Вирок № 12447305, 13.10.2010, Решетилівський районний суд Полтавської області

№ 1-94/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.

з участю прокурора - Лукяненка К.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

та захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, жительки АДРЕСА_1, не працюючої, раніше не судимої, утримується під вартою з 29 червня 2010 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 червня 2010 року близько 18 години за місцем свого проживання у житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1, підсудна ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння, на грунті особистих неприязних відносин, що виникли в результаті сварки, маючи умисел на заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_1 удар ножем в область черевної порожнини, чим заподіяла потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани мяких тканин живота, проникаючої у черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкої кишки і розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які згідно висновку експерта № 185 від 22.07.2010 року та додаткового висновку експерта № 203 від 30.07.2010 року утворилися одномоментно від дії колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа, і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, визнала повністю і суду пояснила, що в АДРЕСА_1 вона проживає з 1995 року. З того часу вона ніде офіційно не працювала, в основному проживає за рахунок коштів своїх батьків, періодично вживає спиртні напої. 20 червня 2010 року вона у будинку, в якому проживає, разом зі своїми батьками пила горілку. Після цього її батько ОСОБА_1 почав її лаяти за те, що вона близько місяця тому загубила свій мобільний телефон, куплений за його кошти. Такі сварки між ними виникали і раніше, оскільки вона загубила чотири телефони, куплені їй за кошти батьків. Її нерви не витримали, вона із передпокою пішла до своєї спальні, де з-під подушки на ліжку взяла кухонний ніж, повернулася до батька і вдарила його ножем в живіт. Витягши із рани ніж, вона поклала батька на диван і не велосипеді поїхала кликати на допомогу фельдшера ОСОБА_4 Фельдшера вона зустріла на півдорозі, та вже їхала до її батька на допомогу. Разом з ОСОБА_4 вона повернулася додому. Підтвердила, що за ножем вона пішла до спальні з метою заподіяти батькові тілесні ушкодження і таким чином змусити його припинити сварку. Зберігання ножа під подушкою на своєму ліжку пояснила потягом до холодної зброї. Повідомила, що у 2008 році вона також в ході сварки зі своїм батьком вдарила останнього ножем, попавши в руку, але тоді про це нікому не повідомляли.

Потерпілий ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України від давання показань відмовився.

Крім повного визнання своєї вини самою підсудною, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, повністю підтверджується:

показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що вона проживає по сусідству з потерпілим ОСОБА_1 та підсудною ОСОБА_3 20 червня 2010 року у другій половині дня до неї прийшла мати потерпілого ОСОБА_1- ОСОБА_6, яка наполегливо просила викликати швидку допомогу та міліцію, пояснивши, що її внучка підсудна ОСОБА_3 порізала свого батька, а її сина ОСОБА_1 Тоді вона пішла до іншої сусідки ОСОБА_7 та звідти по телефону викликала фельдшера ОСОБА_4 Пізніше вона була присутньою в якості понятого при огляді працівниками міліції місця пригоди та бачила підсудну ОСОБА_3 Та була у нетверезому стані, збуджена. В господарстві потерпілого та підсудної систематично відбувалися сварки, лайки, підсудна часто вживала спиртні напої;

показаннями свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що 20 червня 2010 року до неї додому прийшла ОСОБА_5 та повідомила, що їхня сусідка ОСОБА_3 порізала свого батька ОСОБА_1 Від неї ОСОБА_5 по телефону викликала фельдшера ОСОБА_4;

показаннями свідка ОСОБА_4, яка суду пояснила, що у червні 2010 року вона працювала завідуючою Муштівським ФАП. 20 червня 2010 року близько 18 години до неї додому зателефонувала ОСОБА_5 і повідомила, що підсудна ОСОБА_3 завдала ножове поранення своєму батькові ОСОБА_1 Вона на велосипеді поїхала додому до потерпілого. По дорозі вона зустріла підсудну ОСОБА_3 і вони разом поїхали до потерпілого ОСОБА_1 У нього вона побачила рану на животі. Потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що його вдарила ножем в живіт підсудна ОСОБА_3 Підсудна ОСОБА_3 в той час була у нетверезому стані, збуджена. Надавши потерпілому невідкладну медичну допомогу, вона по телефону викликала швидку допомогу та повідомила про пригоду в міліцію. З потерпілим та підсудною вона знайома давно. Потерпілого ОСОБА_1 вона пяним не бачила ніколи, а підсудну ОСОБА_3 бачила нетверезою часто;

дослідженими в судовому засіданні:

рапортом помічника начальника оперативного чергового Решетилівського РВ ГУМВС України в Полтавській області Чуйка Я.М. про заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с. 4);

протоколом огляду місця події домоволодіння ОСОБА_6, в ході якого було виявлено та вилучено речові докази ніж, фрагмент тканини з нашаруванням речовини бурого кольору та шорти(а.с. 6-7);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, згідно якого станом на 22 год.30 хв. 20 червня 2010 року підсудна ОСОБА_3 перебувала у стані спяніння внаслідок вживання алкоголю (а.с. 20);

протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та підсудною ОСОБА_3 від 07.07.2010 року, в ході якої потерпілий та підсудна підтвердили факт спричинення підсудною потерпілому ножового поранення (а.с. 37);

слідчою дією відтворенням обстановки та обставин події від 01.07.2010 року за участю підсудної ОСОБА_3, в ході якої підсудна на місці вчинення злочину у присутності понятих детально розповідала та показувала обставини та механізм спричинення нею потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с. 38-39);

