Рішення № 124453186, 16.01.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/868/16-ц

Провадження по справі № 2/354/6/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі судового засідання Крицкалюк Я.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Романка В.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП «Селищне комунальне підприємство», Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та квартирою,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

28.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що йому на праві власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . У 2006-2008 роках відповідачка ОСОБА_5 , яка була попередньою власницею квартири № 5 , що знаходиться над квартирою позивача, самовільно провела реконструкцію своєї квартири з добудовою двох кімнат, розширенням кухні. Крім того, відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , яка є власницею квартири № 3 у цьому будинку, та ОСОБА_4 без відповідних дозвільних документів і проекту, здійснили по земельній ділянці, яка перебуває у користуванні всіх мешканців багатоквартирного житлового будинку, прокладання підземної мережі водопроводу та збудували водопровідний колодязь біля фундаменту будинку квартири позивача з порушенням ДБН. Крім того, без відповідного дозволу до зовнішньої стіни будинку, що є стіною його квартири, зроблено короб, в якому розміщені труби водопостачання, каналізації та підвищувальний насос, що порушує вимоги санітарних, пожежних та архітектурних норм. Все це порушує право позивача на користування елементами благоустрою, створює зайвий шум, руйнує фасад будинку та стіни фундаменту. Крім того є побоювання, що в разі аварії водопроводу може бути знищений фундамент житлового будинку, що призведе до руйнації житлового будинку в цілому.

В подальшому відповідачка ОСОБА_5 відчужила квартиру № 5 ОСОБА_2 , а остання - ОСОБА_6 , яка є кінцевим власником.

2. Процесуальний рух справи

Справа надійшла до суду 28.12.2016 року.

Відповідно до акту про нездійснення автоматизованого розподілу судової справи від 28.12.2016 року автоматизований розподіл судової справи не проводився, у зв`язку із закінченням повноважень всіх суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та прийняттям Верховною радою України рішення про їх звільнення у відставку (т.1, а. с. 20).

Процесуальних рух у справі не здійснювався до 12.09.2017 року.

12.09.2017 відбувся автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Іванову А.П. (т.1 а.с.21).

Ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.11.2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а. с. 22).

Ухвалою Суду від 16.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1 а.с.184).

У зв`язку із закінченням станом на 07.08.2018 терміну відрядження судді Іванова А.П. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та відсутністю у штаті суду суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, процесуальний рух у справі не здійснювався до 03.04.2019 року.

03.04.2019 року відбувся повторний авторозподіл судової справи між суддями у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Іванова А.П. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області. Справа передана для розгляду судді Польській М.В. (т.2 а.с.2).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2019 справа прийнята суддею Польською М.В. до свого провадження (т.2 а.с.3).

25.06.2019 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову (т.2, а. с. 26).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25.06.2019 року залучено в якості співвідповідача - ОСОБА_5 (т.2, а.с.81).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28.01.2020 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (т.2, а.с.142-143).

23.04.2020 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України повернуто матеріали цивільної справи без проведення експертизи у зв`язку з тим, що смт. Ворохта розташована надто віддалено від м. Одеси, а об`єкти експертизи підлягають дослідженню з виїздом на місце (т.2, а. с. 156).

31.07.2020 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Польської М.В. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області для здійснення правосуддя. Справа передана на розгляд судді Остап`юк М.В. ( т.2, а.с.159).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14.08.2020 року справа прийнята суддею Остап`юк М.В. до свого провадження (т.2 а.с.161).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2020 року у задоволенні клопотання відповідача третьої особи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зупинення провадження у справі - відмовлено (т.2 а.с.207).

Ухвалою Суду у складі судді Остап`юк М.В. від 25.0.2021 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському науково-дослідному інституту судових експертиз (т.2 а.с.251-252).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Остап`юк М.В. від 27.05.2022 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.3 а.с.26).

Ухвалою Суду від 24.10.2022 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (т.3 а.с.89).

Ухвалою Суду у складі судді Остап`юк М.В. від 24.10.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3 а.с.88).

15.05.2023 ухвалою Суду залучено до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_6 (т.3 а.с.182).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2023 року задоволено клопотання Сторони позивача про повернення до стадії підготовчого провадження (т.4 а.с.49-50).

