Рішення № 124481940, 16.01.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/976/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 січня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2023 року акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 16 лютого 2021 року міжтовариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень») та відповідачем було укладено кредитний договір № 6595235771, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 166674,77 грн зі сплатою щомісячних відсотків за користування кредитом в розмірі 2,49 % та сплатою річних відсотків від суми боргу в розмірі 0,01 %, зі строком користування 60 місяців.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, а також на те, що АТ «ТАСКОМБАНК» набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просить стягнути з нього заборгованість, яка утворилася станом на 21 червня 2023 року, в сумі 239289,48 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 158524,21 грн, заборгованість за річними відсотками 24,82 грн та заборгованість за щомісячними відсотками 80740,45 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Представником позивача заявлено клопотання про підтримання позову та про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачпро причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України).

Судом встановлено, що 16 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6595235771, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 166674,77 грн строком на 60 місяців.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5235771, який є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 1.4 договору зазначено, що, підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: отримувач - ОСОБА_1 , сума - 40000,00 грн, призначення платежу - переказ до поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту згідно кредитного договору 6595235771 від 16/02/2021 без ПДВ; отримувач - ОСОБА_1 , сума - 93400,00 грн, призначення платежу переказ грошових коштів на погашення заборгованості по кредитному договору Z06.22156.006829070 від 09.07.2020 за рахунок кредитних коштів згідно кредитного договору 6595235771 від 16.02.2021 та заяв.кл. Туровський О.Ю. без ПДВ; отримувач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», сума - 600,00 грн, призначення платежу /01-17.02.2021- ОСОБА_1 -3128010270-25000.00-600.00-17.02.2022-6595235771-ТС-Страховий платіж без ПДВ; отримувач ТОВ «МайСейфеті», сума - 650,00 грн, призначення платежу оплата за пакет послуг «Охоронець КредитМаркет 48» за рахунок кредиту кредитного договору 6595235771 від 16/02/2021, ОСОБА_1 , ПДВ 108,33 грн; отримувач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», сума 23555,77 грн, призначення платежу оплата страхового платежу за договором страхування № 6595235771-С від 16/02/2021; отримувач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», сума 800,00 грн, призначення платежу оплата страхового платежу за договором страхування № 6595235771-ЛО від 16/02/2021; отримувач - ТОВ «ЦФР», сума 600,00 грн, призначення платежу оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORTUA», SU6595235771 від 16/02/2021; отримувач - ТОВ «ЦФР», сума 399,00 грн, призначення платежу оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADARScreen» пакет ЕКОНОМ кредитний договір № 6595235771 від 16/02/2021.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що всі інші умови кредитного договору викладені у паспорті кредиту та Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» в редакції від 04 травня 2020 року, що розміщені на сайті товариства, з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких приєднується, підписавши цей договір.

Згідно пункту 2.2. договору, цей договір, паспорт кредиту № 5235771 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у редакції від 04 травня 2020 року складають єдиний кредитний договір.

Також 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» № 5235771, яким передбачено, що йому надається кредит у розмірі 166674,77 грн на 60 місяці зі сплатою 2,49 % щомісячно та 0,01 % річних, а також визначено графік повернення кредиту, та підписано заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».

Згідно платіжних інструкцій № 1247502359 від 16.02.2021 та №ТС-185515 від 16.02.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було перераховано кошти в сумі 93400,00 грн, призначення платежу: переказ грошових коштів на погашення заборгованості по кредитному договору Z06.22156.006829070 від 09.07.2020 за рахунок кредитних коштів згідно кредитного договору 6595235771 від 16.02.2021 та заяв.кл. ОСОБА_1 без ПДВ, а також кошти в сумі 40000,00 грн, призначення платежу: переказ до поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту згідно кредитного договору 6595235771 від 16/02/2021 без ПДВ.

Відповідно до Витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «САППОРТ.УА», 16 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було перераховано кошти в сумі 600,00 грн, страховка: електронний ключ доступу до додатку «SUPPORTUA» на 12 місяців.

Згідно Витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «САППОРТ.УА», 16 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було перераховано кошти в сумі: 23555,77 грн, страховка: Страховка ЗАТ СК ТАС (продукт 1); 600,00 грн, Страховка ЗАТ СК ТАС (продукт 16); 800,00 грн, страховка: Страховка ПАТ «СК «ТАС» (ТАС-підтримка_Телемедицина-800).

Відповідно до Витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «РАДАР», 16 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було перераховано кошти в сумі 399,00 грн, страховка: електронний ключ доступу до додатку «RADARScreen» пакет ЕКОНОМ.

Згідно Витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «Майсейфеті», 16 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було перераховано кошти в сумі 650,00 грн, страховка: «Охоронець КредитМаркет 48».

