Постанова № 12432155, 23.11.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р.Справа № 13/93-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача (КЗ „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”):

-          Панфілова Т.А., довіреність № 874 від 17.06.10 р.;

-          Сотниченко В.В., довіреність № 100 від 08.02.10 р.

від прокуратури, управління комунальної власності Херсонської міської ради та відповідача: не з’явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2010 р., яке підписано 06.08.2010 р.

по справі № 13/93-10

за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонської міської ради в особі комунального закладу „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”

до обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради

про стягнення 3117,14 грн. та розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

07.06.10 р. прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонської міської ради в особі комунального закладу „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського” (далі за текстом –Прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради (далі за текстом –ОКМФП „Херсоноблфармація”) заборгованості з орендної плати в розмірі 2912,82 грн. за період з 01.02.09 р. по 30.04.10 р. та 204,32 грн. пені за період з 01.10.09 р. по 01.04.10 р., у зв’язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов’язань за договором оренди № 11/0 від 28.06.2007 р. щодо своєчасної сплати 70% орендної плати на розрахунковий рахунок управління комунальної власності Херсонської міської ради.

Крім того, Прокурор також просив розірвати договір оренди № 11/0 від 28.06.2007 р., укладений між лікарнею Дніпровського району м. Херсона та ОКМФП „Херсоноблфармація”, у зв’язку із порушенням відповідачем істотних умов цього договору, а саме несплати орендної плати більш ніж три місяця.

Під час судового розгляду справи Прокурором подано заяву про доповнення позовних вимог вимогою про зобов’язання відповідача повернути орендоване майно. Проте, ці доповнення судом 1 інстанції правомірно не прийняті до розгляду з огляду на приписи частини 4 статті 22 ГПК України, за якою позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. В даному випадку Прокурор, користуючись правами, наданими позивачу, подав заяву про доповнення як підстав, так і предмету позову після початку розгляду справи.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.08.10 р. (суддя Закурін М.К.) позов Прокурора задоволено частково з відповідача на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради стягнуто 2912,82 грн. боргу з орендної плати, розірвано договір оренди № 11/0 від 28.06.2007 р., укладений між лікарнею Дніпровського району ім. Лучанського (правонаступник Комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім.Лучанського) та ОКМФП „Херсоноблфармація”.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що Прокурор довів належними доказами факт несплати відповідачем у спірний період боргу з орендної плати у сумі 2912,82 грн., тобто за період який більше ніж 3 місяці, що стало підставою для стягнення боргу і розірвання договору оренди.

Щодо позовних вимог Прокурора про стягнення пені за прострочення основного боргу, господарський суд 1 інстанції відмовив у їх задоволенні посилаючись на те, що договором оренди не встановлений розмір пені, а тому згідно із ст.231 ГК України пеня не може бути стягнута.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ОКМФП „Херсоноблфармація” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції в частині розірвання договору оренди № 11/0 від 28.06.2007 р. та відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОКМФП „Херсоноблфармація” посилається на те, що господарський суд 1 інстанції при розгляді справи за відсутністю представника відповідача позбавило його права надати необхідні докази, визнати позовні вимоги та запропонувати мірне врегулювання спору.

Крім того, скаржник вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору по суті не врахував тієї обставини, що позивачем не дотримано вимог ст.11 ГПК України щодо досудового врегулювання спору, до ОКМФП „Херсоноблфармація” не надходило жодних пропозицій про розірвання договору оренди.

Комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського” надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.10 р. –без змін.

Управління комунальної власності Херсонської міської ради у своєму відзиві також просить залишити оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу ОКМФП „Херсоноблфармація” –без задоволення, вважаючи доводи, викладені в ній, безпідставними та надуманими.

Представники прокуратури, Управління комунальної власності Херсонської міської ради та відповідача в судове засідання не з’явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, про причини неявки у судове засідання не повідомили, тобто без поважних причин не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників комунального закладу „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1.2. рішення Херсонської міської ради № 53 від 28.07.2006 р. „Про затвердження структури, загальної чисельності апарату Херсонської міської ради V скликання, її виконавчих органів та положень про виконавчі органи міської ради”, пункту 3.1. Положення про управління комунальної власності Херсонської міської ради, затвердженого вказаним рішенням Херсонської міської ради, управління комунальної власності Херсонської міської ради наділене повноваженнями орендодавця щодо майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що належить до комунальної власності міської територіальної громади. Водночас, згідно до розпорядження Херсонського міського голови № 630р від 03.07.1998 року медико-санітарній частині бавовняного комбінату, правонаступником якої є комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”, надано повноваження орендодавця на укладання договорів оренди.