12.02.2024 року ухвалою Суду у складі судді Остап`юк М.В. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.4, а. с. 122).

2. Позиція та аргументи учасників процесу

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснили, що з 2015 року позивачу на праві власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору довічного утримання від 22.08.2002 р за № 708.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходиться його житло, є багатоквартирним житловим будинком.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовільно здійснили прокладку підземної мережі водопроводу та збудували водопровідний колодязь біля фундаменту будинку квартири позивача з порушенням ДБН, що підтверджується листом ДП «Селищне комунальне підприємство» № 10 від 10.03.2016 року про водокористувачів, які під`єднані до цього водопроводу. Згідно додатку 8.1 таблиця 1 - відстані від найближчих підземних інженерних мереж» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44, підземні мережі водопроводу і напірної каналізації повинні знаходитись на відстані 5 метрів від фундаментів будівель та споруд. Однак у даному випадку стінки водопровідного колодязю впираються у фундамент будинку зі сторони саме квартири позивача ОСОБА_1 , а водопровідна мережа прокладена попри фундамент будинку. Крім того, без відповідного дозволу відповідачами: ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , на фасаді будинку зі сторони квартири позивача зроблено короб, в якому розміщено труби водопостачання, каналізації, а на третьому поверсі будинку встановлено промисловий насос, який потім був переміщений в короб на фасад будинку. Водопровідний колодязь та водопровідна мережа, які збудовані Відповідачами з порушенням ДБН, порушують права позивача на користування будинком, використанням елементів благоустрою будинку, тротуарів, отмосток, тощо. Крім того, в разі аварії водопроводу може бути знищений фундамент житлового будинку, що призведе до руйнації житлового будинку в цілому. Крім того, через короб в якому розміщено водопровід та каналізаційна мережа, за рахунок перепаду температур (холодна вода, гарячі стоки), на стіні квартири позивача утворюється водяна пара, що руйнує стіни житлового будинку та його фасадний вигляд.

На свої чисельні звернення до органів місцевого самоврядування, КП «Селищне комунальне підприємство», Держархбудінспекцію Івано-Франківської області та відповідачів з проханням усунути вказані порушення, Позивач не отримав належного реагування. Уповноважені органи рекомендують вирішити вказане питання із відповідачами на добросусідських засадах. Однак, останні відмовляються демонтувати водопровід та каналізацію і перенести колодязь на допустиму відстань. Власником квартири № 5 станом на 2006-2008 роки була ОСОБА_5 , та оскільки остання здійснювала прокладання водопроводу, каналізації та колодязя, то має відповідати у цій справі. Разом з тим, згідно з даними Державного реєстру речових прав квартира № 5 відчужувалася двічі. ОСОБА_5 відчужила квартиру ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Відтак, кінцевим власником квартири № 5 на даний час є ОСОБА_6 , тому остання має бути відповідачем у справі. Щодо інших двох відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то згідно з інформацією КП «Селищне комунальне підприємство» останні є водокористувачами, які під`єднані до цього водопроводу.

Також позивач зазначає, що з усіх відповідей органів місцевого самоврядування та КП «Селищне комунальне підприємство» слідує, що водопровід та каналізація були зроблені ще до 2010 року. Позивачу не були відомі факти незаконної побудови водопровідних та каналізаційних мереж, так як він не проживав по зазначеній адресі. Переїзд позивача із Донецької області (постійне місце проживання) до Івано-Франківської області був вимушений через військові дії Російської Федерації. Позивач зареєстрований і тимчасово проживає в Івано-Франківській області з 19.11.2015 року. Тому про порушене право йому стало відомо тільки в 2015 році.

Оскільки водопровід, водопровідний колодязь, каналізація збудовані з порушенням ДБН, порушують право позивача на користування елементами благоустрою (тротуарами, отмостками), створюють зайвий шум, руйнують фасад будинку, та стіни фундаменту, а добровільно привести їх до будівельних норм Відповідачі та всі місцеві органи відмовляються, тому позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

У зв`язку з цим, просить з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком, належною на праві власності квартирою та вимощеннями житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом зобов`язання перенести водопровідний колодязь від дерев`яного житлового будинку АДРЕСА_4 на допустиму ДБН 360-92 віддаль 5 метрів від фундаменту житлового будинку; зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 демонтувати за особистий рахунок змонтовані на зовнішній стіні будинку та фасаду квартири ОСОБА_1 короб, каналізаційні, водопровідні труби та насос, які знаходяться в ньому, зробити це місце, відповідно стану зовнішніх стін будинку до попереднього стану.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 у судові засідання, жодного разу не з`явилися. Повідомлялися згідно вимог закону. Відповідачами не подано до Суду відзиву на позовну зяаву, інших пояснень по справі відповідачі також не подавали.

Відповідач 3 ОСОБА_5 у судові засідання, жодного разу не з`явилася. Однак, у матеріалах справи є заяви про те що позов не визнає та у зв`язку з неможливістю бути присутньою у судових засідання по цій справі просила розгляд справи проводити у її відсутності (том 1 а.с.74, т.2, а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_4 у судові засідання, жодного разу не з`явився. У відзивах, поданих до суду 23.01.2018 та 02.09.2020 (т.1, а.с. 66-68), заявлений позов не визнав, вважає його безпідставним та просить відмовити в його задовленні. Зазначає, що підведення водопроводу до будинку на АДРЕСА_4 здійснювалося господарським способом в 2006 році відповідно до погоджень ПФ «Ворохта водоканал», в тому ж році відбулось підключення абонентів. Зазначає, що біля будинку встановлено водозапірні крани, які можна перекрити у випадку аварійної ситуації. За інформацією КП «Селищне комунальне підприємство» порушень щодо підключення водопостачання до будинку не було встановлено. Щодо посилання на ДБН 360-92, то вказані ДБН стосуються проектування водопровідної та каналізаційної системи населеного пункту, як такого, тобто центральних водопроводів та каналізації, а не підключень конкретних будинків до водопостачання та каналізації. Якщо виходити із логіки позивача, то до будинку взагалі не можна провести місцевий водопровід, адже він має знаходить на відстані 5 метрів від стіни будинку. В даному випадку мова іде не про магістральний водопровід, а про місцевий водопровід, який влаштовано шляхом розміщення бетонного колодязя та підведення від нього води до конкретних споживачів. У багатоквартирних будинках такі пункти розподілу води розміщуються в підвальних допоміжних приміщеннях. Проте, в будинку на АДРЕСА_4 такі підвальні приміщення відсутні, що унеможливлювало його розміщення в підвалі. Крім того, колодязь бетонний, що виключає можливість проникнення вологи та просідання фундаменту будинку на чому безпідставно наполягає позивач. Навіть у випадку аварії бетонні стінки колодязя не допускають можливості попадання вологи до фундаменту, а водозапірні крани дозволяють перекрити постачання води в будь-який час за виникнення аварійної ситуації. Вважає, що позивачем на підтвердження своїх доводів не надано жодного доказу щодо порушення порядку прокладання водопроводу та невідповідності чинним державним нормам, правилам та стандартам, утворення на стінах квартири позивача водяної пари тощо. Жодні нормативно-правові акти не передбачають необхідності отримання письмової згоди всіх землекористувачів на прокладання водопроводу. Крім того, жодних заперечень від співвласників будинку щодо цього в момент прокладення та протягом наступних років висловлено не було. Відповідчач ОСОБА_7 також вказує, що не є належним відповідачем по даній справі, оскільки будинок на АДРЕСА_5 , водопостачання якого здійснюється від спірного колодязя належить іншій особі про що свідчать дані з реєстру речових прав від 02.09.2020 року, він у цьому будинку не проживає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - КП «Селищне комунальне підприємство» у судові засідання не з`являвся. У запереченнях на позов від 31.01.2018 року Підприємство зазначає, що до житлового багатоквартирного будинку, у якому мешкає позивач, по АДРЕСА_4 , у 2006 році підключено водопровід для жителів будинку. Біля будинку вмонтовано запірні крани, які можна перекривати у випадку аварійної ситуації. Водозапірні крани можуть знаходитись, як на вулиці, так і в будинку. Даний будинок не підключено до системи водовідведення (каналізації). Будинок не перебуває на балансі та не обслуговується КП СКП. Центральний водопровід, до якого підключено даний будинок до 2010 року знаходився на балансі та на утримані у приватної фірми «Ворохтаводоканал», яка погоджувала під`єднання водопроводу до будинку. Зазначають, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявні перешкоди у користуванні житловим будинком із-за функціонування водопровідної мережі. Крім того від інших мешканців будинку не поступали скарги щодо перешкод у користуванні будинком внаслідок неналежного функціонування водопровідної мережі у будинку. У результаті неодноразових обстежень будинку по зверненням позивача, які проводились компетентними спеціалістами, не було встановлено порушень щодо підключення водопостачання до будинку. Також не було встановлено перешкод позивачу у користуванні житловим будинком та квартирою зокрема. Позивачем не надано доказів перешкод у користуванні житловим будинком та квартирою. А тому позов не підлягає задоволенню (т.1, а. с. 75).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України у судові засідання не з`являвся. У письмових пояснення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 02.02.2018 року, правонаступником якої є залучена третя особа зазначає, що основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Законодавством не передбачена можливість здійснення Управлінням перевірки дотримання виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, правил технічної експлуатації, користування системами водопостачання, каналізації, та видавати обов`язкові до виконання приписи, щодо усунення виявлених порушень. А тому щодо вирішення спору поклалися на розсуд суду (т.1, а. с. 83-84).

