Рішення № 124364918, 13.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2025 року Справа № 280/11251/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 01.01.2004 року по 15.12.2006 року у подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 01.01.2004 року 15.12.2006 року у подвійному розмірі, починаючи з 20.04.2023 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 280/3629/23 призначено з 20.04.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 19.09.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивача з урахуванням при обчисленні розміру пенсії стажу роботи за період з 01.01.2004 року по 15.12.2006 року у подвійному розмірі, починаючи з 20.04.2023. Відповідач листом повідомив позивача, що підстави для зарахування зазначеного стажу у подвійному розмірі відсутні, оскільки Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж з 01.01.2004 рахується лише в одинарному розмірі. Позивач вважає відмову протиправною.

10.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/11251/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 280/3629/23 призначено з 20.04.2023 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

19.09.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивача з урахуванням при обчисленні розміру пенсії стажу роботи за період з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі, починаючи з 20.04.2023.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.10.2024 № 17184-17346/Х-02/8-0800/24 позивача повідомлено про те, що підстави для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі за період з 01.01.2004 по 15.12.2006 відсутні, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає зарахування до страхового стажу періодів роботи лише в одинарному розмірі.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

На виконання зазначених положень періоди роботи з 17.03.1993 по 23.01.1998, з 02.02.1998 по 15.02.2001 та з 01.05.2002 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а період роботи після 01.01.2004 - в одинарному розмірі згідно із Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами ч. 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Слід зазначити, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 280/3629/23, що набрало законної сили 21.10.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII з дня звернення за пенсією 20.04.2023.

Отже, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначена позивачу на підставі норм Закону №1788-XII, а не Закону №1058-IV, як вказує відповідач.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таке право на зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону №1788-ХІІ, не пов`язано із набранням чинності Законом № 1058-IV. При цьому, для зарахування медичному працівнику стажу у подвійному розмірі необхідно враховувати саме специфіку місця роботи працівника, а не посади, що він обіймав.

Згідно довідки КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради від 17.04.2023 №06-08/61 позивач період з 01.05.2002 по 15.12.2006 працювала на посаді сестри медичної палатної, яка виконувала обслуговування хворих на туберкульоз в ЗОЗ «Обласний дитячий кістково-туберкульозний санаторій» (нині КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради).

Під час розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала в інфекційному закладі охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000 інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Так, за правилами ст.60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Окрім цього, відповідачем не заперечується факт роботи позивача в інфекційному закладі в спірні періоди.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17 та від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-XII періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV.

Щодо посилань третьої особи на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у інфекційному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону №1788-XII є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом №1788-XII вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-XII був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи особи в інфекційному закладі охорони здоров`я, після 01.01.2004 (набрання чинності Закону № 1058-IV) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 в інфекційних закладах у подвійному розмірі при призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

На підставі вищевикладеного суд доходить до висновку про те, що позивач має право на пільгове обчислення стажу при призначенні та обрахунку пенсії із зарахуванням спірного періоду з 01.01.2004 по 15.12.2006 трудової діяльності до страхового стажу у подвійному розмірі.

Вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити перераховану пенсію задоволенню не підглядають, оскільки спрямовані на майбутнє, а законні підстави вважати, що відповідач порушить зазначене право, позивачем не наведено.

Суд звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорюванні права.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи позивача в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-XII, у зв`язку з чим перерахувати розмір її пенсії з 20.04.2023.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я з 01.01.2004 по 15.12.2006 до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 20.04.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 13.01.2025.

Суддя М.С. Лазаренко