Постанова № 12432051, 10.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
10.11.2010
Номер справи
1/13-1508
Номер документу
12432051
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                          

10.11.10                                                                                           Справа № 1/13-1508

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                       Краєвська М.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, м.Київ в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Тернопіль.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.10.2010р.

у справі № 1/13-1508

за позовом:Прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, м.Київ в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Тернопіль.

до відповідача: ФГ «Садки-Сад»,с.Садки Заліщинського району Тернопільської області.

про стягнення 7000 грн.

Представники:

від позивача: Баран В.С. - представник.

від відповідача: не з»явився.

від прокуратури: Яворський Я.Т.- прокурор.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Заступник прокурора м.Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, м.Київ в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Тернопіль з позовом до ФГ «Садки-Сад»,с.Садки Заліщинського району Тернопільської області. про стягнення заборгованості в сумі 7000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор та позивач посилаються на встановлений перевіркою факт невиконання відповідачем обов’язку щодо повернення коштів в сумі 7000 грн., що отримані за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №17 від 22.07.2008р. та №39 від 09.12.2008р., які укладені між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством«Садки-Сад», с.Садки Заліщинського району Тернопільської області.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.10.2010р. у справі № 1/13-1508 (суддя Чопко Ю.О.) в задоволенні позовних вимог прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства «Садки Сад», с.Садки Заліщинського району Тернопільської області про стягнення 7000 грн. відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що на підставі Закону України «Про фермерське господарство»і Порядку використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам, суд констатував наявність законодавством встановленого права новоствореного фермерського господарства на державну фінансову підтримку на поворотній основі та на конкурсних засадах, строк дії якої не може буди меншим трьох і більшим п"яти років, однак сторони, в пункті 3.4.2 вищенаведених договорів встановили строк повернення частини допомоги раніше, законодавчо встановленого мінімального строку в три роки, відповідно з чим суд прийшов до висновку, що обмеживши в договорах строк користування фондами державної підтримки (допомоги), Тернопільське відділення Фонду вийшло за межі наданих йому Конституцією, Законом і Порядком повноважень, порушило Статут Фонду. Відповідно пункт 3.4.2. договорів суперечить акту цивільного законодавства –Порядку, положення якого є обов"язковими для сторін договору, отже, пункт 3.4.2. слід визнати недійсним через недодержання в момент вчинення правочину стороною –Фондом –вимог, які встановлені частиною першою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України), при цьому судом зазначено, що недійсність пункту 3.4.2. не має наслідком недійсності всіх інших частин договорів, враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, прокурором міста Тернополя подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду, яка містить вимогу скасувати рішення господарського суду та прияти нове, яким позовні вимоги задоволити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані положеннями п.2 ч.4 ст.179 ГК України, ст.204 ЦК України, ч.1 ст.626 ЦК України, ст.627 ЦК України та тим, що сторони при укладенні договору №39 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09.12.2008р. та договору №17 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.07.2008р. погодили графік погашення заборгованості та не зверталися із заявами щодо визнання п.3.4.1 договорів недійсними.

Відповідачем обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу суду не направлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.10р. участь представників сторін, як обов»язкова не визначена.

Розпорядженням виконуючого обов»язки голови суду проведено зміни щодо складу колегії суду.

Враховуючи те, що учасники судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду Тернопільської області за наявними у справі матеріалами без представника відповідача, що не є перешкодою за наведених обставин.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду, а також, беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу та нез'явлення в судове засідання представника відповідача, без повідомлення суду про поважність та неможливість прийняти участь в судовому засіданні, не перешкоджають розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, судова колегія не підтримує правову позицію суду першої інстанції з наступних підстав:

Згідно положень ст.10 Закону України „Про фермерське господарство” в редакції від 19.06.2003р. (далі –Закон), Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на підставі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Статтею 11 Закону встановлено, що кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств. Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені Статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.

22.07.2008р., на підставі положень вказаного Закону та довідки про надання фінансової допомоги на конкурсних засадах, між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Позикодавцем) та Фермерським господарством „Садки-Сад” (Позичальником) укладено два однотипні договори №17 та №39 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, згідно Розділу 1 якого позикодавець зобов’язався надати фінансову підтримку (допомогу) в сумі 35000 грн. на поворотній основі позичальнику, а останній у свою чергу зобов’язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений договором строк.

Відповідно до п.п.3.2.1 договору, Фонд зобов’язався надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок Господарства, відкритий у банківській установі.

Господарство зобов`язалося повернути кошти фінансової допомоги згідно з встановленим графіком відповідно до умов договору №17: до 01 грудня 2009р. в сумі 5000 грн.; до 01 грудня 2010р. в сумі 5000 грн.; до 01 липня 2011р. в сумі 25000грн. (п.3.4.2 договору).

Відповідно до умов договору №39, відповідач зобов»язався повернути отримані кошти у такі строки: до 01 грудня 2009р. –в сумі 2000 грн., до 01 грудня 2010р.- в сумі 2000 грн., до 10 грудня 20111р.- в сумі 25000 грн.

Фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству “Садки-Сад” терміном до 01.07.2011 р. (п. 4.1. договору №17), а відповідно до того ж пункту договору №39 до 10 грудня 2011 року.

Факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджується платіжним дорученням №196 від 23.07.2008р. на суму 35 000 грн., призначення платежу –фінансова підтримка на поворотній основі для компенсації витрат з виробничої діяльності згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 та договору №17 від 22.07.2008р., платіжним дорученням №358 від 10.12.2008р. на суму 20000 грн., призначення платежу –фінансова підтримка на поворотній основі для компенсації витрат з виробничої діяльності згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 та договору №39 від 09.12.2008р.

Кінцеві строки повернення Господарством фінансової допомоги за укладеними договорами настали, але відповідач прийняті на себе зобов”язання з повернення коштів в сумі 5000 грн. за договором №17 та в сумі 2000 грн. за договором №39 не виконав.

Відповідно до ст.525 ЦК України та ч.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Надані до справи договори №17 від 22.07.2008 р. Та №39 від 09.12.2008р. за своєю правовою природою є договорами позики.

До договору позики слід застосовувати приписи глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1046 Цивільного Кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідач не надав доказів повернення фінансової допомоги у сумі 7000 грн. у встановлені договорами №17 та №39 строк, що є порушенням умов договорів та приписів чинного законодавства.

Згідно положень ч.4 ст. 29 Закону України “Про фермерське господарство”, фермерське господарство несе повну відповідальність за дотримання умов кредитних договорів і розрахункової дисципліни.

Відповідач не надав доказів повернення допомоги в сумі 5000 грн. за умовами вищевказаних договорів.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №17 та №39 в загальній сумі 5000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тому, враховуючи наведене, господарський суд припустився помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, поклавши в основу оскаржуваного рішення висновок про те, що обмеживши в договорах строк користування фондами державної підтримки (допомоги), Тернопільське відділення Фонду вийшло за межі наданих йому Конституцією, Законом і Порядком повноважень, порушило Статут Фонду, в зв»язку із чим визнав недійсними пункт 3.4.2 договорів.

Правовідносини, що передбачають використання бюджетних коштів, регулюються Бюджетним кодексом України, виходячи з ст.1 якого, використання бюджетних коштів можливе лише за суто цільовим призначенням (на відповідні державні програми, що мають на меті досягнення соціального ефекту) з наступним контролем з боку уповноважених органів за використанням бюджетних коштів та складенням відповідних звітів, таких як от Рахункова палата України здійснює контроль фінансування загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України.

Випадки надання безповоротної фінансової допомоги чітко були визначені постановою Кабінету Міністрів України №357 від 13.01.2001р. «Про використання коштів державної підтримки селянських (фермерських) господарств».

У всіх інших випадках допомога надається на зворотній основі на підставі укладених договорів між Фондом та фермерськими господарствами.

Відповідно до п.13 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 року, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладені господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором або доповнювати його зміст.

Наказом Міністерства аграрної політики України №189 від 4.05.2005р., затверджено зразок примірного договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству відповідно до якого п.п.3.4.2 передбачено повернення коштів на підставі графіку, погодженого між сторонами.

Між сторонами такий графік повернення коштів погоджено пунктами 3.4.2 договорів №17 від 22.07.2008р. та №39 від 9.12.2008р.

Такий графік повернення фінансової допомоги не суперечить Закону України «Про фермерське господарство»та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, оскільки строк повернення такої допомоги частинами не є меншим за три роки, а передбачає повернення такої допомоги на протязі трьох років в термін до 10.12.2011р., що встановлено п.4.1 вищевказаних договорів.

Тому висновок місцевого господарського суду про недійсність пункту 3.4.2 договорів нормам вищевказаного Закону та Порядку є помилковим, прийнято при неповному дослідженні всіх обставин справи.

Крім того, місцевий господарський суд, в порушення ст.ст.83,84 ГПК України, зробивши в мотивувальній частині висновок, що положення договорів не відповідають нормам чинного законодавства, не зробив висновку в резолютивній частині рішення щодо визнання недійсними положень п.3.4.2 договорів №17 та №39 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, а в позові безпідставно відмовив.

Виходячи із встановленого, у господарського суду були відсутні правові підстави визнавати недійсними п.3.4.2 договорів, якими узгоджено обов»язкову умову договорів про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на умовах зворотного повернення фінансової підтримки (допомоги) та конкретизовано графіки повернення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд неповно та необ’єктивно розглянув справу, оскільки в порушення вимог ст. ст. 32-34, 43 ГПК України не з’ясував належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку та відповідно і правильність застосування норм матеріального права. В зв’язку з чим оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Прокурора м.Тернополя задоволити.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 1.10.2010р. у справі №1/13-1508 –скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з ФГ «Садки-Сад»,(код.35654265, с.Садки Заліщинського району Тернопільської області) на користь Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, (код. 14033150, м.Тернопіль) 7000 грн. заборгованості.

Стягнути з ФГ «Садки-Сад»,(код.35654265, с.Садки Заліщинського району Тернопільської області) в дохід державного бюджету України 102 грн. держмита за позовом та 236 грн. інформаційно-технічних витрат за позовом, 51 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

4.Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                            Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                 Краєвська М.В.

Суддя                                                                                 Якімець Г.Г.

Часті запитання

Який тип судового документу № 12432051 ?

Документ № 12432051 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 12432051 ?

Дата ухвалення - 10.11.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 12432051 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 12432051 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 12432051, Львівський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 12432051, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 10.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 12432051 відноситься до справи № 1/13-1508

Це рішення відноситься до справи № 1/13-1508. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 12407751
Наступний документ : 12432053