Рішення № 124363582, 13.01.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9624/24-Е

Провадження № 2/522/1282/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморськогорайонного судуміста ОдесиПавлик І.А.,розглянувши успрощеному позовномупровадженні безповідомлення (виклику)сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ФР» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 12387,74грн,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ТОВ «БОНА ВІТА-ФР» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 12387,74грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.09.2016 на підставі Акту передачі в експлуатацію будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА ФР». Враховуючи наведене, Позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ТОВ «БОНА ВІТА-ФР», у відповідності до законодавства України, фактично здійснює управління будинком.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співласниками квартири АДРЕСА_2 вищевказаного будинку. Позивачем надаються комунальні послуги у повному обсязі та здійснюється весь необхідних комплекс організаційних і технічних заходів, що забезпечує комфортне і безвідмовне використання співвласниками приміщень, проте, Відповідачі ухиляються від їх сплати. Станом на момент звернення із даною позовною заявою, загальний розмір боргу становить 12 387, 74 грн, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості, який позивач просить суд стягнути.

21.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомленнясторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі повідомлялись судом про розгляд даної справи належним чином. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

ТОВ «БОНА ВІТА-ФР» здійснює управління будинком з за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом передачі в управління ТОВ «БОНА ВІТА-ФР» будинку від 21.09.2016, та відповідно до якого ТОВ «БОНА ВІТА-ФР» здійснює послуги з управління, експлуатації будинку з моменту підписання даного акту.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співласниками нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Тобто, ТОВ «БОНА ВІТА-ФК» надає послуги з управління будинку де, зокрема, розташоване майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо.Такий обов`язок власникає похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

У ч. 1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ТОВ «БОНА ВІТА-ФР» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 , де, зокрема, розташовано майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тоді як останні належним чином не виконують свої обов`язки, які є похідними від належних їм, як володарям майна, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном, не вносячи плати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Доказів зворотного суду надано не було.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спожиті житлово-комунальні послуги в період з 01.01.2020 по 09.05.2024 становить 12 387,74 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність відзиву на позовну заяву, ненадання відповідачами жодних доказів, які б спростували наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ФР» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 12387,74грн задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ФР» (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 26, прим. 12Н; код ЄДРПОУ: 40792990) 12 387,74 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ФР» (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 26, прим. 12Н; код ЄДРПОУ: 40792990) 1 211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ФР» (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 26, прим. 12Н; код ЄДРПОУ: 40792990) 1 211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Суддя І.А. Павлик