Рішення № 124325768, 09.01.2025, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1703/24

2/152/104/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 січня 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого суддіРоздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В..,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни

в інтересах ОСОБА_1

до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області

вимоги позивача: про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою,

учасники справи у судове засідання не з`явилися;

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивачки звернулася до суду з цим позовом та вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина та матір позивачки - ОСОБА_3 , яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована із спадкодавцем, однак її не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 , спадщину після смерті якого прийняла, але не оформила ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею 0,60 га на праві постійного користування землею, яка знаходиться на території колишньої Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а тепер Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства. Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилася. Спадкоємець за законом померлої ОСОБА_3 - її донька ОСОБА_1 не може оформити спадщину на вказану земельну ділянку, оскільки державним нотаріусом Шаргородської ДНК Хлапоніним О.О. 25 жовтня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючого документу на вищевказане майно. Разом з тим, вказана земельна ділянка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .. У звв`язку із вищевикладеним представник позивачки просила визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право постійного користування землею для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,60 га, що розташована на території Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ВН від 25 січня 2002 року, виданого на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 27 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3, спадщину після смерті якого, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла, але не оформила ОСОБА_3 (а.с.2-6).

2. На підтвердження позовних вимог представник позивачки надала копію паспорта позивачки, копію довідки про реєстрацію місця проживання, копії повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копії свідоцтв про одруження, копію рішення Шаргородського районного суду Вінницької області, копії довідок, копію свідоцтв про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , копію державного акту, копію відповіді з головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, копію постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

3. Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Разом з позовною заявою представник позивачки подала до суду клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати у державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Хлопоніна О.О. належним чином посвідчені копії спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.33).

5. 12 грудня 2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без участі Шаргородської міської ради, проти задоволення заяви, в тому числі і в підготовчому засіданні, не заперечує (а.с.40).

6. 9 січня 2025 року від представника позивачки надійшла заява, у якій вона просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення рішення в підготовчому засіданні (а.с.43).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 9 січня 2025 року відзив на позовну заяву та зобов`язано Шаргородську державну нотаріальну контору в строк до 9 січня 2025 року надати Шаргородському районному суду копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області (а.с.39).

8. Копію позовної заяви з додатками було отримано відповідачем через електронний кабінет користувача ЄСІТС.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

9. Відповідно до копії паспорта позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області (а.с.8).

10. Із копії довідки про реєстрацію місця проживання № 197 від 28 травня 2019 року, виданої Пустовійтівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області, видно, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 28 липня 1998 року по теперішній час (а.с.10).

11. Згідно із копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045000470 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_5 народилася народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області. Батьком дитини записаний записано ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.11-12).

12. Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано 7 квітня 2003 року у відділі реєстрації актів громадського стану Хмільницького районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №21 (а.с.13).

13. Згідно із копією свідоцтва про одруження, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 19 грудня 2003 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадського стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2125 (а.с.14).

14. Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045000900 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області. Батьком дитини записаний ОСОБА_9 , а матір`ю - ОСОБА_10 . На підставі актового запису про усиновлення №5 від 26 серпня 1988 року прізвище дитини змінено на « ОСОБА_11 », по батькові на « ОСОБА_12 », відомості про батька змінено на « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 » (а.с.15-17).

15. Згідно із копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045000218 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 9 листопада 1980 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.18-19).

16. Відповідно до копії рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 липня 2024 року по справі №152/944/24, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.20-22).

17. Згідно із копією довідки № 650, виданої виконавчим комітетом Шаргородської міської ради 10 червня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не зареєстрована, але проживає з 10 лютого 2021 року по АДРЕСА_2 (а.с.23).

18. Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області (а.с.24).

19. Згідно із копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ (а.с.25).

20. Відповідно до копії довідки №626, виданої Носиківською сільською радою Шаргородського району Вінницької області 26 червня 2013 року, ОСОБА_3 на день смерті дійсно проживала на одному погосподарському номері разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вели спільне господарство (а.с.26).

21. Згідно із копією свідоцтва про одруження, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 23 червня 1958 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу мати позивачки змінила прізвище з " ОСОБА_15 " на " ОСОБА_16 " (а.с.27).

22. Згідно з копією державного акту на право постійного користування землею серії ВН, ОСОБА_2 на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Носиківської сільської Ради народних депутатів Шаргородського району Вінницької області від 27 грудня 2001 року була надана у постійне користування земельна ділянка, площею 0,60 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Носиківської сільської ради, для розширення особистого підсобного господарства (а.с.28-29).

23. Відповідно до копії відповіді на запит щодо надання середньої нормативно-грошової оцінки на земельні ділянки сільськогосподарського призначення по Жмеринському (Шаргородському) району Вінницької області, Управління надання адміністративних послуг Відділу №4, немає можливості надати грошову оцінку у зв`язку із її відсутністю (а.с.30).

24. Згідно із копією постанови державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Хлапоніна О.О. №627/02-32 від 25 жовтня 2024 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку (а.с.31).

25. Відповідно до копії спадкової справи №3/2022 до майна померлої ОСОБА_3 , розпочатої Шаргородською державною нотаріальною конторою 6 січня 2022 року та закінченої 10 грудня 2024 року, ОСОБА_1 6 січня 2022 року звернулася до державної нотаріальної контори із заявою, в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, після смерті якої вона приймає всю спадщину. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просила видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. 10 грудня 2024 року державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори у Вінницькій області Хлапоніним О.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1,0000 гектра, розташованої на території Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області з кадастровим номером 0525385500:01:000:0761, цільове призначення «для ведення селянського господарства» (а.с.44-77).

26. Із повідомлення державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори у Вінницькій області №21/01-16 від 9 січня 2024 року видно, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ за 2013 - 2025 року (а.с.78).

27. Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

V. Оцінка Суду.

28. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

29. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

30. Предметом спору у даній справі є визнання за позивачкою права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування. Підставою є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із ненаданням позивачкою документу, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку.

31. Згідно з статтею 7 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства.

32. Відповідно до статті 19 ЗК України, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, зокрема, для особистого підсобного господарства.

33. Статтею 23 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

34. Згідно з статтею 56 ЗК України, для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.

35. Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України, (станом на 1 січня 2002 року), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

36. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верхового Суду, що висловлена у постанові від 5 листопада 2019 року по справі № 906/392/18, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

37. Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

38. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

39. У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп(справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з не переоформленням правового титулу. Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті14, частини другої статті41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку.

40. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення: пункту 6розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХIIзнаступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, особа, яка користується земельною ділянкою на праві постійного користування за Законом не може бути позбавлена права на таке користування.

41. Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України, спадкоємець стає учасником правовідносин щодо права постійного користування землею.

42. Тому, із урахуванням зазначених вище вимог, право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані. Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 не зробив заповітного розпорядження на земельну ділянку, що належала йому на праві постійного користування землею, яке підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ВН від 25 січня 2002 року, то вказана земельна ділянка входить до складу спадщини після його смерті, тому вона підлягає спадкуванню спадкоємцем за законом - ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняла позивачка ОСОБА_1 .

43. Суд, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачкою в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 15, 16, 1219 ЦК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування землею задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право постійного користування землею для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,60 га, що розташована на території Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ВН від 25 січня 2002 року, виданого на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 27 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3, спадщину після смерті якого, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла, але не оформила ОСОБА_3 .

3. Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , мешканка АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, яка знаходиться по вул. Героїв Майдану, 234, в м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000697, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 19 серпня 2019 року №570, діє на підставі ордеру серії АА №1508552 від 18 листопада 2024 року.

Відповідач: Шаргородсьа міська рада Жмеринського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326253.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА