Рішення № 124523563, 20.01.2025, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1562/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"20" січня 2025 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 03.07.2018 укладено кредитний договір № 2001070009501 та 08.02.2022 укладено кредитний договір №1002088980801. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 складає 53212,92 грн. Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак заборгованість у наданий строк погашена не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи (шляхом направлення ухвали та судової повістки за місцем реєстрації відповідача і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада»), відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань чи заяв до суду не подав, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою суду від 20.01.2025 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.07.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001070009501, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 20659 грн, шляхом підписання заяви №2001070009501 про приєднання до договору (а.с.12-13).

Також, 08.02.2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002088980801, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 15000 грн, шляхом підписання заяви №1002088980801 про приєднання до договору (а.с.8-11).

Відповідно до заяв №2001070009501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 03.07.2018 та заяви №1002088980801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 08.02.2022 відповідач погодився з умовами заяв, про що свідчить наявність її власноручного підпису в них, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданих до позовної заяви, станом на 09.09.2024 за кредитним договором №2001070009501від 03.07.2018 ОСОБА_1 має заборгованість 31077,33 грн: по сумі кредиту 20658,47 грн, заборгованість за відсотками 10418,86 грн (а.с.67-72).

Згідно з розрахунком заборгованості, доданих до позовної заяви, станом на 09.09.2024 року за кредитним договором №1002088980801 від 08.02.2022 ОСОБА_1 має заборгованість 22135,59 грн: по сумі кредиту - 15000 грн., заборгованість по процентам 2,97 грн., заборгованість по комісії 7132,62 грн (а.с.65-66).

Позивач з метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направляв письмову вимогу про дострокове повернення коштів, в якій було зазначено, що станом на 09.09.2024 року заборгованість позивальника становить 53212,92 грн та просив погасити заборгованість (а.с.58-62).

Щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання заяви №2001070009501від 03.07.2018 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в АТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у розмірі 20659 грн (а.с.63) та шляхом підписання заяви №1002088980801 від 08.02.2022 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в АТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у розмірі 15000 грн (а.с.64).

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу заборгованість за кредитом станом на 09.09.2024 року за кредитним договором №2001070009501від 03.07.2018 в розмірі 20658,47 грн. та за кредитному договору №1002088980801 від 08.02.2022 в розмірі 15000 грн.

Відповідно до умов Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач повинен був щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього відсотки за користування коштами в розмірі 0,01% річних та комісію в розмірі 2,22% за місяць від суми отриманого кредиту (по договору №1002088980801 від 08.02.2022).

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позивачем за кредитним договором №2001070009501від 03.07.2018 нараховано 10418,86 грн. - заборгованість по процентам та за кредитним договором №1002088980801 від 08.02.2022 нараховано 7132,62 грн. - заборгованість по комісії та 2,97 грн. - заборгованість по процентам.

Щодо стягнення комісії.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За обставин цієї справи пунктом 5 кредитних договорів встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

У пункті 5 заяви №1002088980801 від 08.02.2022 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,22%, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення пункту 5 заяви №1002088980801 від 08.02.2022 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Пунктом 5.7.3 Частини 5 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту (а.с.52).

При цьому у постанові ВС від 25.01.2023 у справі №752/4008/20, в якій надавалася оцінка дійсності положень кредитного договору з АТ «ПУМБ», аналогічно як у цій справі, вказано про те, що відповідно до частин першої та другої статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення з відповідача 7132,62 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи викладене, наявність заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитними договорами, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 46080,30 грн:

за кредитним договором №2001070009501від 03.07.2018 в розмірі 31077,33 грн: по сумі кредиту 20658,47 грн, заборгованість за відсотками 10418,86 грн;

за кредитним договором №1002088980801 від 08.02.2022 в розмірі 15002,97 грн: по сумі кредиту - 15000 грн, заборгованість по процентам 2,97 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості необхідно відмовити за їх безпідставністю.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2097,8 грн, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (86,6% від 2422,40 грн)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 46080 (сорок шість тисяч вісімдесят) грн 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2097 грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ; ЄДРПОУ 14282829).

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 20 січня 2025 року.

Суддя Т. Г. Корсун