Рішення № 124387433, 14.01.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2662/24

Провадження № 2/484/49/25

Рішення

іменем України

14.01.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання Завірюха В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 08.02.2020 року та ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. Позивач посилаючись на ст. 634 ЦК України зазначає, що між Банком та відповідачем укладений Договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання відповідачки було відкрито картковий рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт який в подальшому змінювався, а також надав кредитну картку "Універсальна". Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту та на умовах передбачених Договором. Відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту, але не надала своєчасно Банкові грошові кошти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач, станом на 27.02.2024 року має заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк" в розмірі 44137,04 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати з відповідачки.

Ухвалою суду від 29.052024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням виклику сторін.

05.06.2024 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин.

27.06.2024 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вона стала жертвою шахраїв, які від її імені комунікували з банком та вкрали кошти у Банка. До відзиву додані докази відкриття кримінального провадження та визнання її потерпілою.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження вказаної цивільної справи в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

01.08.2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача АТ КБ "Приватбанк" відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.78-86).

07.08.2024 року ухвалою суду задоволено частково клопотання відповідачки про витребування доказів та витребувано у позивача: оригінал кредитного договору №б/н від 08.02.2020 року укладеного між позивачем та відповідачкою; інформацію яким шляхом відбувалась ідентифікація та верифікація особи яка звернулась від імені ОСОБА_1 до банку для отримання кредиту; інформацію яким шляхом було підписано та надано оригінал кредитного договору заявнику на кредит та копію первинного бухгалтерського документу про перерахування коштів (меморіальний ордер, платіжне доручення).

19.08.2024 року на виконання ухвали про витребування доказів позивачем надано лист, з якого вбачається, що надати оригінал кредитного договору №б/н від 08.02.2020 року, укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , та Паспорт споживчого кредиту від 08.02.2020 року не представляється за можливе, оскільки він не оформлявся на бумажному носії, а підписувався Клієнтом в електронному вигляді за допомогою стілусу на планшеті, що регламентовано Постановою НБУ №151 від 13.12.2019 "Про завтердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", додали також банківську виписку за договором без номеру за період 01.01.1999-13.08.2024 про рух коштів на рахунку відповідачки, довідку про зміну умов кредитування, роздруковані копії паспорту та індетифікаційного коду відповідачки, заяви про приєдання до Умов та Правил надання банківських послуг підписані власним підписом відповідачки на планшеті.

06.01.2025 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення, за якими вказано, що 19.06.2023 року без її відома з картки НОМЕР_1 невідомими особами було здійснено перекази на загальну суму 34999 грн. 20.06.2023 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №12023152110000673 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в якому відповідачку визнано потерпілою, що підтверджується копіями витягу з ЄРДР та листа слідчого. Також відповідачкою вказано, що позивачем не надано жодного документу на підтвердження надання кредиту на підставі моєї заяви від 08.02.2020, оскільки вона стосувалась відкриття поточного рахунку для отримання заробітної плати на картковий рахунок та до 19.06.2023 р. в неї заборгованості по кредитній картці немає. Враховуючи зазначене просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник АТ КБ "Приватбанк" не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді справ застосовує, як джерело права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положення пунктів 1, 2, 4 частини 1статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.02.2020 року звернулася до позивача із Анкетою-заявою про отримання банківських послуг відкриття поточного рахунку, в результаті чого підписала заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, за якими позивачем відкрито поточний рахунок для отримання заробітної плати, в тому числі сторони узгодили розмір відсоткової ставки за кредитною карткою та розмір щомісячних відсотків (а.с. 30-43). Відповідачка отримала кредитну картку "Універсальна" та ПІН, що підтверджується довідкою про надання кредитних карток (а. с. 54). Крім того, встановлено, що кредитний ліміт 19.06.2023 року збільшився до розміру 35000,00 грн., що стверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 29).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Викладене дає підстави для висновку, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 08.02.2020 року укладений кредитний договір.