Позиція Суду

Заслухавши позивача та його представника, врахувавши письмові пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та співставленні, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 23.09.2015 року є власником квартири АДРЕСА_6 на підставі договору довічного утримання від 22.08.2002 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. за реєстровим номером № 1333 (т.1, а. с. 5-6, т.4, а. с. 7).

У 2015 році ОСОБА_1 , будучи постійним жителем міста Донецька, перемістився з тимчасово окупованої території в смт. Ворохта (довідка від 15.10.2015 № 2618000115 (т.1, а. с. 11).

Квартира № 2 , яка належить позивачу на праві власності, знаходиться в багатоквартирному будинку, розташованому по АДРЕСА_4 .

Згідно з технічними характеристика жилого приміщення у відповідності до Технічного паспорту на квартиру, виготовленого 29.08.2002 року Коломийським міжрайонним бюром технічної інвентаризації, матеріали зовнішніх стін та перекриття - дерев`яні. Жилі і підсобні приміщення квартири розміщені на першому поверсі трьохповерхового будинку. Квартира є однокімнатною із житловою площею 15, 0 кв. м (т.1, а. с. 7-8).

Як вбачається зі звіту № 15/16 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єктів від 26.05.2016 року, будинок АДРЕСА_4 , був збудований до 1939 року. Стіни будинку дерев`яні (т.1, а.с. 168-172).

В ході розгляду справи з`ясовано, що над квартирою позивача знаходиться квартира № 5 .

Позивач вказує, що у 2006-2008 роках відповідачка ОСОБА_5 , яка була попередньою власницею квартири № 5 , самовільно провела реконструкцію своєї квартири з добудовою двох кімнат, розширенням кухні. Крім того, відповідачка ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 , власницею квартири № 3 та ОСОБА_4 проклали підземну мережу водопроводу, збудували водопровідний колодязь біля фундаменту будинку квартири ОСОБА_1 та до зовнішньої стіни будинку, що є стіною його квартири, зробили короб, в якому розміщені труби водопостачання, каналізації та підвищувальний насос, що порушує вимоги санітарних, пожежних та архітектурних норм.

Як вбачається з листів КП «Селищне комунальне підприємство» № 09 від 29.02.2016 року, № 11 від 11.03.2016, у 2006 році до будинку був прокладений водопровід жителями, які проживають в будинку. Водопровід заведений в будинок для абонентів, які користуються водою з водогону (т.1, а.с. 15).

До цього водопроводу під`єднані такі водокористувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (лист КП «Селищне комунальне підприємство» від 10.03.2016 року № 10 (т.1, а.с. 16).

Також долученого договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води, укладені між КП «Селищне комунальне підприємство» та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 (договір № 14 від 01.05.2015 та договір № 44 від 01.11.2010 (т.2, а.с. 30-33, ).

