Постанова № 12432309, 17.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 11/191(2а-3675/08) Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протех»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Протех»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податок на додану вартість ним було сплачено при розрахунку за отриману продукцію, при цьому чинним законодавством не передбачено обов?язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів чи ступінь податкової дисципліни. Рішення суду про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгальянс», яке покладено в основу висновків акту перевірки, було скасовано, та позов залишено без розгляду. Податкові накладні отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгальянс», яке було у встановленому порядку зареєстроване платником ПДВ та на даний час значиться в ЄДРПОУ. Продукція, що придбавалась за даними накладними, була використана позивачем у власній господарській діяльності по виконанню своїх зобов?язань за укладеними з ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»договорами.

Справу розглянуто судом першої інстанції 26 листопада 2009 року та проголошено вступну та резолютивну частини рішення, за змістом яких постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002723500/0 від 12.04.2007 року, № 0002723500/1 від 26.06.2007 року, № 0002723500/2 від 06.09.2007 року, № 000272350/3 від 13.11.2007 року, № 0002733500/1 від 26.06.2007 року, № 0007663500/2 від 06.09.2007 року, № 0007663500/3 від 13.11.2007 року.

Крім цього, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року виправлено описку, допущену при проголошенні резолютивної частини вищевказаної постанови та викладено її в новій редакції: «Позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002723500/0 від 12.04.2007 року, № 0002723500/1 від 26.06.2007 року, № 0002723500/2 від 06.09.2007 року, № 000272350/3 від 13.11.2007 року в частині нарахованих податкових зобов?язань в розмірі 569902,26 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 284951,13 грн. Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0007663500/2 від 06.09.2007 року, № 0007663500/3 від 13.11.2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У резолютивній частині тексту постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року, складеній у повному обсязі 25 грудня 2009 року, зазначено про часткове задоволення позову. Скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002723500/0 від 12.04.2007 року, № 0002723500/1 від 26.06.2007 року, № 0002723500/2 від 06.09.2007 року, № 000272350/3 від 13.11.2007 року в частині нарахованих податкових зобов?язань в розмірі 569902,26 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 284951,13 грн. Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0007663500/2 від 06.09.2007 року, № 0007663500/3 від 13.11.2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2009 рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року скасовано.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просять ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві підлягають задоволенню частково, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що службовими особами ДПА у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Протех»з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрторгальянс»за період з 01.04.2005 року по 30.04.2006 рік.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 122/35-101/30634438 від 29.03.2007 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 0002733500/0 від 12.04.2007 року, згідно з яким відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 18051,00 грн. за лютий 2006 року, що є підставою для зменшення на вказану суму суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку платника податків;

№ 0002723500/0 від 12.04.2007 року, яким за встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначено суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість в розмірі 888147,00 грн., в тому числі: 592098,00 грн. основний платіж, 296049,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з рішенням ДПІ у Печерському районі міста Києва № 16092/10/25-011 від 11.06.2007 року за результатами розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення від 12.04.2007 року № 0002733500/0, № 0002723500/0 залишені без змін, внаслідок чого платнику податків надіслані податкові повідомлення-рішення № 0002733500/1, № 0002723500/1 від 26.06.2007 року.

В подальшому за результатами узгодження визначених сум податкових зобов'язань в апеляційному порядку, рішенням про результати розгляду скарги № 6678/7/25-114 від 20.08.2007 року ДПА у м. Києві було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007 року № 0002723500/0 з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002733500/0 з одночасним збільшенням суми податкового зобов'язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні № 0002723500/0 на 277,50 грн., з яких 185,00 грн. сума податку та 92,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Після прийняття рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0002723500/2 від 06.09.2007 року, в якому суми донараховані повідомленням-рішенням по податку на додану вартість не змінились.

№ 0007663500/2 від 06.09.2007 року, яким з урахуванням рішення щодо суми донарахування в частині основного платежу та штрафних санкцій, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 277,50 грн., в тому числі 185,00 грн. основний платіж, 92,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

На виконання п. 5.3 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов'язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002723500/3, № 0007663500/3 від 13.11.2007 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що долучені до матеріалів справи податкові декларації ТОВ «Укрторгальянс»з податку на додану вартість за період з березня 2005 року по березень 2006 року згідно наведених обсягів податкових зобов?язань з податку а додану вартість, не дають підстав стверджувати про невідображення в обліку зобов?язань, що виникли на підставі виписаних на користь позивача податкових накладних. Суд зазначив, що за таких обставин відсутні підстави вважати незадекларованими та несплаченими до бюджету податкові зобв?язання з податку на додану вартість, сплачені позивачем на користь ТОВ «Укрторгальянс».

