Ухвала суду № 124351093, 13.01.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/618/19 пров. №1-кп/478/10/2025

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Під час судового розгляду, після дослідження доказів, що надані стороною обвинувачення, обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимими докази в порядку ст. 89 КПК України.

Так, стороною захисту зазначено, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови, при цьому процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування. Крім того, 18.12.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040230000060 від 12.01.2017 року, внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК, де органом досудового розслідування зазначено прокуратура Дніпропетровської області (а.к.п.161-162 т.7). Проте, не зважаючи на приписи КПК України та «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», начальник другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 без передбачених процесуальних повноважень в кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року, доручив 11.12.2018 року проведення досудового розслідування слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 . Посилаючись на відсутність у даному кримінальному провадженні процесуального рішення у формі постанови, просили суд визнати очевидно недопустимим доказами у кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року, а саме: повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.кп188 т.7); доручення про проведення досудового розслідування від 11.12.2018 року надане начальником другого слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року за ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України ( а.к.п.137 т.7); клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 21.01.2019 року (а.к.п.203-210 т.7); ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2019 року (а.к.п.211 т.7); протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.01.2019 року (а.к.п.214-215 т.7).

Обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Слід зазначити, що доказами у кримінальному провадженні, згідно зі ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Клопотання сторони захисту щодо визнання очевидно недопустимими - повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.кп188 т.7), доручення про проведення досудового розслідування від 11.12.2018 року надане начальником другого слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року за ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України ( а.к.п.137 т.7), клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 21.01.2019 року (а.к.п.203-210 т.7), ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2019 року (а.к.п.211 т.7), протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.01.2019 року (а.к.п.214-215 т.7), не підлягає задоволенню, оскільки самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК.

Керуючись ст. ст. 85-89, 94, 371-372 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими, - відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1