На підставі рішення виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 27.03.2014 № 10 «Про передачу житлових будинків у самоуправління власникам квартир» житловий будинок АДРЕСА_4 передано з балансу Комунального підприємства «Селищне комунальне підприємство» у самоуправління власникам квартир (т.1, а.с. 150-151).

З оглянутих у судовому засіданні фотографій вбачається розміщення колодязя біля стіни будинку, підсилюючий насос, водопровід, а також руйнацію зовнішніх стін будинку, фактичне розташування елементів мережі водопостачання та водовідведення (т.1, а.с. 18-19, 48, 105-108, 119-120, т.2, а.с. 76-78, а.с. 134-138, т.3, а.с. 85-86).

З матеріалів справи вбачається, що з приводу розташування колодязя, водопроводу та каналізації до органів місцевого самоврядування, органів державної влади та КП «Селищне комунальне підприємство» неодноразово зверталася мати позивача ОСОБА_8 (т.1, а. с. 122,125, 127, 128, 133, 135, 137, 139, 142, 144, 147).

Так, Листами № 29 від 24.06.2015, № 44 від 06.10.2015 року, № 11 від 11.03.2016 КП «Селищне комунальне підприємство» повідомило, що комунальне підприємство не несе відповідальність за центральний водопровід, а всі підключення, які ідуть від центрального водопроводу здійснювались господарським способом згідно отриманих технічних умов на підключення до водопостачання. Технічних умов на підключення водопостачання в будинку АДРЕСА_8 підприємство не видавало, так як водопровід був переданий на баланс «Селищного комунального підприємства» у 2010 році, а даний будинок до водопроводу був підключений значно раніше. На той час центральний водоканал знаходився на балансі приватної фірми «Ворохта водоканал», яка видала технічні умови на підключення до центрального водопроводу. Також підприємство вказало, що дозвіл на проведення земельних робіт не видавало і не видає; підсилюючий насос був встановлений в мережі будинку самими абонентами, які забирають воду з водопроводу для збільшення тиску у водопровідній системі будинку. Будинок знятий з балансу селищного комунального підприємства у зв`язку із приватизацією всіх квартир. Прокладання водопровідних мереж проводилось та обслуговується мешканцями даного будинку. І тому в даному випадку розташування водозапірного колодязя потрібно оспорювати з виконавцями даних робіт, які на даний час являються абонентами по водопостачанню, так як даний будинок на балансі селищного комунального підприємства не знаходиться (т.1, а. с. 12, 13, 14, 17, 124).

З відповідей Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.07.2015 № б-583, від 11.08.2015 № б-676, від 08.09.2017 № Б-1039, від 19.09.2017 № б-1070 вбачається, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 не перебуває на балансі та обслуговуванні комунального підприємства смт. Ворохти. Прокладання водопровідних мереж проводилось та обслуговується мешканцями цього будинку. Надання технічних умов, погодження проектів підключення інженерних мереж до будівель та проведення перевірок законності та дотримання нормативних вимог їх встановлення не належить до компетенції відділів Яремчанського міськвиконкому. З огляду на це рекомендовано вирішити це питання на добросусідських відносинах або в судовому порядку. Також звертатися з цим питання до Ворохтянської селищної ради, оскільки будинок знаходиться на території смт. Ворохта (т.1, а. с. 126, 129, 143, 146).

Як вбачається з відповіді Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 23.01.2017 № Б-19/1009/14/16 останні рекомендують позивачу ОСОБА_1 звернутися до органів місцевого самоврядування з приводу прокладення водопроводу, оскільки порушені питання не відносяться до компетенції Управління.

Відповідно до відповіді Виконавчого комітету Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 13.02.2018 № 02-2369 план-схема земельної ділянки прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 відсутня (т.1, а.с. 149).

У відповідності до Акту обстеження прибудинкової території від 19.07.2018, складеного комісією Ворохтянської селищної ради у складі інженера-землевпорядника селищної ради ОСОБА_9, спеціаліста з благоустрою та екології селищної ради ОСОБА_10, спеціаліста-юрискрнсульта селищної ради ОСОБА_11 за результатами обстеження прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 встановлено, що проводяться роботи по заміні вигрібної каналізаційної ємкості на спеціальну антисептичну ємкість каналізаційних стоків від квартири № 5 (власник ОСОБА_2 ) з подальшим відкачуванням спецасанізаторським автомобілем даних каналізаційних стоків (т.1, а.с. 244).

