Постанова № 12432132, 23.11.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р.Справа № 9/180-10-3439

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Шевченко В.В., Михайлова М.В.

(відповідно до розпорядження голови суду від 19.11.2010р. №389 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: Кіташевський Д.А., довіреність від 04.01.2010р. №32

від відповідача-2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”

на рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року

у справі №9/180-10-3439

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад”

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”

про стягнення 8679,20 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” 8679,20 грн. вартості недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року у справі №9/180-10-3439 (суддя Меденцев П.А.) позов ТОВ „Снігурівський паливний склад” задоволено. З Одеської залізниці та ТОВ „ВФК „Рутекс” на користь позивача стягнуто солідарно 8679,20 грн. вартості недостачі вантажу, 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено, що недостача вантажу виникла при перевезенні, про що свідчить комерційний акт БК №404564/11/46 від 02.06.2010р., у зв’язку з чим відповідно до ст.ст. 129, 130 Статуту залізниць України, ст. 1190 ЦК України збитки від недостачі вантажу підлягають стягненню солідарно з обох відповідачів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 (Одеська залізниця) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, з посиланням при цьому на не з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. апеляційна скарга Одеської залізниці прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.11.2010р.

Також не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-2 (ТОВ „ВФК „Рутекс”), в якій просить його скасувати, з посиланням при цьому на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неврахування судом акту про технічний стан вагону.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. апеляційна скарга ТОВ „ВФК „Рутекс” прийнята до провадження та призначена до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Одеської залізниці на 23.11.2010р.

Відповідно до розпорядження голови суду від 19.11.2010р. №389 справа №9/180-10-3439 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Шевченко В.В., Михайлов М.В.

Представник відповідача-1 (Одеської залізниці) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач-1 підтримає вимоги, викладені в апеляційній скарзі Одеської залізниці і наполягає на їх задоволенні, та водночас не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „ВФК „Рутекс”, просить залишити її без задоволення.

Позивач (ТОВ „Снігурівський паливний склад”) та відповідач-2 (ТОВ „ВФК „Рутекс”) в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 02.11.2010р. та від 08.11.2010р. Окрім того, 15.11.2010р. за вх.№3010-ДІ та 22.11.2010р. за вх.№3010-Д2 апеляційний господарський суд отримав від позивача та відповідача-2 відповідні клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представників. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційні скарги Одеської залізниці та ТОВ „ВФК „Рутекс” за відсутністю представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача-1, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг Одеської залізниці та ТОВ „ВФК „Рутекс”, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2010р. зі станції Соф’їно-Бродська Донецької залізниці вантажовідправником (ТОВ „ВФК „Рутекс”) у вагоні №65767824 відправлено на адресу вантажоодержувача (ТОВ „Снігурівський паливний склад”) - станція призначення Снігурівка Одеської залізниці вантаж - антрацит у кількості 69000 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №52259994 (а.с. 8).

Згідно з цією залізничною накладною, вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ТОВ „ВФК „Рутекс”) навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3,4,7,8 гл.1 Додатку 14 до СМГС, розділу 2 пар. 3-5 Технічних умов правильно. Поверхня вантажу маркована вапном. Антрацит марки АМ.

В процесі перевезення вантажу станцією Херсон Одеської залізниці 02.06.2010р. складений комерційний акт БК №404564/11/46 (а.с. 9), згідно з яким ст. Херсон здійснено комісійне перевантаження вагону №65767824 на справних статичних 150-тонних вагонних вагах, приписаних ст. Херсон, які пройшли держповірку 08.02.2009р. та встановлено, що за документом значиться вантаж антрацит, завантаження нижче бортів, вантаж в вологому стані, брутто 91700 кг, тара з брусу 22700 кг, нетто 69000 кг. Фактично виявлено вантаж вугілля навалом брутто 78900 кг, тара з брусу 22700 кг, нетто 56200 кг, тобто менше документа на 12800 кг. Завантаження у вагоні нижче бортів 15 см, вантаж маркований вапном, крім поглиблення, а саме: з однієї сторони вагону над 4-5 люками наявне поглиблення довжиною 270 см, шириною 180 см, глибиною 170 см. Між кришкою 4-го розвантажувального люка та проміжною балкою наявна щілина довжиною 40 см, шириною 5 см, відсутній лист перекриття проміжної балки. Щілина ззовні закрита картоном. На момент переважування течі вантажу немає. Люки та двері закриті. Вантажовідправником порушені вимоги ТУ розд. 2 пар. 2,5 та Правил перевезення вантажів ч.1 розд. 15 п.5. Вагон прибув в технічному відношенні згідно технічного акт несправний.

Окрім того, 02.06.2010р. станцією Херсон Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №5 (а.с. 28), який свідчить про виявлені несправності вагону №65767824, а саме: „Між кришкою 4 розвантажувального люка та проміжною балкою щілина довжиною 40 см, шириною 5 см, відсутній лист перекриття проміжної балки (закладено картоном)”. Причина виникнення несправності - від раніше перевезених вантажів при навантажувально-розвантажувальних операціях по старому. Втрата вантажу можлива, вантажовідправник бачити несправність та запобігти втраті вантажу міг.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ТОВ „ВФК „Рутекс” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ТОВ „Снігурівський паливний склад” (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Водночас матеріали справи свідчать про недостачу вантажу, технічну несправність вагону, в якому здійснювалося перевезення вантажу, про наявність ознак втрати вантажу при його перевезенні (поглиблення на поверхні вантажу).

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для відповідальності як вантажовідправника, так і перевізника вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.          

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в акті про технічний стан вагону від 02.06.2010р. №5 встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправності вагону №65767824 - щілину між кришкою 4 розвантажувального люка та проміжною балкою довжиною 40 см, шириною 5 см, відсутність листа перекриття проміжної балки, які виникли в процесі експлуатації та втрата вантажу від таких несправностей є можливою, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу покладається на відправника.

Водночас вимогами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст. 924 ЦК України та ч.1 ст. 314 ГК України.

Проте апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст. 31 Статуту залізниць України залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відтак, відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9 Роз’яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність покладення відповідальності за недостачу вантажу на обох вантажовідправника та перевізника є цілком правомірним та обґрунтованим.

Між тим, слід зазначити, що місцевим господарським судом при винесенні рішення про задоволення позову не було встановлено пропорційне співвідношення відповідальності обох відповідачів, а лише зазначено про солідарну відповідальність без встановлення частки кожного відповідача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає за належне змінити рішення місцевого господарського суду в частині встановлення пропорційного співвідношення відповідальності обох скаржників.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий ТОВ „Снігурівський паливний склад” розрахунок позовних вимог, оскільки він є обґрунтованим та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства. За вказаним розрахунком стягненню з кожного відповідача підлягає 4339,60 грн. (8679,20 грн. / 2).

Враховуючи вищевикладене, слід частково задовольнити апеляційні скарги Одеської залізниці та ТОВ „ВФК „Рутекс”.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року у справі №9/180-10-3439 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” задовольнити.

Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” (57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, код ЄДРПОУ 32333383) 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 60 коп. вартості недостачі вантажу, 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, код ЄДРПОУ 30694366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” (57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, код ЄДРПОУ 32333383) 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 60 коп. вартості недостачі вантажу, 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 24 листопада 2010 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.В. Шевченко

М.В. Михайлов