07 жовтня 2016 року між публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (далі ПАТ «ТАСКОМБАНК») та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладений договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно пункту 2.1 якого первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) новому кредитору ПАТ «ТАСКОМБАНК» свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Пунктом 2.2. договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.4 договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора - з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитний договір № 6595235771 в сумі 166823,04 грн, з яких: 166674,77 грн заборгованості за кредитом, 0,05 грн заборгованості за річними відсотками та 148,22 грн заборгованості за щомісячними відсотками.

20 лютого 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» надіслало ОСОБА_1 повідомлення-вимогу № 3202/70.2.2 щодо дострокового повернення коштів за кредитним договором у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Як слідує з вказаного повідомлення-вимоги заборгованість ОСОБА_1 по кредиту станом на 17 лютого 2023 року становить: 105671,80 грн основного боргу, 52852,41 грн простроченого боргу, 23,07 грн - простроченої заборгованості за процентами, 74703,78 грн - прострочених щомісячних процентів та 1778,66 грн - строкових щомісячних процентів.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, який був наданий одночасно з позовною заявою, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6595235771 від 16 лютого 2021 року станом на 21 червня 2023 року становить 239289,48 грн, яка складається з 158524,21 грн заборгованості за кредитом, 24,82 грн заборгованості за річними відсотками та 80740,45 грн заборгованості за щомісячними відсотками.

Наявність заборгованості також підтверджується даними виписок по особовому рахунку за період з 16.02.2021 по 21.06.2023.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження № 61-20093св19) зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Якщо анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1статті 512 ЦК Українипідставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Встановивши, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за кредитним договором № 6595235771 від 16 лютого 2021 року, а також те, що останній не спростував факт наявності в нього заборгованості за цим договором, що було його процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей12,81 ЦПК України, а тому майнові права АТ «ТАСКОМБАНК» підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.

Суд бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, згідно якого станом на 21 червня 2023 року заборгованість за кредитним договором № 6595235771 від 16 лютого 2021 року становить 239289,48 грн, яка складається з 158524,21 грн заборгованості за кредитом, 24,82 грн заборгованості за річними відсотками та 80740,45 грн заборгованості за щомісячними відсотками.

Разом з тим, щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить, у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути проценти за користування кредитними коштами.

Водночас, у кредитному договорі № 6595235771 від 16 лютого 2021 року процентна ставка не зазначена, лише вказано, що позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати погашення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5235771, який є невід`ємною частиною цього договору.

Дослідивши зміст паспорту кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» № 5235771, суд приходить до висновку, що він не є належним доказом погодженої між сторонами процентної ставки за користування кредитними коштами, оскільки зі змісту цього паспорту слідує, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними, базуються на обраних споживачем умовах кредитування, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку; реальна річна процентна ставка обчислена на припущеннях про те, що процентна ставка, інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Використання інших способів надання кредиту та\або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

У пункті 8 вказаного вище паспорту кредиту від 16 лютого 2021 року вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавцем споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та форма його укладення визначені Законом України «Про споживче кредитування». Ознайомлення із Паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означають укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Отже, долучена до позовної заяви копія паспорту кредиту від 16 лютого 2021 року, з огляду на те, що в ньому зазначено, що умови договору можуть відрізнятися від нього, не може вважатись складовою кредитного договору.

Позивач, обґрунтовуючи розмір вимог і порядок нарахування, посилався також на Витяг з Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у редакції від 04 травня 2020 року.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов, який наданий позивачем до позовної заяви, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи кредитний договір, а також те, що вказаний документ на момент отримання кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в документі, що додано банком до позовної заяви, розмірі.

Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової установи), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Таким чином, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України.

Приймаючи до уваги недоведеність погодження між сторонами у належному письмовому вигляді розміру плати за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом.

ОСОБА_1 неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені ним кошти розподілялись банком не лише на погашення основного боргу, а й на погашення процентів, розмір яких сторонами не узгоджено, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Оскільки у кредитному договорі від 16 лютого 2021 року процентна ставка та строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом є неправомірним та безпідставним. Ці кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20, провадження № 61-2498св22.

З наданих позивачем виписок по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 сплачено у рахунок погашення основного боргу 12152,55 грн, річних процентів 8,18 грн, щомісячних процентів 24901,26 грн, тобто загалом сплачено 37061,99 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 129612,78 грн заборгованості за кредитним договором, тобто, різниця між фактично отриманими та внесеними коштами (166674,77 - 37061,99).

Частково задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (адреса місцязнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 09806443) 129612 (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот дванадцять) грн 78 коп заборгованості за кредитним договором та 1943,99 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто Романівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його ухвалення (складення повного судового рішення).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В.Ковальчук