Ухвала суду № 124446480, 16.01.2025, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/68/25

Провадження № 2/282/136/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2025 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2025 позивач звернувся до Любарського районного суду Житомирської області з вищевказаною позовною заявою, у якій просить суд:

1.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 131687,45грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

3. Розглянути справу в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника Банку. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 15.01.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Вальчуку В.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

До позовної заяви додано довіреність від 13.02.2024, видану Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» в особі Голови правління Черненка Сергія Павловича, який діє на підставі статуту, який цією довіреністю уповноважує адвоката Киричук Галину Миколаївну представляти інтереси Банку в усіх органах державної влади, в тому числі і в судах.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 60 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 звертала увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України (яка відповідає положенням статті 58 ЦПК України) для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститися положення щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів юридичної особи в суді.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі №17/495-08. Водночас надання правової допомоги без укладання договору про надання правової допомоги в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поки адвокатська діяльність у встановленому законом порядку не припинена, укладання договору про надання правової допомоги слід вважати передбаченим законом професійним обов`язком адвоката. Дана правова позиція викладена в постанові Великою Палатою Верховного Суду від 6 листопада 2019 року в справі№817/66/16.

До позовної заяви не надано належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 , яка підписала позовну заяву, має статус адвоката чи має право вчиняти процесуальні дії від імені Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в порядку самопредставництва.

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до вимог ч.ч.2,4,5 ст.ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії документів підлягають засвідченню, згідно з Національним стандартом України, затвердженого Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144 «ДСТУ 4163-2020», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 22 [підпису] на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано разом з позовною заявою розрахунки заборгованості по кредитним договорам: №1010178417 від 11.08.2021, №2001488522301 від 20.12.2019 сформовані представником Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» Височин Є.М.

Жоден з наданих суду розрахунків не містить підпису уповноваженої особи представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - Височин Є.М. Вищевказані розрахунку не засвідчено у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості із відповідача ОСОБА_1 станом на 31.10.2024:

1) По кредитному договору від 20.12.2019 № 2001488522301 - 81937.48 грн, з яких: 48400.73 грн заборгованість за кредитом; 33536.75 грн заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією;

2) По кредитному договору від 11.08.2021 № 1010178417- 49749.97 грн, з яких: 29889.08 грн заборгованість за кредитом; 7.41 грн заборгованість процентами; 19853.48 грн заборгованість за комісією;

Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитними договорам станом на 31.10.2024 склала 131 684,45 грн.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них

Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Згідно абз. 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Суддя звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними договором позики та кредитним договором не є основними або похідними позовними вимогами. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.

Отже, як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем заявлені дві окремі вимоги майнового характеру.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Пунктом 13 цієї Постанови визначено, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Позивачем до позову додано платіжну інструкцію № 392 від 20.12.2024, з якої встановлено, що Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» сплачено судовий збір за подання позовної заяви через Електронний кабінет ЄСІТС у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищезазначене суддя доходить до висновку, що позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору, однак позивачем сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу.

Так, частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,але не менше 3028,00 грн та не більше 1059800,00грн.

Відповідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачу необхідно доплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 2422,40 грн на актуальні реквізити Любарського районного суду Житомирської області, розміщені на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу суду у термін, наданий судом для усунення недоліків.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.177,185, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, але не більше п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, зазначені в описовій частині даної ухвали, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Вальчук