речовими доказами ножем, шортами, вирізами з доріжки, зразками крові потерпілого та підсудної, дактилокартами потерпілого та підсудної, змивами з обличчя підсудної (а.с. 27);

висновком експерта № 185 від 22.07.2010 року (а.с.58-59) та додаткового висновку експерта № 203 від 30.07.2010 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани мяких тканин живота, проникаючої у черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкої кишки і розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які утворилися одномоментно від дії колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа, вилученого на місці пригоди, і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення;

висновками експертів № 474 від 09.07.2010 року (а.с. 71-72), № 48 від 12.07.2010 року (а.с. 79-80), № 47 від 09.07.2010 року (а.с. 87-88), № 46 від 09.07.2010 року (а.с. 95-96), № 51 від 21.07.2010 року (а.с. 103-104), № 49 від 02.08.2010 року (а.с. 112-114), № 50 від 21.07.2010 року (а.с. 121-122), № 69 від 12.07.2010 року (а.с. 129-130);

актом № 531 амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи від 28.07.2010 року, згідно якого підсудна членам експертної комісії розповідала, що протягом останніх декількох років вона майже щоденно вживає алкоголь в кількості 300-500 мл. горілки, а також детально розповіла про обставини спричинення нею потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, вважала себе винною, але не критична до скоєного нею протиправного діяння. Підсудна ОСОБА_3 в момент інкримінованого їй протиправного діяння будь яким психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждала, як і не страждає в теперішній час, а виявляє ознаки емоційно-нестабільного розладу особистості (психопатії), ступінь якого не є такою, що позбавляла підсудну здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, могла правильно сприймати, запамятовувати, розуміти і в наступному відтворювати факти та події, що мають значення у справі; не знаходилася у стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність у досліджуваній ситуації; не виявляє яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які могли суттєво вплинути на обєктивність її свідчень по матеріалах кримінальної справи; не потребує застосування примусових заходів медичного характеру; не підпадає під дію ст. 19 п. 2,3, ст. 20 КК України, може постати перед слідством та судом (а.с. 135-140);

та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Кваліфікація дій підсудної ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 1 КК України є вірною, оскільки вона вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка раніше не судима, протягом тривалого часу не займається суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується негативно як особа, яка зловживає спиртними напоями та веде антисоціальний спосіб життя.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудної ОСОБА_3, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Разом з тим, враховуючи легковажність в критичній оцінці підсудною ОСОБА_3 свого протиправного діяння, суд не вбачає в її діях ознак щирого каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудної ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Суд також враховує позицію потерпілого ОСОБА_1, який на суворому покаранні не наполягає, одначе не надає їй вирішального значення, оскільки, враховуючи стійку схильність підсудної ОСОБА_3 до правопорушень та насильства, що підтверджується фактом вчинення нею протягом року трьох адміністративних правопорушень, серед яких два дрібне хуліганство, підтвердженим самою підсудною фактом заподіяння потерпілому ножового поранення у 2008 році та потягом до холодної зброї, зазначеною вище схильністю до вживання алкоголю, визнає підсудну суспільно небезпечною особою.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудній ОСОБА_3 покарання, повязаного з позбавленням волі, оскільки вважає, що її подальше виправлення та перевиховання може бути можливим лише в умовах ізоляції її від суспільства, і не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення підсудній більш мякого покарання, ніж передбачено законом.

Прокурором Решетилівського району в інтересах держави до підсудної ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, повязаних зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1, у розмірі 3184,18 грн.

Суд находить, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він підтверджується матеріалами кримінальної справи та розрахунком вартості проведеного лікування.

У справі є судові витрати, повязані з експертними дослідженнями спеціалістами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області речових доказів, у розмірі 2738,14 грн.

Суд находить, що вказані судові витрати підлягають відшкодуванню підсудною у повному обсязі, оскільки вони підтверджуються висновками експертів та розрахунками вартості проведених експертиз.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 1 КК України визнати винною та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять ) років.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню утримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з дня її затримання за підозрою у вчиненні злочину, тобто з 29 червня 2010 року.

Цивільний позов прокурора Решетилівського району задовольнити.

Стягти із засудженої ОСОБА_3 на користь держави на розрахунковий рахунок

№ 35426004001769, банк отримувача ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999483 судові витрати, повязані із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1, у розмірі 3184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 18 коп.

Судові витрати, повязані з експертними дослідженнями експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області речових доказів у справі, покласти на засуджену.

Стягти із засудженої ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати, повязані з проведенням експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області експертних досліджень речових доказів по справі, у розмірі 2738 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 14 коп.

Речові докази ніж, виріз із доріжки, дактилокарти ОСОБА_1 та ОСОБА_3, змиви з обличчя ОСОБА_3, передані на зберігання в кімнату схову речових доказів Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 27), - знищити як такі, що не мають цінності.

Речові докази шорти, передані на зберігання в кімнату схову речових доказів Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 27), - повернути володільцю засудженій ОСОБА_3

Речові докази зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3, залишені в архіві лабораторії НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області під реєстраційними номерами №№ 13-14 від 06.07.2010 року (а.с. 27), - знищити як такі, що не мають цінності.

Вирок може бути оскаржений протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд, а засудженою ОСОБА_3 у той же строк з дня одержання копії вироку.

Головуючий: