Ухвала суду № 12432390, 09.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12319/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Сесемко А.О.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія» до Кременчуцької обєднаної держаної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Транспортно-промислова компанія»до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ «Транспортно-промислова компанія»звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову останнього скасувати та винести нову, якою адміністративний позов задовольнити. При цьому апеляційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом першої інстанції ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.12 Земельного кодексу України.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30 червня 2010 року по 01 липня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Транспортно-промислова компанія», за результатами якої складено акт № 3468/15-227/31273177 від 05 липня 2010 року.

За наслідками перевірки податковим органом встановлено порушення платником податків ст.21 Закону України «Про оренду землі»від 06 жовтня 1998 року зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28 грудня 2007 року та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 року. Як зазначено в акті перевірки, позивачем занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2009 року на 46844,37 грн., а також за січень-травень 2010 року на 20477,36 грн.

Вищезазначені порушення стали підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року, яким ТОВ «Транспортно-промислова компанія» визначено суму податкового зобовязання за платежем «орендна плата за землю»в розмірі 96887,17 грн., в тому числі за основним платежем 67321,73 грн. та 29565,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за землю (земельний податок, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків та зборів. Згідно п.1 ч.2 ст.92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. Таким чином, встановивши Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати (земельного податку) за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності та грошова оцінка яких встановлена, законодавець реалізував функцію держави на визначення розміру податку.

При цьому, виходячи з редакції змін до Закону України «Про оренду землі», що були внесені вищенаведеним Законом України від 03 червня 2008 року, річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою для сільськогосподарських земель розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Аналіз ст.7 Закону України «Про плату за землю»дозволяє дійти висновку, що такий розмір земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено і які перебувають в межах населених пунктів, визначено на рівні 1% від їх грошової оцінки.

Отже, за період, що став обєктом перевірки податковим органом, розмір орендної плати (земельного податку) за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки. Зазначений розмір є нижньою межею у встановленні орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Відтак, після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 року, нарахування та сплата орендної плати за землі державної або комунальної власності в розмірі нижчому за 3% від їх грошової оцінки свідчить про заниження суми орендної плати та тягне встановлену чинним законодавством відповідальність.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання апелянта на відсутність чітко визначеного розміру орендної плати, оскільки така відсутність сама по собі не може свідчити про можливість застосування розміру орендної плати, передбаченої договорами оренди від 22 червня 2005 року та 25 січня 2008 року, оскільки встановлений цими договорами розмір в будь-якому разі є меншим за 3% від грошової оцінки землі, що встановлений Законом.

Помилковими також є доводи апелянта про відсутність у органів податкової інспекції повноважень змінювати умови укладених договорів оренди і, зокрема, в частині розміру орендної плати, оскільки в даному випадку податковий орган лише застосував мінімальний розмір орендної плати, встановлений законом, не змінюючи умов укладених договорів.

Посилання представника ТОВ «Транспортно-промислова компанія»в обґрунтування своєї позиції у справі на ст.654 ЦК України, ст.188 ГК України, а також норми укладених договорів оренди спростовуються п.1 ч.2 ст.92 Конституції України та п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», який відносить орендну плату за землі державної або комунальної власності до складу плати за землю, яка, в свою чергу, відноситься до загальнодержавних податків та зборів, розмір якої підлягає встановленню (зміні) законами України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 30 липня 2010 року № 0007191503/0/2495.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія судів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2010 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

І.О.Лічевецький