Рішення № 124364444, 13.01.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Справа№200/7310/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Шведи Андрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.10.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов адвоката Шведи Андрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за протоколом №13 від 04 жовтня 2024 року про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 21.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на відстрочку від мобілізації оскільки здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, яка є інвалідом 3-ї групи та отримувачем пенсії по інвалідності, що підтверджується належними доказами. Позивач вказав, що він, як військовозобов`язаний, вчасно оновив свої облікові дані, що підтверджується витягом з мобільного застосунку Резерв + та у вересні 2024 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання на ім`я голови комісії заяви за встановленою формою для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте в усній формі йому було відмовлено у прийнятті документів з посиланням на необхідність оформлення військово облікового документу нового зразку для чого запропоновано пройти військово лікарську комісію.

Позивач, вважаючи незаконною відмову у прийнятті документів, направив заяву про надання відстрочки разом з нотаріально засвідченими копіями документів, засобами поштового зв`язку. Проте, 15.10.2024 поштовим відправленням отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якого слідує, що комісією розглянуто заяву та документи позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини 1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і протоколом №13 від 04.10.2024 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки з причини подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, не особисто.

Також ІНФОРМАЦІЯ_5 сповістив ОСОБА_1 , що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах та надіслав повістку про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою визначення призначення позивача на особливий період. Позивач вважає рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу з причини подання заяви та підтвердних документів позивачем не особисто необґрунтованим та незаконним.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, що передбачено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. При цьому вказав, що відповідно до абзацу 10, 11 пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, передбачено право надсилання заяви лише щодо продовження строку відстрочки, щодо оформлення відстрочки є зобов`язання особистого подання. При цьому направлення заяви поштою не є тотожнім подання заяви особисто, оскільки відповідно до правил поштового зв`язку не проводиться перевірка документів, що посвідчує особу відправника.

Також вказав, що висновок ЛКК, долучений позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не може бути визнаний документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого позивачу може бути надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки висновок, виданий такою комісією, може підтверджувати відповідні обставини лише стосовно особи, яка не досягла повноліття.

Відповідач звернув увагу на те, що постійний сторонній догляд - це догляд, який надається особам з дуже тяжкою інвалідністю, спричиненою професійним захворюванням, каліцтвом або нещасним випадком, що призводить до значного обмеження життєдіяльності, які надзвичайно потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду з боку третьої особи і не здатні до обслуговування себе. Втім, соціальна послуга догляду вдома - це заходи, що проводяться за місцем проживання (вдома) отримувача соціальної послуги протягом робочого дня надавачем і полягає у надання допомоги із самообслуговування особи, яка частково, або повністю втратила, чи не набула здатності до самообслуговування. Таким чином, терміни, які визначені законодавчо як "постійний догляд" і "догляд вдома" не є тотожними та застосовуються для різного правового регулювання.

Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу юридичної особи не має, є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 та безпосередньо йому підпорядковується.

Представник позивача надав відповідь на відзив у якій вказав, що предметом позову є рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прийняте на підставі того, що заява про надання відстрочки та підтвердні документи позивачем подано не особисто. Однак у відзиві на позов представник відповідача, заперечуючи позовні вимоги, не довів, що обов`язок військовозобов`язаного «особисто повідомити» чи то «особисто подати заяву» є тотожними у спірних правовідносинах обов`язку «особисто прибути» до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання таких документів. Водночас, у відзиві представник ТЦК та СП так і не заперечує факт, що заява про відстрочку написана/підписана та з підтвердними документами направлена ОСОБА_1 на адресу відповідача особисто, а лише вживає сполучник «начебто».

Також наголосив, що оскільки в оскаржуваному рішенні ІНФОРМАЦІЯ_7 така підстава, як неналежність документа/документів для підтвердження права на відстрочку відсутня, то надання у відзиві представником відповідача оцінки висновку лікарської консультативної комісії №1210/9 від 26.07.2024 є передчасним та недоречним.

Вказав, що відповідно до пункту 9 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» потреба постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю визначається за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. На підтвердження потреби для матері ОСОБА_2 постійного догляду через травматичні захворювання опорно-рухового апарату до заяви позивачем долучено висновок лікарської консультативної комісії закладу охорони здоров`я №1210/9 від 26.07.2024 з відповідним висновком, а тому такий документ є належним документальним підтвердженням права ОСОБА_1 на отримання відстрочки від призову.

Ухвалою суду від 18.10.2024 вирішено частково задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані із мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі №200/7310/24.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 .

Згідно з копією військового квитка (тимчасового) серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 16.10.2009 призовною (приписною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатним у воєнний час.

Згідно з витягом з програми Резерв+ від 29.07.2024, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Слов`янськ).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , є матір`ю ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає із сином за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 28.03.1990, копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 від 24.10.2009.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3-ї групи та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0905651 і пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 .

Згідно з висновком лікарської консультативної комісії №1210/9 від 26.07.2024 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду через травматичні захворювання опорно-рухового апарату.

