Рішення № 124328411, 06.01.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/142/25 Справа №466/8942/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

06.01.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в у м. Миколаєві Львівської області у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми,

позивач ОСОБА_1

відповідачка ОСОБА_2

встановив:

30.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Встановити ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: у середу з 17:00 год. до 21:00 год., у суботу з 17:00 год. до неділі 21:00 год. На наступний тиждень ОСОБА_2 бере дітей у вівторок та четвер з 17:00 год. до 21:00 год. Кожен наступний тиждень побачень, буде повторюватись. У святкові дні та дні народження дітей, терміну канікул за спільною згодою батьків, враховуючи бажання дітей, розпорядок дня, вік, стан здоров`я та індивідуальні особливості дітей. Необмежене спілкування з дітьми особисто, засобами зв`язку. Увесь інший період часу, діти проживають з позивачем ОСОБА_1 . В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликається на те, що 12.02.2009 між ним та ОСОБА_7 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 12.02.2009 зроблено відповідний актовий запис за № 172 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 . Під час шлюбу у подружжя народилось четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач зазначає, що подружнє життя з відповідачкою не склалось, сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства, фактично проживають окремо один від одного. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.06.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. ОСОБА_1 наголошує, що з моменту розлучення між ними почалося непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дітей, зі сторони відповідачки чинились перешкоди у спілкуванні з дітьми. ОСОБА_1 вказує, що всі намагання врегулювати даний спір мирним шляхом призводять лише до конфліктів, тому позивач був змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.09.2024 справу передано до Миколаївського районного суду Львівської області за підсудністю.

23.09.2024 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив, проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив що з відповідачкою розлучені більше двох років. Причиною розірвання шлюбу стало те, що ОСОБА_2 оформлювала кредити, не маючи змоги їх сплатити. Зазначив, що після розлучення дружина проживає окремо з іншим чоловіком у громадянському шлюбі. ОСОБА_1 наголосив, що повністю займається вихованням дітей. Також повідомив, що є працевлаштованим, його місячний дохід складає, близько 150 тисяч гривень, придбав для сім`ї нову квартиру та з доньками вирішує питання переїзду спільно.

У судовому засіданні відповідачка зазначила, що проживає у громадянському шлюбі. Діти проживають з батьком. Пояснила, що зі старшою дочкою, ОСОБА_8 , фактично не розмовляє, з ОСОБА_9 спілкується лише за потреби, з ОСОБА_10 відносини приязні, з ОСОБА_11 - хороші. Також зазначила, що вона працевлаштована директором магазину «Близенько» місячний дохід до 30 тисяч гривень, сплачує аліменти колишньому чоловікові на дітей, в орендованій квартирі наявні дві кімнати, квартира знаходиться в межах 15 хвилин ходьби від квартири, де проживають діти з батьком.

ОСОБА_3 пояснила, що проживає разом з батьком та сестрами у м. Львові. Навчається в 10 класі школи №99. Зазначила, що з мамою майже не спілкується, мати нею не цікавиться, ініціативи зі сторони матері до спілкування з дочкою немає, висловила бажання, щоб мати більше цікавилась її життям та приділяла їй увагу. Пояснила, що мати до них додому не приходить. ОСОБА_8 наголосила, що з батьком відносини хороші, вони роблять уроки, розважаються, танцюють, грають в настільні ігри.

ОСОБА_4 пояснила, що з батьком разом проводять час у вихідні дні. Батько не забороняє ходити до мами у гості. Зазначила, що їй хотілось би більше часу проводити з мамою. Бажає одні вихідні проводити з мамою, а інші з татом.

ОСОБА_5 пояснила, що з батьком відносини хороші, допомагає з домашнім завданням, разом проводять час. Зазначила, що з мамою відносини добрі, проводити час з нею також, їй комфортно як з батьком, так і з мамою.

Суд встановив:

Діти зареєстровані та проживають з батьком та перебувають на його повному утриманні.

Мати ОСОБА_2 проживає без реєстрації у двокімнатній квартирі з чоловіком без реєстрації шлюбу та сплачує аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 16.07.2009, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 4188, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 ;

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 від 21.10.2014, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №4308, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 ;

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 від 24.12.2010, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 535, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 ;

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_5 від 23.04.2019, виданого Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 597, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 ;

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 20.08.2024 №2024/009982332 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідно до копії відомостей з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №162651 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 6 осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.08.2024 №2024/010025209 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.08.2024 №2024/010025212 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.08.2024 №2024/010025211 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінка суду.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається зі спеціального Закону України «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150-152, 154, 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини. Право дитини на належне батьківське виховання гарантоване законом. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до положень ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що мати, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Статтями 12-15 Конвенції про права дитини визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема устатті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19) зазначено, що «відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що мати, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право матері на спілкування з дітьми, чи обставин, які б свідчили, що спілкування батька з дитиною перешкоджає нормальному розвитку дитини, не встановлено, а тому, враховуючи інтереси дітей та їх права на спілкування і виховання не тільки з боку батька, а й з боку матері, та права матері на участь у вихованні і спілкуванні з дітьми, позовні вимоги є обґрунтованими.

З матеріалів справи встановлено наявність непорозуміння сторін (батька та матері дитини) щодо участі у вихованні доньок та встановлено, що між батьками дітей склалися неприязні стосунки, що стало перешкодою для спільного вирішення питань, пов`язаних з участю позивача у спілкуванні з дітьми.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, мають враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Встановлюючи порядок побачень матері з дітьми, врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми доньками, позицію доньок суд дійшов висновку про можливість визначення порядку графіку побачень матері з дітьми, оскільки право матері на спілкування з дітьми є її незаперечним правом, а спілкування дітей з матір`ю відповідає їх інтересам та слугуватиме повноцінному розвитку як цілісних особистостей.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд:

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_2 наступний графік після набрання рішенням законної сили, а саме: у тиждень, що є наступним за чергою після набрання рішенням законної сили:

з п`ятниці 17.00 год. по неділю 18.00 год., та у середу, яка буде наступною після перебування дітей у вихідні дні з матір`ю ОСОБА_2 .

У дні коли діти на вихідні перебувають з батьком, з 17.00 год. по 21.00 год., у вівторок та четвер з 17.00 год. до 21.00 год.

Встановлений графік повторюється почергово з врахуванням думки дітей, щодо їх перебування з батьком чи матір`ю.

У святкові дні та дні народження дітей, терміну канікул за спільною згодою батьків, враховуючи бажання дітей.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_7 .

Третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056115, юридична адреса: 79006, м. Львів, вул. Липинського, 11.

Повний текст рішення складено 10.01.2025.

Суддя Павлів В. Р.