Ухвала суду № 124363581, 13.01.2025, Приморський районний суд м. Одеси

13.01.2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/11502/22

Провадження 1-і/522/1/25

13 січня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси в особі судді ОСОБА_1 , дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 про повернення застави, внесеної у справі № 947/27189/22, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про повернення застави, внесеної у справі № 947/27189/22, яке відповідно до вимог ст. 35 КПК України було розподілено на суддю ОСОБА_1 .

У своєму клопотанні від 08.01.2025 року адвокат ОСОБА_2 просить: повернути ОСОБА_3 заставу у розмірі 174 460 грн., встановлену на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року в справі 947/27189/22 у зв`язку із закінченням строку її дії.

На обґрунтування клопотання вказано, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року у справі № 947/27189/22, яку було прийнято в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000549 від 10.08.2022, до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.04.2023 р., визначено розмір застави в сумі 174 460 грн.

На виконання зазначеної судової ухвали 04 квітня 2023 року ОСОБА_3 здійснив оплату застави в сумі 174 460 грн. Строк дії зазначеної ухвали суду сплив 17 квітня 2023 року.

Після 17 квітня 2023 року дія застави не продовжувалась, її звернення в дохід держави не застосовувалось, рішень щодо запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не приймалось.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2024 року в справі № 522/11502/22 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000549 від 10.08.2022 року, було повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків. Оскільки повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування (див. Постанову Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі № 753/25892/21 від 15.04.24 р.), це клопотання подається за належною підсудністю до Приморського районного суду.

Таким чином, представник вважає, що на сьогодень немає правових підстав для подальшого знаходження грошових коштів на депозитному рахунку Державної судової адміністрації України.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року в справі № 947/27189/22 до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 174 460 грн в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000549 від 10.08.2022.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 04.04.2023 року, доданої до матеріалів клопотання, ОСОБА_3 внесено заставу у кримінальному провадженні, зареєстрованому 10.08.22 в Єдиному реєстрі досудових розслідквань за №12022160000000549, в розмірі 174 460 грн. 00 коп.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2024 року в справі № 522/11502/22 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000549 від 10.08.2022 року, було повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на даний час справа № 522/11502/22 перебуває на розгляді у Одеському апеляційному суді. Судове засідання по якій призначене на 20.01.2025 року.

Зазначені обставини також підтверджуються судовим рішенням від 04.11.2024 року, розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/123334983, відповідно до якого, відкрито апеляційне провадження за скаргою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року у кримінальному провадженні №12022160000000549 від 10.08.2022 року (Номер провадження: 11-кп/813/2501/24; справа №: 522/11502/22).

Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак положеннями КПК, які регулюють питання про повернення застави та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься запобіжний захід у вигляді застави, прямо не закріплено алгоритму дій судді у випадку, якщо подане клопотання про повернення застави не підлягає розгляду в цьому суді.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Водночас це питання може бути вирішено через застосування ч. 6 ст. 9 КПК та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст. 26 КПК, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у гл. 2 КПК, а також засад організації судової влади, визначених розділом 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України, передбачено, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції: вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 397 КПК суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

Зазначене дає підстави для висновку, що клопотання про повернення застави у вищевказаній справі не може вирішуватись Приморським районним судом м. Одеси, оскільки матеріали кримінального провадження фактично знаходяться на розгляді апеляційної скарги в Одеському апеляційному суді, крім того вирішення питань щодо розгляду запобіжних заходів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу повинно здійснюватися суддею під час апеляційного розгляду, що також передбачено положеннями ст. 405 КПК України.

Таким чином, положеннями КПК України не передбачений порядок розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу, поданих до місцевого суду, в той час коли провадження перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

У Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі № 646/3986/19 зазначається, що на практиці нерідко виникають ситуації, які не знаходять чіткої законодавчої регламентації, що цілком може обумовити необхідність ухвалення рішення, яке прямо не передбачене процесуальним законом у межах відповідної процедури. На це, зокрема, вказують і положення ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Однією із таких ситуацій і є постановлення суддею ухвали про повернення клопотання про повернення застави у випадках, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, або з інших підстав, не передбачених процесуальним законом для даної процедури.

Постановлення суддею ухвали про повернення клопотання у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ст. 401 та ст. 405 КПК, якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді, не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, зокрема, з огляду й на те, що вказане рішення судді не створює жодних перепон щодо повторного звернення заявника з відповідним клопотанням до повноважного суду апеляційної інстанції.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань у зв`язку з порушенням інстанційності, КПК України не передбачено, відтак, клопотання про повернення застави слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Постановляючи ухвалу про повернення клопотання у випадку, якщо таке клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, суддя діє в межах положень, передбачених ч. 6 ст. 9 КПК України, та не виходить за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами КПК. Більш того, своїм рішенням про повернення такого клопотання суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.

На підставі вище зазначеного, діючи в межах положень, передбачених ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про повернення застави, внесеної у справі № 947/27189/22, підлягає поверненню, як подане з порушенням вимог ст. 401, ст. 405 КПК України, та як таке, що не підлягає розгляду Приморським районним судом м. Одеси, як судом в межах територіальної підсудності якого можуть розглядатися такі справи та клопотання, оскільки з урахуванням передбаченого порядку, визначеного ст. 33 КПК України, та того, що дана справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції, дане клопотання повинно бути подане та розглянуте в межах розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Керуючись положеннями ст.ст. 7, 9, 26, 33, 182, 397, 401, 405 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 про повернення застави внесеної у справі № 947/27189/22 - повернути.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_4