Стосовно правильності вирішення судом першої інстанції справи по суті колегія суддів зазначає наступне.

В силу положень підпункту "б" п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган змінює відповідне рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007р. № 0002733500/0, також від 26.06.2007р. № 0002733500/1 вважаються відкликаними, нечинними, та не породжують певних правових наслідків.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з травня 2005 року по квітень 2006 року на користь позивача були поставлені товари за договором № 11 від 02.08.2004 року, сплачені суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних в якості розрахункових документів ТОВ «Укрторгальянс»за результатами вказаних господарських операцій, позивачем були віднесені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на суму виявленої недоїмки, оспорюваними повідомленнями-рішеннями здійснено у зв'язку з неприйняттям в якості належного підтвердження віднесених до складу податкового кредиту сум податку, отриманих позивачем від ТОВ «Укрторгальянс»податкових накладних на тій підставі, що згідно рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05.04.2005 року свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Укрторгальянс" визнано недійсним з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання укладеного позивачем з ТОВ «Укрторгальянс»договору № 11 від 02.08.2004 року останнім здійснювались поставки обумовленого товару (стрічка полістирольна та стрічка ПЕТ), які були оплачені покупцем і в тому числі в ціні поставленої продукції проводилась сплата податку на додану вартість.

Зазначена продукція придбавалась позивачем з метою використання її в своїй господарській діяльності та, зокрема, при виробництві обгорток для цукерок, що було предметом договорів укладених позивачем з Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен»№ 1/06 від 30.11.2005 року, № 1/07 від 20.12.2006 року, копії яких разом з документами, що підтверджують їх виконання , судом першої інстанції долучені до матеріалів справи.

При виконанні договору № 11 від 02.08.2004 року ТОВ «Укрторгальянс»на користь позивача виписані податкові накладні. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи, при цьому судом першої інстанції встановлено, що правильність їх оформлення відповідачем під час перевірки та під час розгляду справи не заперечувалась. Вилучення оригіналів податкових накладних, в тому числі первинних документів по виконанню договору № 11 від 02.08.2004 року підтверджується протоколом виїмки та огляду складеного 24.05.2007 року УБОЗ ГУ МВС України у м. Києві.

З урахуванням розміру ПДВ ТОВ «Протех»оплатило вартість продукції постачальника, розрахунки проведені у безготівковій формі через розрахункові рахунки, відкриті підприємствами в установах банків, про що зазначено у акті перевірки та не заперечувалося сторонами. При цьому під час перевірки встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені в книзі придбання товарів та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ відповідних звітних періодів.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно акту перевірки податкові накладні виписані позивачу ТОВ «Укрторгальянс»з травня 2005 року по квітень 2006 року не прийняті відповідачем в якості підтвердження суми витрат щодо сплати вартості прийнятих виконанням робіт, оскільки виписані неплатником податку, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ якого визнано недійсним за рішенням суду.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на рішення Солом'янського районного суду від 04.04.2005 року, яким було визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Укрторгальянс»з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість, як на доказ неправомірності видання вказаним підприємством податкових накладних позивачу та безпідставність врахування позивачем таких податкових накладних у податковому обліку, необґрунтованим, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29.01.2007 року вказане рішення скасовано, а ухвалою даного суду від 29.01.2007 року адміністративний позов ДПІ у Солом'янському районі міста Києва до ОСОБА_2, ТОВ «Укрторгальянс»про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість залишено без розгляду.

Таким чином, рішення Солом'янського районного суду від 04.04.2005 року про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Укрторгальянс»було скасоване на час проведення перевірки, а отже, законні підстави для донарахування податку на додану вартість ТОВ «Протех»та застосування штрафних санкцій з наведених у акті перевірки від 29.03.2007 року підстав у відповідача відсутні.

Окрім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в редакції, чинній на момент розгляду справи, було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Укрторгальянс»знаходиться в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 27.10.2008 року.

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг).

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Несплату податку па додану вартість ТОВ «Укрторгальянс»у встановленому законом порядку до бюджету, відповідачем під час розгляду справи, належними доказами не підтверджено.

