на досліджені вище матеріали суд вважає, що обома батьками створені усі необхідні умови для належного розвитку своїх дітей, і за найбільш раціональним як для батьків, так і для самих дітей було б добровільне вирішення питання про місце проживання дітей та участь батьків у їх вихованні та утриманні. З цією метою судом відкладався розгляд справи з огляду на виявлену ймовірність позасудового врегулювання спору. Водночас, Сторони не скористалися такою можливістю, не змогли дійти комплексної згоди з усіх спірних питань, з якими пов`язують необхідність судового втручання.

За таких обставин суд вважає взяти до уваги та покласти в основу судового рішення по суті спору висновок Служби у справах дітей виконкому Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області, не зважаючи на те, на те, що обставини, які стали підставою для його складання, змінилися.

При цьому суд враховує, що з огляду на вік дітей (є малолітніми) в їх найкращих інтересах для збереження близького зв`язку, взаєморозвитку є їх спільне проживання, тобто уникнення ситуації, коли вони під тиском (впливом) одного з батьків зростатимуть окремо один від одного.

З цього приводу суд звертає увагу на висновок за результатами роботи психолога з дітьми №1-07/22 від 07.09.2022. Так, за висновком психолога наявні ознаки дозволяють стверджувати, що батько залучає сина до конфлікту лояльності та формування негативної думки сина відносно матері, критикуючи та надаючи негативну оцінку її діям та рішенням. А вимога дотримання дитиною обіцянки жити разом із батьком, побоювання дитини проявити реальні бажання слід вважати реальним примусом. (а.с. 97)

Таким чином, начебто самостійне рішення малолітнього ОСОБА_7 проживати з батьком, про що зазначили обидві сторони, на переконання суду, може бути продиктованим не власним бажанням дитини, а наслідками впливу на його свідомість батька, про що зазначено у висновку.

З метою усунення наслідків такого впливу зі сторони батька, забезпечення більш здорового психологічно оточення, формування дитиною власної думки у більш толерантних умовах, суд вважає доцільним на даному етапі визначити місце проживання обох дітей разом з їх матір`ю - Позивачкою ОСОБА_1 .

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України Відповідача підлягає стягненню на користь Позивачки сплачений нею судовий збір.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Третя особа-1: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації: м.Київ, пр. Повітрофлотський, 41, код ЄДРПОУ: 37485506;

Третя особа-2: Служба у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, адреса: Хмельницька обл., м. Полонне, вул. Лесі Українки, 113; код ЄДРПОУ: 44070171.

Суддя: