Постанова № 124476654, 27.11.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/663/24 Провадження № 3/302/271/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2024 рокус-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 488198 від 06.05.2024 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, священнослужителя, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засіб зв`язку НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

05.05.2024 року, о 23 год. 50 хв., ОСОБА_2 , рухаючись по автодорозі Хуст-Долина в с.Майдан, керував транспортним засобом автомобілем марки Дачіа Логан, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер», відмовився та своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судові засідання, призначені на 03.06.2024 року, 17.06.2024 року, 09.07.2024 року, 13.08.2024 року, 10.10.2024, 11.11.2024 року, 27.11.2024 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлень на номер засобу зв`язку НОМЕР_2 , та які є в матеріалах справи (а.с.9,17,48,55,57,69,80), однак про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративне правопорушення на адресу суду ОСОБА_2 не подано.

В судові засідання, призначені на 17.06.2024 року, 09.07.2024 року, 13.08.2024 року, 10.10.2024 року, 11.11.2024 року, 27.11.2024 року також не з`явився захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Гецко В.В., про день та час розгляду справи захисник повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку шляхом направлення повідомлень у додаток «Vіber», що підтверджується довідками про доставки sms-повідомлень, які є в матеріалах справи (а.с.18,49,56,58,68,70,81) та будучи повідомленою судом належним чином про день, час та місце судового засідання по розгляду даної справи відносно підзахисного ОСОБА_2 , до зали суду захисник не з`явилася, належних документів на підтвердження поважності причин неявок до суду, на адресу суду не надано, проте подано 25.06.2024 року через систему «Електронний суд» письмове клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 , викладене в редакції від 25.06.2024 року (а.с.28-37).

При цьому, суд вжив всіх можливих заходів для сповіщення ОСОБА_2 та його захисника про день та час судових засідань шляхом направлення вказаним особам судових повісток шляхом sms-повідомлень, а також направлення судових повісток про виклик до суду на електронний кабінет адвоката, однак останні в судові засідання повторно не з`явилися, будучи належним чином сповіщеними про день та час розгляду справи, прийняти участь в режимі відеоконференцзв`язку бажання не виявили.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , його захисника Гецко В.В., на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням поданих захисником заперечень на складений поліцейським відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши у повному обсязі надані матеріали справи, ознайомившись з клопотанням сторони захисту про закриття провадження у справі, викладене в редакції від 25.06.2024 року, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина останнього у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 488198 від 06.05.2024 року, який складений о 00-10 год. 06 травня 2024 інспектором СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Гойчук В.Ю., та в якому зафіксовано порушення ОСОБА_2 пунктів п.2.5 Правил дорожнього руху України та з вказаного протоколу вбачається, що 05.05.2024 року, близько 23 год. 50 хв., рухаючись по автодорозі Хуст-Долина в с.Майдан, ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем марки Дачіа логан, д.н.з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.05.2024 року, відібраних поліцейським СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Легош В.М. та в яких ОСОБА_2 зазначає, що 05.05.2024 року свято Пасхи та близько о 23-50 год він їхав з Богослужіння зі своєю дружиною, так як являється священником в с.Сойми Храму Святителя Василія Великого, тому під час служби він причащався вином, після чого його зупинили працівники поліції та склали адміністративний протокол. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння він відмовляється за релігійними переконаннями, оскільки вино у причасті це кров Христа (а.с.3);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізатора «ALKOTEST Drager», відповідно до якого вбачається, що огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння, при цьому у ОСОБА_2 виявлені такі ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів (а.с.4);

- направленням інспектора СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Легош В.М., виданим 06.05.2024 року о 00-15 год. водієві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до закладу охорони здоров`я КНП «Міжгірська районна лікарня», з метою огляду на стан алкогольного сп`яніння. Та у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_2 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. Огляд ОСОБА_2 не проводився у зв`язку з відмовою від походження огляду (а.с.5);

- рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Гойчук В.В. від 06.05.2024 року, з якого вбачається, що під час несення служби по зоні реагування №1 спільно з сержантом поліції Легошом В.М., в селі Майдан було зупинено транспортний засіб марки Дачіа логан, д.н.з НОМЕР_3 , в якого не працював правий стоп. Керував даним транспортним засобом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Водію ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер», однак відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР (а.с.6);

- відтвореним в судовому засіданні носієм інформації на оптичному диску DVD-R з відеозаписом подій від 05.05.2024 року, який містить два файли формату mp4, 2024_0505_282850, з відображенням у них безперервного відеозапису подій за участю водія ОСОБА_2 та з якого вбачається, що до водія автомобіля марки Дачіа, реєстраційний номер НОМЕР_3 підходить працівник поліції, який перевіряє документи водія на ім`я ОСОБА_2 , при цьому повідомляє, що ведеться відеофіксація за допомогою боді-камери, також повідомлено водія, що причиною зупинки автомобіля є непрацюючий правий стоп-сигнал у разі натискання на гальма та запропоновано водієві вийти з автомобіля та впевнитися в цій несправності. Після чого водій виходить з автомобіля, та пересвідчується у цьому. Потім працівник поліції запитав у водія ОСОБА_2 , чи вживав він алкогольні напої, на що останній неодноразово відповідає, що він причащався, так як сьогодні Пасха та він не міг не причащатися, оскільки є священником та причастіє то є святі дари. Далі працівник поліції пропонує водієві ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та наявність такого приладу демонструє інший працівник поліції. На вказану пропозицію працівника поліції пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» ОСОБА_2 відмовляється, мотивуючи відмову релігійними переконаннями. На повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки, а також прослідувати в лікарню, ОСОБА_2 відмовляється. Працівник поліції роз`яснює водієві, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_2 надати свої пояснення, на що останній погоджується. Далі на відеозаписі відображено оформлення письмових пояснень водія, які детально заповнює працівник поліції під диктовку безпосередньо ОСОБА_2 та який, ознайомившись з цими поясненнями, поставив власний підпис. В подальшому працівник поліції знайомить водія ОСОБА_2 зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснює його зміст, повідомляє про вилучення посвідчення водія серії НОМЕР_4 та видачу йому тимчасового дозволу на право керування, а також роз`яснено, що матеріали за складеним протоколом будуть направлені на розгляд Міжгірського районного суду. На вказаному протоколі ОСОБА_2 ставить власні підписи та йому вручається копія даного протоколу. Далі працівник поліції перевіряє наявність посвідчення водія у іншій, присутній на місці події особи для подальшого керування автомобілем (а.с.7).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