При цьому судом першої інстанції встановлено на підставі відомостей витягу з облікової картки про сплату ТОВ «Укрторгальянс»те, що підприємством подавалась звітність по податку на додану вартість з відповідними показниками господарської діяльності. За даними картки особового рахунку по сплаті ТОВ «Укрторгальянс»податку на додану вартість починаючи з листопада 2005 року по грудень 2005 року рахувалась переплата, відповідними записами підтверджено подання декларацій. Подані до матеріалів справи податкові декларації ТОВ «Укрторгальянс»з податку на додану вартість за період з березня 2005 року по березень 2006 року згідно наведених обсягів податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не дають підстав стверджувати про невідображення в обліку зобов'язань, що виникли на підставі виписаних на користь позивача податкових накладних.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс»у серпні 2005 року відображено 103028,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ, загальний обсяг продажу товарів без ПДВ становив 515139,00 грн., тоді як сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту за податковими накладними виданими позивачу у вказаному періоді складає 62237,00 грн.; згідно даних податкової декларації за вересень 2005 року сума податкових зобов'язань ТОВ «Укрторгальянс»з податку на додану вартість становила 57900,00 грн. (обсяг продажу без ПДВ 289500,00 грн.), а позивачем до складу податкового кредиту за виданими вказаним підприємством податковими накладними у вказаному періоді включено 51246,00 грн.; у жовтні 2005 року ТОВ «Укрторгальянс»задекларовано суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість 85873,00 грн. (обсяг продажу без ПДВ 429363,00 грн.), а позивачем отримано податкових накладних у вказаному періоді із загальною сумою податку на додану вартість в розмірі 65520,00 грн.; показники податкової декларації ТОВ «Укрторгальянс»за листопад 2005 року свідчать що підприємством задекларовано 154935,00 грн. суми податкових зобов'язань з ПДВ, тоді як сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту за отриманими від ТОВ «Укрторгальянс»податковими накладними становить 87861,00 грн.; у грудні 2005 року ТОВ «Укрторгальянс»до складу податкових зобов'язань з ПДВ віднесено 173390,00 грн. (загальний обсяг продажу без ПДВ 866951,00 грн.), а позивачем у вказаному періоді отримано податкових накладних від вказаного підприємства, загальна сума ПДВ за якими становила 112305,00 грн.; згідно податкової декларації за лютий 2006 року ТОВ «Укрторгальянс»до складу податкових зобов'язань з ПДВ віднесено 160963,00 грн. (загальний обсяг продажу без ПДВ 804814,00 грн.), тоді як позивачем до складу податкового кредиту за виданими ТОВ «Укрторгальянс»податковими накладними віднесено суму податку в розмірі 36915,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати не задекларованими та несплаченими до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що сплачені позивачем на користь ТОВ «Укртогральянс»у ціні придбаного товару.

Враховуючи відсутність належних доказів щодо несплати податку до бюджету, а також доказів, що підтверджували б статус ТОВ «Укрторгальянс»як неплатника податку на додану вартість у вказаному періоді, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність висновку відповідача про безпідставність віднесення податку сплаченого позивачем в ціні придбаної у ТОВ «Укрторгальянс»продукції до податкового кредиту.

Проте, судом першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині суми донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 22195,74 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11097,87 грн. з тих причин, що до перевірки та під час розгляду справи у суді першої інстанції не було надано податкову накладну № 10 виписану ТОВ «Укрторгальянс»на суму 110978,68 грн. та 22195,74 грн. ПДВ, а всього на 133174,42 грн., яка записана у книзі обліку придбання товарів за № 1163 від 31.05.2005 року і сума податку по якій включена до податкової декларації з ПДВ за травень 2005 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не довів факту відсутності у позивача зазначеної вище накладної.

Водночас в обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач надав докази наявності даної накладної.

Таким чином, колегія суддів вважає вищезазначений висновок необгрунтованим, оскільки вимоги позивача в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права та зроблено помилковий висновок про те, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві підлягають задоволенню частково, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Протех»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002723500/0 від 12.04.2007 року, № 0002723500/1 від 26.06.2007 року, № 0002723500/2 від 06.09.2007 року, № 000272350/3 від 13.11.2007 року, № 0002733500/1 від 26.06.2007 року, № 0007663500/2 від 06.09.2007 року, № 0007663500/3 від 13.11.2007 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович