Ухвала суду № 124351092, 13.01.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/618/19 пров. №1-кп/478/10/2025

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Під час судового розгляду, після дослідження доказів, що надані стороною обвинувачення, обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимими докази в порядку ст. 89 КПК України.

Так, сторона захисту посилаючись на те, що витяги з ЄРДР від 09.01.2019 року (а.к.п.160, 161, 162 т.7), витяг з ЄРДР від 12.01.2017 року (а.к.п.162 т.7), витяг з ЄРДР від 27.12.2018 року (а.к.п.163 т.7) датовані однією датою, одним часом, хвилинами та секундами, але з різними порядковими номерами кримінального провадження, що вказує на невідповідність цих документів «Положенню про Єдиний реєстр досудових розслідувань», просили суд визнати очевидно недопустимими доказами у кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року, а саме: витяг з кримінального провадження №42019040000000021 від 09.01.2019 року, в якому зазначено дату та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву «27.12.2018 року 15:44:06» (а.к.п.160-191 т.7); витяг з кримінального провадження №12017040230000060 від 12.01.2017 року, в якому 27.12.2018 року зазначено дату та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву «27.12.2018 року 15:44:06» (а.к.п.162 т.7); витяг з кримінального провадження №42018040000001554 від 27.12.2018 року, в якому зазначено дату та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву «27.12.2018 року 15:44:06» (а.к.п.163 т.7).

Обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Слід зазначити, що доказами у кримінальному провадженні, згідно зі ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Клопотання сторони захисту щодо визнання очевидно недопустимими - витяг з кримінального провадження №42019040000000021 від 09.01.2019 року (а.к.п.160-191 т.7), витяг з кримінального провадження №12017040230000060 від 12.01.2017 року (а.к.п.162 т.7), витяг з кримінального провадження №42018040000001554 від 27.12.2018 року (а.к.п.163 т.7), не підлягає задоволенню, оскільки самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК.

Керуючись ст. ст. 85-89, 94, 371-372 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими, - відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1