Як вбачається з описової частини висновку експерта за результатами будівельно-технічної експертизи від 30.12.2021 № 809/21-28 та зафіксованих фотографій, на час обстеження прибудинкової території житлового багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 та приміщень квартири № 2 ОСОБА_1 , приміщень квартири № 5 ОСОБА_2 та приміщення квартири № 3 ОСОБА_3 з`ясовано, що поруч із зовнішньою стіною та фундаментом житлового будинку № 26 зі сторони квартири № 2 облаштовано водопровідний колодязь прямокутної форми, виготовлений із монолітного бетону та глухою дерев`яною кришкою; трубопроводи водопостачання та водовідведення облаштовані сумісно на зовнішній поверхні капітальної стіни житлового будинку у вигляді дерев`яного закритого короба; водовідведення облаштовано у підземний септик із подальшим фільтруванням; відстань від кута житлового будинку складає 4, 40 м до облаштованого каналізаційного стояка близько 10, 5 м; в планувальному рішенні допоможіні приміщення квартири № 5 (санвузол, кухня) частково розташовані над житловими примішеннями нижче розташованої квартири № 3 (т.3, а.с. 5-20).

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд виходить з такого.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України)

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. (частини перша-третя статті 10 ЦПК України).

Основні вимоги до проектування нових систем і схем водовідведення населених пунктів, реконструкції та технічного переоснащення існуючих споруд, мереж і окремих елементів зовнішньої каналізації населених пунктів, будинків, інших об`єктів, водопостачання зовнішніх мереж та споруд, планування та забудова територій регулюються Державними будівельними нормами України, які є нормативно-правовими актами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, а також державними стандартами та технічними умовами.

Державні будівельні норми розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (проектування, вишукування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація суб`єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва.

На час виникнення спірних правовідносин діяли Державні будівельні норми «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджені Наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 № 44, які поширювалися на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України (далі - ДБН 360-92**)

Ці Норми були обов`язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень. .

Згідно з Додатком 8.1 Таблиці 1 «Охоронювані зони інженерних комунікацій » ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у діючій редакції на час виникнення спірних правовідносин, водопровід і напірна каналізація повинні знаходитись від фундаментів будівель і споруд на відстані 5 м.

Аналогічні положення передбачені і в Додатку И. 1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», який містить обов`язкові вимоги до відстаней від найближчих підземних інженерних мереж, відповідно до яких відстань водопроводу і напірної каналізації повинна знаходитись від фундаментів будівель і споруд на відстані 5 м.

Згідно з підпунктами 12.65, 12.67, 12.68 ДБН В.2.5-74:2013 висота робочої частини колодязів повинна бути не менше ніж 1,5 м. При розміщенні в колодязі пожежного гідранта повинна бути забезпечена можливість встановлення пожежної колонки та вільного приєднання до неї пожежних рукавів з рівня відмітки землі (прилеглого проїзду).

Для спуску в колодязь або камеру на горловині та стінках колодязя слід передбачати встановлення рифлених сталевих або чавунних скоб. Також допускається застосування переносних металевих драбин.

Встановлення люків необхідно передбачати:

- від 50 мм до 70 мм включно вище поверхні землі в зеленій зоні;

- на 200 мм вище поверхні землі на незабудованій території.

Люки колодязів слід проектувати металевими згідно з ДСТУ Б В.2.5-26. Відповідно до технічних умов та чинних нормативних документів допускається використання люків іншої конструкції та з інших матеріалів.

Відповідно до пункту 12.30 пункту 12 «ВОДОВОДИ, ВОДОПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ НА НИХ» ДБН В.2.5-74:2013"Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", затвердженого наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 р. № 133 та від 28.08.2013 р. № 410 (далі - ДБН В.2.5-74:2013) водоводи та водопровідні мережі рекомендується прокладати підземно. При теплотехнічному і техніко-економічному обґрунтуванні допускається наземне і надземне прокладання, а також у тунелях або прохідних каналах (разом з іншими комунікаціями, за винятком тих, по яких транспортуються токсичні, легкозаймисті та горючі рідини і горючі гази).

Положеннями ДБН В.2.5-64:2012 «ВНУТРІШНІЙ ВОДОПРОВІД ТА КАНАЛІЗАЦІЯ ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ ЧАСТИНА II. БУДІВНИЦТВО» передбачається, що трубопроводи, що прокладаються поза межами будівель і споруд, у тому числі на зовнішнє пожежогасіння, повинні відповідати нормам на зовнішні системи водопостачання і каналізації (пункт 4,1).

Відкрите або приховане прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається під стелею, у стінах і у підлозі житлових кімнат, кухонь, спальних приміщень, (абзац а пункту 19.11).

Згідно з пунктом 8.11 ДБН В.3.2-2-2009 «ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ» забороняється при реконструкції і капітальному ремонті розміщувати кухні і санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами.

У відповідності до положень пункту 5.21 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», не допускається розміщення туалету та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох або декількох рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 30.12.2021 № 809/21-28:

водопровідний колодязь, розташований біля фундаменту будинку АДРЕСА_4 не відповідає пунктам 12.65, 12.67 та 12.68 ДБН В.2.5-74:2013;

мережа каналізації облаштована із приміщень житлової квартири АДРЕСА_9 не відповідає вимогам пунктів 3.13, 3.16, 4.1, 19.11 ДБН В.2.5-64:2012;

мережа водопостачання облаштована із приміщень житлової квартири АДРЕСА_9 не відповідає вимогам пунктів 3.13 ДБН В.2.5-64:2012 та Додатку И.1 (обов`язкові) Інженерні мережі. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

розташування трубопроводів, устаткування на стіні та фундаментів житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 не відповідає обов`язковим вимогам до відстаней від найближчих підземних інженерних мереж, передбачених у Додатку И1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», пунктам 5.21, 13.11 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» та пунктам 3.13, 3.14, 3.16 ДБН В.2.5-64:2012 «ВНУТРІШНІЙ ВОДОПРОВІД ТА КАНАЛІЗАЦІЯ ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ ЧАСТИНА II. БУДІВНИЦТВО»;

розташування санітарно-технічного вузла та кухні квартири № 5 над житловими приміщеннями будинку не відповідає вимогам нормативного акту технічного характеру, зокрема, пункту 8.11 ДБН В.3.2-2-2009 «ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ», відповідно до якого забороняється при реконструкції і капітальному ремонті розміщувати кухні і санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами, та пункту 5.21 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», положеннями якого не допускається розміщення туалету та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати (т.3 а. с. 5-20).

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись зазначеними вище положеннями законодавства, проаналізувавши долучені до справи докази у їх сукупності, логічному взаємозв`язку та в контексті принципу «достатності доказів», Суд приходить до висновку, що розташування водопровідного колодязя біля фундаменту будинку № 26, облаштування мережі каналізації та мережі водопостачання із приміщень житлової квартири № 5 та розташування трубопроводів, устаткування на стіні та фундаменті житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 не відповідають вимогам законодавства, а відтак порушують права позивача як власника квартири у цьому будинку.

За змістом положень статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 (т.4, а.с. 7).

Розташування зі сторони квартири позивача водопровідного колодязя біля фундаменту будинку № 26 , облаштування мережі каналізації і мережі водопостачання із приміщень житлової квартири № 5 та розташування трубопроводів і устаткування на стіні та фундаменті житлового приміщення квартири позивача не відповідає вимогам законодавства, а відтак обмежує право позивача як власника квартири № 2 на вільне та безпечне володіння та користування своєю власністю.

В уточненій позовній заяві позивач ставить дві вимоги:

1. зобов`язати відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні позивачем житловим будинком № 26 та належною йому на праві власності квартирою, шляхом зобов`язання перенести водопровідний колодязь від дерев`яного будинку № 26 на відстань 5 метрів від фундаменту будинку згідно вимог ДБН 360-92;

2. зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за особистий рахунок демонтувати змонтовані на зовнішній стіні будинку та фасаду квартири позивача короб, каналізаційні, водопровідні труби та насос, які знаходяться в ньому, відновити до попереднього стану.

Таким чином, по першій позовній вимозі позивач визначає трьох відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , по іншій позовній вимозі двох: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

До відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в уточненій позовній вимозі позивач вимог не ставить.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 23/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зазначається, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до зазначеного вище висновку експерта від 30.12.2021 № 809/21-28 саме мережі каналізації та водопостачання, які облаштовані із приміщень житлової квартири № 5 , трубопроводи та устаткування яких знаходяться на стіні та фундаменті житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 не відповідають вимогам ДБН.

Згідно з інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 332300008 від 15.05.2023 право власності на квартиру АДРЕСА_9 , зареєстровано 11.10.2022 за ОСОБА_6 .

Окрім слів позивача, належних доказів того, що ОСОБА_5 , попередня власниця квартири № 5 та відповідач ОСОБА_4 викопали колодязь та що ОСОБА_5 проклала мережі водопостачання та каналізації до будинку № 26 - не має.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року № 876/6639/17, встановлено факт самовільної реконструкції з добудови двох кімнат та розширенням кухні ОСОБА_5 у 2008 році, як власниці квартири № 5 (т.1, а.с. 43), однак, предметом цього судового розгляду не було встановлення факту незаконного та самовільного облаштування спірного колодязя та мереж водопостачання і каналізації у будинку № 26 останньою.

Кінцевий власник квартири № 5 ОСОБА_6 не надала жодних пояснень відносно вказаного питання.

Також відсутні з приводу цього будь-які акти, протоколи про притягнення ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 до адміністартивної відповідальності.

Крім того, відсутня інформація, що ОСОБА_4 є жильцем та власником квартири, розташованої у будинку АДРЕСА_10 (т.4, а.с. 13). За даними КП «Селищне комунальне підприємство», останній лише під`єднаний до спірного водопроводу (лист КП «Селищне комунальне підприємство» від 10.03.2016 року № 10 (т.1, а.с. 16).

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що в ході судового розгляду встановлено невідповідність розташування мереж водопостачання та каналізації, які проходять по зовнішній стіні квартири № 2 позивача з квартири № 5 , а окрім припущень, належних доказів вини відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у створенні вказаної ситуації не має, суд приходить до висновку що належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_6 як кінцевий власник квартири № 5 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року»).

Відтак, вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, суд вважає доведеними порушення законних прав та інтересів Позивача, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав останнього у спосіб про який він просить, а саме зобов`язати ОСОБА_6 , як власника квартири № 5 , усунути перешкоди в користуванні позивачем житловим будинком № 26 та належною йому на праві власності квартирою, шляхом перенесення водопровідного колодязя від фундаменту дерев`яного будинку № 26 на відстань 5 метрів згідно вимог ДБН 360-92 та демонтувати змонтовані на зовнішній стіні будинку та фасаду квартири позивача короб, каналізаційні, водопровідні труби та насос, які знаходяться в ньому.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки не надано позивачем доказів на підтвердження того, що останні є належними відповідачами.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 551, 21 грн.

Керуючись статтями 15, 32, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 80. 81, 141, 259, 264-265, 280-285, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП «Селищне комунальне підприємство», Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та квартирою, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком № 26 та належною йому на праві власності квартирою АДРЕСА_1 , шляхом перенесення водопровідного колодязя від фундаменту будинку № 26 на відстань не менше 5 (п`яти метрів) та демонтування розташованих на зовнішній стіні будинку № 26 та фасаду квартири № 2 ОСОБА_1 короб, каналізаційні, водопровідні труби та насос, які знаходяться в ньому.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесять одна) грн, 21 коп.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП невідомий;

Відповідач 2: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП невідомий;

Відповідач 3: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 4: ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП невідомий);

Відповідач 5 : ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ;

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП «Селищне комунальне підприємство», зареєстроване місцезнаходження: 78595, смт. Ворохта, вул. Д.Галицького, 41, ЄДРПОУ 32356196);

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України (зареєстроване місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 44245840).

Суддя: М. В. Остап`юк