Рішення № 124433133, 05.11.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4754/24

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про розірвання кредитного договору, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кресюна В.А. звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 29.08.2023 в Подільському відділенні №1 АТ «ПУМБ» ним було укладено договір споживчого кредиту №1002154647601. Відповідно до умов договору кредит надається на загальні споживчі цілі в сумі 100 000,00 грн. на строк 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%, розмір процентної ставки 0,010% річних. Кредит надано шляхом його перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 . Відповідно до заключних положень договору клієнт має право відмовитись від надання/одержання кредиту в порядку та на умовах, визначених законодавством, а також протягом чотирнадцяти календарних днів з дня укладання договору про споживчий кредит відмовитись від договору про споживчий кредит з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування». З урахуванням вказаних положень та неприйнятністю для позивача умов договору, останнім 09.09.2023 до Подільського відділення №1 АТ «ПУМБ» подано заяву про відкликання згоди на укладання кредитного договору та дострокове погашення заборгованості, яку також було направлено до головного офісу АТ «ПУМБ» в м. Києві. Надані відповідачем кошти знаходилися на рахунку, жодних дій відносно них позивачем не вчинялося. Станом на 12.12.2023 відповіді на вказану заяву відповідачем надано не було, разом з тим, банк здійснював списання з кредитних коштів, в якості процентів за користування кредитом. 21.12.2023 представником позивача на ім`я голови АТ «ПУМБ» була направлена претензія, яка 21.02.2024 була направлена повторно. Однак по суті звернення відповіді надано не було. У зв`язку з порушенням банком ст. 15 Закону України про споживчий кредит», ч. 2 ст. 1056 ЦК України та умов договору про споживчий кредит позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 головуючим суддею у справі було визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 23.04.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

02.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, до якої долучено квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

05.11.2024 від представника відповідача АТ «ПУМБ» надійшли пояснення щодо позовної заяви, зі змісту яких вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір був укладений відповідно до норм чинного законодавства. Позивач своїм підписом засвідчив, що погодився на отримання кредиту саме на умовах, визначених заявою і договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та не скористався своїм правом, визначеним у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, вимога щодо стягнення моральної шкоди не підтверджена жодним документом.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 29.08.2023 позивачем підписано заяву №1002154647601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п. 3, 4 заяви позивачу було надано кредит на загальні споживчі цілі у розмірі 100 000,00 грн. строком на 24 місяці.

Пунктом 5 кредитного договору визначено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, який становить 2,99%.

Сторони погодили, що кредит буде надаватись позивачу шляхом його переказу на рахунок НОМЕР_2 , отримувач: ОСОБА_1 .

Разом з вказаним договором позивачем було підписано паспорт споживчого кредиту.

В заключних положеннях договору встановлено, що клієнт має право у будь-який час дострокового повністю повернути кредит. Клієнт має право відмовитись від надання/одержання кредиту в порядку та на умовах, визначених законодавством, а також протягом чотирнадцяти календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитись від договору про споживчий кредит з урахуванням Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пп. 1-1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв`язку з відмовою від договору про споживчий кредит.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 у справі № 643/2952/17 вказано, що реалізація права споживача на розірвання кредитного договору можлива, якщо споживачем дотримано три умови, передбачені законом, а саме: подача письмового повідомлення кредитодавцю про відмову від кредитного договору в строки, встановлені законом; одночасне (разом з відкликанням згоди) повернення виданого кредиту або отриманого товару за договором; сплата процентів, які були нараховані банком за весь час користування грошовими коштами.

З урахуванням вказаних норм, а також заключних положень договору, 09.09.2023 позивач звернувся до Подільського відділення №1 АТ «ПУМБ» із заявою про відкликання згоди на укладення кредитного договору та дострокове погашення заборгованості, що підтверджується відміткою банку з вхідним №20/197/504, дата 09.09.2023.

Вказану заяву позивач також надіслав на адресу головного офісу АТ «ПУМБ», а саме м. Київ, вул. Андріївська 4, каб. 520.

Надані банком кредитні кошти в розмірі 100 000,00 грн. позивачем не використовувались та перебувають на рахунку № НОМЕР_2 , який був відкритий відповідачем, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Станом на 12.12.2023 відповіді на вказані заяви надано не було, в свою чергу, банк за період з 29.09.2023 по 29.02.2024 здійснив списання з наданих кредитних коштів у розмірі 23 212,29 грн. в рахунок процентів за користування договором, що вбачається із розрахунку заборгованості, долученого відповідачем до своїх пояснень, а саме з графи «фактичне погашення суми кредиту».

21.12.2023 від представника позивача на ім`я голови АТ «ПУМБ» була надіслана претензія №209 з вимогою негайно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2023.

У відповідь на вказану претензію банк зазначив, що з метою дотримання вимог законодавства із захисту інформації, яка містить банківську таємницю, а також керуючись пунктом 1), 2) ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», запитувану інформацію можна отримати за відповідним рішенням суду або на підставі письмового дозволу клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, який буде оформлений відповідно до п. 3.1. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ №267 від 14.07.2006.

21.02.2024 від представника позивача на ім`я голови АТ «ПУМБ» була повторно надіслана претензія №24/3 з нотаріально посвідченою копією довіреності НТА №306808 від 02.02.2024 з вимогою негайно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2023. Однак відповіді по суті заявлених вимог надано не було.

Враховуючи дотримання позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що наявні для задоволення вимог в частині розірвання кредитного договору та повернення на рахунок АТ «ПУМБ» коштів у розмірі 100 000 грн. з рахунку позивача, відкритого на виконання умов кредитного договору від 29.08.2023.

Разом із цим, вимоги позивача щодо списання процентів за користування коштами у сумі 46 грн. станом на 09.09.2023, а також повернення стягнутих з позивача коштів за користування кредитом по день вступу в силу рішення суду не підлягають задоволенню, оскільки однією із умов розірвання кредитного договору є сплата процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., посилаючись на повне ігнорування банком його законних вимог та навмисне затягування вирішення питання щодо дострокового розірвання даного договору.

Однак доказів, які підтверджують характер та обсяг страждань позивача, а також вказаний розмір моральної шкоди, позивачем до суду надано не було.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди відсутні.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із урахуванням наведеного, виходячи із встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини викладені у позовній заяві підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, суд враховує, що позивач при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, враховуючи часткове задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., за ставками судового збору, що діяли на момент подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про розірвання договору, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 29.08.2023 у вигляді Заяви №1002154647601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Зобов`язати Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» здійснити повернення коштів у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень з рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 на виконання кредитного договору від 29.08.2023, укладеного у вигляді Заяви №1002154647601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на рахунок Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Повний текст рішення суду складено 11.11.2024.

Суддя О. О. Ковбасюк