Однак, відповідачка стверджує, що жодного боргу перед банком не має, оскільки мають місце шахрайські дії, вчинені третьою особою.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.06.2023, до ЄРДР за №12023152110000673 внесено відомості про те, що 19.06.2023 о 17.10 год. невідома особа, шляхом шахрайських дій, зателефонувавши з мобільного телефону НОМЕР_2 представилась працівником банку, із використанням електронно-обчислювальної технічки, незаконно заволоділа грошовими коштами з картки банку АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_3 у сумі 35 000 грн., які належать ОСОБА_1 , тим самим спричинила матеріального збитку останній на вказану суму.

Отже правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування з приводу шахрайських дій відносно ОСОБА_1 , пов`язаних із заволодінням грошовими коштами АТ КБ "Приватбанк". Правова кваліфікація ч. 3 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 постановою у кримінальному провадженні визнано потерпілою (а.с. 62).

Згідно листа слідчого слідчого відділення Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 22.08.2023 р. № 18899/67-2023 на даний час досудове розслідування триває (а.с. 63).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за допомогою її карткового рахунку.

Відповідачкою заперечується виникнення заборгованості у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, в обґрунтування зазначає на використовування її рахунка невідомими особами. 19.06.2023 р. було скоєно злочин за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. АТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 повідомила про шахрайські дії, вчинені третіми особами.

Про таку злочинну діяльність інших осіб, відповідачкою заявлялось як до установи Банку, так і до правоохоронних органів, здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом України у постанові від 13.05.2015 р. у справі N 6-71цс15, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у п. 43 рішення від 14.02.2008 р. у справі "Кобець проти України", п. 53 рішення від 20.09.2012 р. у справі "Федорченко та Лозенко проти України" зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Тобто, розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей.

Позивачем не доведено "поза розумнім сумнівом" посилань, що зняття зазначеного розміру грошових коштів з кредитного рахунку відкритого на ім`я відповідачки, відбулось у зв`язку з діями чи бездіяльністю відповідачки, як на це зазначає позивач, враховуючи і те, що такі посилання спростовується сукупністю вищенаведених доказів.

Таким чином, позивачем не доведено користування відповідачем грошовими коштами по кредитному рахунку відповідачки, заволодіння якими було невстановленими особами, а отже і підстави стягнення з відповідачки вказаних коштів, відсутні.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 08.02.2020 р. станом на 27.02.2024 року, до 19.06.2023 року сума заборгованості становить 0 грн. Отже, відповідачка не мала заборгованості по кредитному рахунку до 19.06.2023 року, тобто до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення за яким проводиться досудове розслідування. Як встановлено в судовому засіданні кошти зняті з кредитного рахунку 19.06.2023 року невідомими особами за відсутності в цьому вини відповідачки, яка ними не користувалася, а отже законні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача вказаної суми заборгованості у суду відсутні.

Статтею 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обставини, які підлягають доказуванню позивачем повинні свідчити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності таких обставин, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів.

Дана правова позиція, викладена ВС у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18), у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).

Аналогічну правову позицію викладено ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у постанові від 17 липня 2019 року у справі №571/841/16-ц та від 16 грудня 2019 року у справі №161/9812/16-ц, провадження №61-18653св18

Відповідачка вказувала на те, що безпосередньо після вчинення невстановленою особою шахрайських дій, вона телефонувала на лінію 3700 АТ КБ "ПриватБанк" та повідомила про вчинення шахрайства у відношенні її платіжного засобу.

Суд погоджується із доводами відповідачки, про те, що вона належним чином повідомила банк про обставини, що настали, а також звернулася із письмовою заявою до правоохоронних органів, а отже ризик збитків від здійснення цих банківських операцій на думку суду несе банк.

Дослідивши розрахунок наданий позивачем, вбачається, що заборгованість, визначена банком в розмірі 44137,04 грн., розрахована з урахуванням сум, якими шахрайським шляхом заволоділа не встановлена досудовим розслідуванням особа.

При цьому, доказів на підтвердження існування іншої заборгованості за власними зобов`язаннями відповідачки, що не пов`язані з оспорюваною сумою, банком не надано, а отже суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, тому у позові слід відмовити.

Оскільки вимоги позивача не підлягають задоволенню, судові витрати у вигляді розміру судового збору сплаченого позивачем стягненню з відповідачки не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263, 265 ЦПК України суд

ухвалив

в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14.01.2025 року.

Суддя: