Рішення № 12450874, 23.11.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №2-1081/10

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

представника позивача за первісним позовом і як представника відповідача за зустрічним позовом - Шост О.П.

відповідача за первісним позовом і як позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки і зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору, суд

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом його продажу та виселити відповідача з будинку із зняттям з реєстрації.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, згідно якого 06 грудня 2006 року банк надав йому кредит в розмірі 9616,00 доларів США строком до 06 грудня 2026 року зі сплатою 12% річних. В забезпечення виконання зобовязань з відповідачем був укладений договір іпотеки: будинок АДРЕСА_1. Але позичальник порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість, яку він добровільно погашати не бажає. Тому позивач і предявив даний позов.

Позивач ОСОБА_2 предявила зустрічний позов і просить розірвати даний кредитний договір посилаючись на те, що дійсно між ними був укладений кредитний договір, але через світову фінансову кризу у неї виникли фінансові проблеми, а тому вона не має можливості платити кредит. Якби вона могла це передбачити, то не укладала б такий договір.

У суді представник позивача за своїм позовом і як відповідача за зустрічним позовом Шост О.П. свої вимоги підтримав і надав пояснення аналогічні змісту позову. Вимоги зустрічного позову не визнає посилаючись на його необґрунтованість та відсутність підстав.

Відповідач за первісним позовом і як позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у суд зявилася, первісний позов визнає в частині звернення стягнення на предмет іпотеки посилаючись на відсутність коштів для своєчасної сплати кредиту,хворобу членів сімї та те, що у даному будинку ніхто не зареєстрований і не проживає. Свої вимоги підтримує повністю.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний до повного в силу наступного.

У суді встановлено, що 06 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» (на даний час Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CSKOGK00000138, згідно якого останній для придбання житла був наданий кредит в сумі 9616,00 доларів США на строк з 06 грудня 2006 року по 06 грудня 2026 року із сплатою 12 % річних.

В забезпечення повернення кредиту та виконання інших зобовязань за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № CSKOGK00000138 від 06 грудня 2006 року, згідно з яким іпотекодавцем передано в іпотеку нерухоме майно: будинок з надвірними спорудами загальною площею 42,1 кв.м, який розташований вул. Лісова,52 м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області.

Відповідно до п.1.1 договору погашення заборгованості здійснюється позичальником кожного місяця в період з 21 по 28 число в сумі 105,02 доларів США, що включає в себе кредит,відсотки,винагороду,комісію.

Під час дії кредитного договору відповідачем ОСОБА_2 погашена тільки частина кредиту.

Згідно п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником зобовязання по виконанню погашення кредиту та відсотків, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу , але не менше 1,00 грн. за кожен день прострочки.

В порушення умов кредитного договору позивальником суми кредиту належним чином не сплачувалися, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 14 липня 2010 року по кредитному договору склала 9840,68 доларів США (по курсу НБУ 790-0800 грн. за сто доларів) із яких 7826,88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1335,38 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 203,89 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 474,53 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Відповідно до п.18.8.1-18.8.9 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель з метою задоволення своїм вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором та і у разі дострокового розірвання договору.

Відповідно до п.4.3, п.5.3 кредитного договору спірні питання договору та припинення дії такого договору регулюються законодавством України.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно ст. 589 цього ж Кодексу, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів. У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Згідно ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена,- звернути стягнення на предмет застави у випадках, встановлених договором.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобовязання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, а у відповідності до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання- звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на передане іпотекодавцем в іпотеку нерухоме майно. В той же час вимоги про виселення відповідача та зняття його з реєстрації не можуть бути задоволені, оскільки відповідач в будинку не проживає і не зареєстрований.

Згідно ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.611 та 651 цього Кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладенні угоди. Банк вимогу про розірвання кредитного договору не предявив.

Ст.652 даного Кодексу передбачені підстави для розірвання або зміни договору у звязку з істотною зміною обставин. Згідно цієї норми у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу сторони за рішенням суду за наявності умов, передбачених у ч.2 даної статі, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,що змінилися. Вимагаючи звернути стягнення на предмет іпотеки, банк фактично змінює строк дії договору. Право на звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено умовами договору,але воно тягне за собою таку суттєву зміну прав та обовязків сторін,що втрачається сенс договору. При цьому, договір є фактично вичерпаним,кредитні правовідносини припиняються і переходять у площину виконання судового рішення, а у боржника виникає нове зобовязання з виконанням судового рішення, так як за змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику, який зобовязується поступово повернути суми кредиту разом з відсотками в порядку і строк обумовлений договором. Таким строком був строк 06 грудня 2026 року і саме на нього розраховував позичальник.

За таких обставин вимога ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору підлягає задоволенню, кредитний договір розірванню. В цьому разі зобовязання сторін припиняються.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі на законних підставах предявили позови, а тому первісний підлягає до часткового задоволення, а зустрічний - до повного.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивачі не змінили підставу або предмет позовів, не збільшили або зменшили розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

При задоволенні позовів понесені сторонами судові витрати залишаються за сторонами.

Керуючись ст.ст.10,11,57,58,59,60,74,81,88,169,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 575, 589, 592, 611, 651,652,653,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 39, 40, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд

вирішив:

Задовольнити частково позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернути стягнення на будинок з надвірними спорудами загальною площею 42,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № CSKOGK00000138 від 06 грудня 2006 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, буд.50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу.

В іншій частині позову відмовити.

Задовольнити повністю зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору.

Розірвати кредитний договір № CSKOGK00000138 від 06 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» (на даний час Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») і ОСОБА_2, згідно якого останній для придбання житла був наданий кредит в сумі 9616,00 доларів США на строк з 06 грудня 2006 року по 06 грудня 2026 року із сплатою 12 % річних.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - підпис