У відповідності до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Протокол складено з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та, відповідно до п.9 Інструкції містить у собі всі необхідні відомості. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави,умови тапорядок проведенняогляду настан алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини якджерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Та як зазначалося вище, відповідно до приписів п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1ст.130 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Та відтвореним в судовому засіданні безперервним відеозаписом чітко зафіксовано, як водій ОСОБА_2 неодноразово висловлюється, що не бажає проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також у медичному закладі, що на думку суду, є порушенням вимогп.2.5 ПДРУкраїни. При цьому, факт вживання вина того ж дня, 05.05.2024 року, на свято Пасхи, водій ОСОБА_2 визнавав, вказуючи, що він причащався, оскільки є священником. Та на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 відмовився.

Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а посилання захисника на порушення такого порядку є безпідставними, жодними належними доказами не підтверджені викладенні у клопотанні заперечення.

Окрім протоколу, факт вчинення правопорушення підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від проведення огляду (а.с.5), та доданими до справи відеоматеріалами (а.с.7).

Відповідно до вимог п.1.3 ПДРУкраїни, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для водія ОСОБА_2 і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський Гойчук В.Ю. був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_2 під час його складання не надходило, останній детально з ним ознайомлений, поставив свій підпис без будь-яких зауважень, надав особисті пояснення по суті інкримінованого йому правопорушення.

При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 488198 від 06.05.2024 року складений саме за відмову водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП України.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходженнявідповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Таким чином,проходження відповіднодо встановленогопорядку оглядуна стансп`янінняє імперативноюнормою,так якпередбачає обов`язковепроходження оглядув незалежностівід наявностіособистих обставину особи,щодо якоїпорушується такепитання.Склад правопорушенняв діяхводія є закінченим вже змоменту його відмови від проходження обстеження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

При цьому доводи захисника щодо порушень, на їх думку, поліцейським чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовані жодними належними та допустимими доказами сторони захисту.

Доводи захисника з приводу того, що підзахисний ОСОБА_2 не відмовлявся від огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки такий огляд йому працівники поліції взагалі не пропонували, є надуманими, оскільки прямо суперечать даним відеозапису, згідно з якими він відмовився від усіх видів огляду на стан сп`яніння, що і зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, факт відмови ОСОБА_2 підтверджується дослідженим у повному обсязі в ході судового розгляду даної справи відеозаписом подій від 05-06.05.2024 року, відповідно до якого вбачається, що працівники поліції підставно зупинивши транспортний засіб Дачіа Логан, державний номерний знак НОМЕР_3 , працівник поліції пояснив причину запинки автомобіля, надав можливість водієві впевнитися в наявній технічній несправності, на що водій будь-яких зауважень не висловлював. Також було неодноразово запропоновано водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «DRAGER» та медичний огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, та на вказану пропозицію працівників поліції, водій ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. При цьому ОСОБА_2 визнавав факт вживання ним алкогольних напоїв (вина).

Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_2 з приводу незаконних дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов`язані з порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, матеріали провадження не містять. Стороною захисту не надано відомостей щодо звернення ОСОБА_2 із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу незаконності, на їх думку, дій працівників поліції, а тому доводи сторони захисту в цій частині суд також відхиляє.

З встановлених в ході судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_2 після зупинки транспортного засобу Дачіа Логан державний номерний знак НОМЕР_3 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та не використав надане йому право на проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відповідно до оформленого поліцейським СРПП ВП№2 Хустського РУП Легош В.М. направленням, яке міститься в матеріалах справи.

При цьому, суд враховує, що згідно п.1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп`яніння, окрім інших, віднесено: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водіятранспортного засобу ОСОБА_2 , що безпосередньо вбачається з відтвореного в судовому засіданні відеозапису за подіями, які мали місце 05.05.2024 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо самим ОСОБА_2 не оспорюється.

Відповідно дост.252 КУпАПсуддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Незважаючи на обрану стороною захисту та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 захисну позицію, вина останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеофіксацією подій, які мали місце 05-06 травня 2024 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №488195 від 06.05.2024 року, в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, наведеними у статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП,адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у нічний час доби, при цьому враховує, що дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Разом з тим, ОСОБА_2 працює священнослужителем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, раніше, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, наявні стійкі соціальні зв`язки: ОСОБА_2 одружений, що вбачається з його письмових пояснень, даних про утриманців немає, інших характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_2 захисником не надано, та враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , його вік, а також матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1,130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень,з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області : Ю.В. СИДОРЕНКО