Травматичні захворювання опорно-рухового апарату ОСОБА_2 та необхідність стороннього догляду також підтверджуються консультаційним висновком спеціаліста від 25.07.2024 за медичною формою №028/о.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 21.12.2004, батько позивача ОСОБА_3 , чоловік матері позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №03-27/6919 від 04.09.2024 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації як одержувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та йому призначено компенсацію на догляд за матір`ю, ОСОБА_2 , з 01.07.2024 по 30.06.2025 у розмірі 2210 грн щомісяця.

В адміністративному позові позивач зазначив, що 17.09.2024 він особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, в усній формі йому відмовлено у прийнятті заяви і документів, оскільки його військово обліковий документ не відповідає новому зразку та запропоновано спочатку оформити такий документ за новим зразком, а для цього - пройти військово лікарську комісію.

21.09.2024 позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 і ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв`язку заяву про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши нотаріально засвідчені копії: паспорта громадянина України, картки РНОКПП, військового квитка, свідоцтва про народження, документів матері ОСОБА_2 - паспорта, картки РНОКПП, пенсійного посвідчення, довідки МСЕК, висновку ЛКК, консультативного медичного висновку спеціаліста, свідоцтва про смерть батька ОСОБА_3 , довідки УСЗН Слов`янської МВА від 04.09.2024 №03-27/6919, що підтверджується описами вкладення до поштових відправлень та поштовими накладними №8412212560605, №8412212560591 від 21.09.2024.

Поштові відправлення із заявою та документами отримані ІНФОРМАЦІЯ_12 - 27.09.2024 та ІНФОРМАЦІЯ_13 - 25.09.2024.

15.10.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 №09/15689 від 08.10.2024, з якого слідує, що комісією розглянуто заяву та підтвердні документи позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і протоколом №13 від 04.10.2024 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки з причини подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, не особисто.

Одночасно ОСОБА_1 повідомлений, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Разом із повідомленням ОСОБА_1 надіслано повістку №6511 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 22.10.2024 з метою визначення призначення позивача на особливий період.

Вважаючи рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу з причини подання заяви та підтвердних документів позивачем не особисто необґрунтованим та незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції Українивизначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та триває дотепер.

Відповідно до вимогст.1 Закону України "Про оборону України"особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу"визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч. 1, 2ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначаєЗакон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.

Відповідно до положеньст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"мобілізація -комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту- на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. (ч. 1ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")

За приписами ч. 8ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Таким чином, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені, в тому числі на відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначенихстаттею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За правилами п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.

Суд зазначає, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 також не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (особисто, поштою, тощо).

Також, ані положеннямиЗакону №2232-ХІІ, аніЗаконом України№3543-XII, ані Порядком №560 не передбачено обов`язку особистого фізичного відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок "особисто подати заяву", "особисто повідомити"не означає особисту фізичну присутність, особисто прибути.

При цьому, у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку була направлена засобами поштового зв`язку військовозобов`язаним особисто.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач, надіславши особисто засобами поштового зв`язку заяву та документи для вирішення питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).

Заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання (клопотання).

Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.

Суд зазначає, що згідно з повідомленням відповідача від 08.10.2024 №09/15689 ОСОБА_1 фактично відмовлено у наданні відстрочки, що також підтверджується витягом з протоколу засідання Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період №13 від 04.10.2024.

Проте зі змісту вказаних документів вбачається, що заява позивача про надання відстрочки фактично по суті розглянута не була, оскільки відмовлено у наданні відстрочки з формальних підстав.

Отже, відповідачем не було прийнято мотивованого рішення на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і наданих позивачем документів.

Суд констатує, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеномуч. 2 ст. 2Кодексу адміністративного судочинства Україникритерію законності, та порушує право позивача на розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття відповідачем рішення по суті заяви.

При цьому, причина для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що зазначена відповідачем у повідомленні №08/15689 від 08.10.2024, є необґрунтованою, зважаючи, зокрема, на ненадання відповідачем оцінки поданих позивачем документів на підтвердження наявності права на відстрочку в розрізі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, щодо видачі довідки неналежною установою, оскільки матеріалами справи підтверджується, що подані позивачем документи до заяви про надання відстрочки не розглядалися комісією та така підстава не була визначена у спірному рішенні, як підстава відмови у наданні відстрочки від мобілізації.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно не було прийнято мотивоване та обґрунтоване рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 21.09.2024, не досліджено та не надано оцінку документам, поданим позивачем на підтвердження його права на відстрочку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.09.2024 про надання відстрочки від призову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів повноваження адвоката на представництво позивача в цій справі суд вважає помилковими, оскільки до матеріалів справи належним чином оформлено та долучено ордер на надання правової допомоги і копію свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності, що є належними та достатніми документальними підтвердженнями повноважень представника позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 17.10.2024 та у розмірі 726,72 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволено в повному обсязі, сума судового збору, яка була сплачена позивачем при поданні цього позову та заяви про забезпечення позову в сумі 1695,68 грн (968,96+726,72) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за протоколом №13 від 04.10.2024 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 21.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1695,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв