Рішення № 124327960, 09.01.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/195/25 Справа №447/3008/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

09.01.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в у м. Миколаєві Львівської області у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Новороздільської міської ради про визнання права власності,

представник позивачки адвокат Ратич Т.М.

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Новороздільської міської ради про визнання права власності. В обґрунтування позову зазначила наступне. Позивачці на праві приватної власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частина будинку належала ОСОБА_2 . Ця частина будинку на даний зруйнована.

Рішенням виконавчого комітету Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області позивачці надано дозвіл на будівництво 1-ї кімнати, кухні, ванни, кладової до існуючого житлового будинку.

Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на будинок.

Державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

16.12.2024 Миколаївський районний суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Судом на підставі частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) вирішено ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Суд встановив:

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 11.07.1994 державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 20, ОСОБА_1 належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 . Ця частина будинку на даний зруйнована, що підтверджується листом Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області від 28.07.1997 року № 1338/3.34-01.

Рішенням виконавчого комітету Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від 26.05.1998р. № 45 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво 1-ї кімнати, кухні, ванни, кладової до існуючого житлового будинку.

З технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1 , виготовленого Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, вбачається збільшення площі будинку внаслідок здійсненої добудови.

Державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори Яремі Л.І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (1/2 частину будинку) після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 16.01.2024.

Оцінка суду.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого будови, або з істотними порушеннями будівельних норм. Право власності на таке самочинне будівництво може бути визнане за особою за рішенням суду.

В пункті 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, міститься поняття реконструкції об`єкта нерухомості, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Отже, норма частини першої статті 376 ЦК України застосовується й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої він набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України). За змістом частини третьої цієї статті за умови подальшого надання особі у встановленому порядку земельної ділянки під уже збудоване на цій ділянці (що на час будівництва не була відведена для такої мети) нерухоме майно суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

З наведених норм, особа може набути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно виключно в судовому порядку.

Факти порушення прав інших осіб внаслідок здійснення ОСОБА_1 будівництва (реконструкції) будинку АДРЕСА_1 судом не встановлено, а сама реконструкція будинку не суперечить суспільним інтересам, не порушує права інших осіб та при її реконструкції відсутні істотні порушення будівельних норм.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Позивачкою на виконання ухвали суду від 25.10.2024 подано до суду клопотання про визначення попереднього розміру судового збору у сумі 1211, 20 грн., які нею сплачені відповідно до квитанції № 64 від 22.10.2024. Враховуючи те, що позивачкою в позовній заяві не зазначено ціну позову і на день ухвалення рішення неможливо встановити точну ціну позову, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути недоплачений судовий збір у розмірі 13 928 (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 13 928 (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Новороздільська міська рада Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 24, м. Новий Розділ, Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04056210.

Повний текст рішення складено 09.01.2025.

Суддя Павлів В. Р.