На підставі наданих повноважень між лікарнею Дніпровського району ім. Лучанського, правонаступником якої є комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського” та обласним комунальним медико-фармацевтичним підприємством „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради 28 червня 2007 року укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади, за умовами якого відповідач, виступаючи в якості орендаря, зобов’язався прийняти у строкове платне користування до 26 червня 2010 року нежитлове приміщення загальною площею 18,1 м2, яке знаходиться в будинку № 138 по вул. Кримській у м. Херсоні. За змістом розділу 3 договору його сторонами визначено розмір орендної плати, а саме: 150,74 грн за один місяць оренди, яка вноситься відповідачем шляхом сплати сімдесяти її відсотків в розмірі 105,52 грн. на розрахунковий рахунок управління комунальної власності та тридцяти відсотків в розмірі 45,22 грн. на розрахунковий рахунок лікарні не пізніше 1 числа наступного за звітним місяця, з у рахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість. Водночас між сторонами 15 грудня 2009 року укладено також додаткову угоду до договору, за змістом якої строк оренди продовжено до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28 червня 2007 року лікарня передала відповідачу обумовлене в договорі оренди майно, чим виконала взяті на себе зобов’язання.

За обліковими даними управління комунальної власності відповідач частину орендної плати на його розрахунковий рахунок сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим за період з 1 лютого 2009 року по 1 квітня 2010 року заборгував 2912,82 грн.

Відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав доказів, підтверджуючих сплату вказаного боргу.

Згідно із ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно із ч. 7 ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов’язань за вказаним договором, а тому господарський суд 1 інстанції правомірно стягнув з відповідача 2912,82 грн. боргу.

Щодо позовних вимог Прокурора про стягнення з відповідача 204,32 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у їх задоволенні з наступних підстав.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно із ст.231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Зокрема, пунктом 10.1. договору сторонами обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

В даному випадку договором не встановлено розміру пені, оскільки не визначено її формули нарахування, вираженої словесно, а тому ці вимоги судом 1 інстанції правомірно залишені без задоволення.

Статтею 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, в пункті 11.4. договору сторонами обумовлено, що договір оренди може бути розірваний на вимогу орендодавця серед інших випадків у випадку не внесення орендної плати протягом трьох місяців.

Враховуючи той факт, що відповідач не сплачує орендну плату на користь позивача-1 більше ніж три місяці, договір оренди за вимогою прокурора, який діє в інтересах орендодавців, підлягає розірванню, а тому позовні вимоги в цій частині господарським судом 1 інстанції правомірно задоволені.

З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд цілком правомірно вирішив по суті даний спір, але допустив порушення норм процесуального права, а саме розглянув справу за відсутністю відповідача, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, в наявних матеріалах справи відсутні відповідні належні докази про повідомлення відповідача про час і місце судових засідань, які відбулися 20.07.10 р., 05.08.10 р., а саме відсутні поштові повідомлення про вручення ухвал суду, відсутні навіть поштові реєстри про відправку відповідачу ухвал суду на вказані вище дати.

Таким чином, судом 1 інстанції допущені порушення норм процесуального права, які відповідно із п.2 ч.3 ст.104 ГПК України у будь-якому випадку, навіть при правильному вирішенні спору по суті, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.10 р. підлягає скасуванню, а тому апеляційний суд приймає власне рішення, яким з врахуванням обставин справи та наявних в матеріалах справи доказах, позов Прокурора слід задовольнити частково, з відповідача на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради стягнути 2912,82 грн. основного боргу, договір оренди № 11/0 від 28.06.07 р., укладений між лікарнею Дніпровського району ім. Лучанського, правонаступником якої є комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”, та обласним комунальним медико-фармацевтичним підприємством „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради –розірвати, в решті позову відмовити.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ОКМФП „Херсоноблфармація” підлягає задоволенню лише в частині скасування оскаржуваного рішення господарського суду 1 інстанції, а щодо суті спору, як зазначалося вище апеляційний суд приймає аналогічне із судом 1 інстанції рішення, при цьому судові витрати покладає на відповідача пропорційно задоволених вимог Прокурора.

Судові витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги згідно із ст.49 ГПК України покласти на ОКМФП „Херсоноблфармація”, оскільки по суті спору апеляційна скарга залишена без задоволення.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд, при вирішенні спору по суті, не врахував тієї обставини, що позивачем не дотримано вимог ст.11 ГПК України щодо досудового врегулювання спору, оскільки, згідно із рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ „ТД „Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.0702 р. №15-рп/2002 встановлено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. При цьому, слід також зазначити, що із позовом у даному випадку звернувся Прокурор, а не позивач.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради задовольнити частково, рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.10 р. скасувати.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, вул. Зала Егерсег, 5; код 32928793; розрахунковий рахунок №26006001046001 у філії акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, МФО 342296) на користь управління комунальної власності Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 37; код 25900093; розрахунковий рахунок 37112005001703 в УДК Херсонської області, МФО 852010) –2912 грн.82 коп. основної заборгованості.

4.Розірвати укладений між лікарнею Дніпровського району ім. Лучанського, правонаступником якої є комунальний заклад „Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського”, та обласним комунальним медико-фармацевтичним підприємством „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 11/0 від 28.06.07 р.

5.Стягнути з обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства „Херсоноблфармація” Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, вул. Зала Егерсег, 5; код 32928793; розрахунковий рахунок №26006001046001 у філії акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, МФО 342296) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, рахунок № 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) –180 грн. 27 коп. державного мита за розгляд позовної заяви, 227 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.В решті позову відмовити.

7.Видачу наказів доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

Суддя                                                                      Г.П. Разюк

Суддя                                                                      С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 24.11.10 р.