Рішення № 12431398, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/35305.11.10

За позовомДержавного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балі - Україна»

простягнення 42526,30 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаТерещенко С.В. –представник

від відповідачане з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балі - Україна»42526,30 грн., в тому числі 13228,68 грн. основного боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № КР/10-000016 від 01.12.2009, 21296,31 грн. штрафу, 5536,57 грн. пені і 926,60 грн. інфляційних нарахувань та стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат по оплаті електроенергії в розмірі 1264,34 грн., 146,60 грн. пені, 88,50 грн. штрафу, 26,99 грн. інфляційних донарахувань та 12,25 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов вищевказаного договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив орендну плату та витрати по оплаті електроенергії.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2009 між Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балі - Україна», як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»№ КР/10-000016 (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування нерухоме майно, площею в розмірі та за цільовим призначенням, згідно з актом приймання-передачі майна, яке розташоване в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 23 (п.1.1).

За умовами Договору орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого орендарем розрахунку щомісячного платежу за оренду майна (додаток № 2)(п. 3.1 Договору). Орендар протягом п’яти календарних днів, після отримання цього Договору сплачує орендний платіж згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за відповідну кількість днів першого місяця оренди із розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна (п. 3.2 Договору). У подальшому орендар зобов’язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку - фактури, який орендар не пізніше п’ятого числа поточного місяця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку –фактури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов’язання вчасно сплачувати орендарю орендні платежі (п. 3.3 Договору).

Додатком № 2 до Договору оренди нерухомого майна № КР/10-000016 від 01.12.2009 сторонами затверджений розрахунок суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що становить 4362,64 грн.

Строк дії Договору встановлений сторонами з 01 грудня 2009 року до 30 листопада 2010 року (п. 10.1 Договору).

За актом приймання –передачі в оренду нерухомого майна Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»в адмінбудинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової,23 01.12.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду об’єкт оренди –приміщення № 217 загальною площею 34,90 кв.м.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов’язання за Договором оренди нерухомого майна № КР/10-000016 від 01.12.2009 щодо внесення щомісячних орендних платежів виконуються відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі. Позивач зазначає, що на момент його звернення до суду заборгованість відповідача з орендних платежів за період 2009 рік та січень-червень 2010 року становила 13228,68 грн., після подання позову відповідач частково погасив заборгованість, у зв’язку з чим сума боргу за вказаний період становить 4503,40грн.

Між тим, як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи письмового пояснення щодо розрахунків між сторонами за Договором та реєстру платіжних документів на момент подання позивачем позовної заяви до Господарського суду міста Києва (заява вдруге подана до суду 30.07.2010) заборгованість відповідача з орендних платежів за вказаним Договором за період 2009 рік, січень-червень 2010 року становила тільки 8866,04 грн., а не 13228,68 грн., як зазначає позивач у позовній заяві.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 4362,64 грн. (13228,68 грн. - 8866,04 грн.), які сплачені позивачем до звернення позивача з позовом до суду.

Також суд враховує, що в ході розгляду справи 01.09.2010 відповідачем перераховано на рахунок позивача 4362,64 грн. в оплату орендних платежів. Відповідно, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевказаного, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4503,14 грн., і в цій частині позов визнається судом обґрунтованим. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з внесення орендних платежів позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21296,57 грн., пені у розмірі 5536,57грн.та інфляційних втрат у розмірі 926,00 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15-госла поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки до 28 числа поточного місяця включно. У разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар, крім визначеної пені, сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендної плати не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак, як вбачається з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені та штрафних санкцій, пеня та штрафні санкції нараховувались позивачем починаючи з січня 2009 року, в той час як Договір, на підставі якого заявлено стягнення, укладений сторонами та почав діяти з 01.12.2009.

Отже, відповідно до п. 9.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також з урахуванням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо внесення орендних платежів за період грудень 2009 року, січень-червень 2010 року розмір пені за розрахунком суду становить 220,62 грн., а не 5536,57 грн., як вказує позивач.

За здійсненим судом перерахунком сума штрафу, передбаченого п. 9.2 Договору оренди, становить 7634,62 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, великий розмір штрафу порівняно з сумою основного боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафу підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором оренди нерухомого майна № КР/10-000016 від 01.12.2009, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нараховував інфляційні збитки, починаючи з січня 2009 року, але такий розрахунок є безпідставним. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період грудень 2009 року, січень-червень 2010 року (з урахуванням фактичної сплати платежів) підлягає частковому задоволенню в розмірі 523,49 грн.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат по оплаті електроенергії в розмірі 1264,34 грн. та пені у розмірі 146,60 грн., штрафу у розмірі 88,50 грн., інфляційних збитків у розмірі 26,99 грн., 12,25 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне внесення цих витрат, задоволенню не підлягають, оскільки положення укладеного сторонами Договору не містять зобов’язання орендаря щодо відшкодування витрат по оплаті електроенергії.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.2 Договору оренди нерухомого майна №КР/10-000016 від 01.12.2009 відповідач повинен відшкодовувати орендодавцю витрати по оплаті електроенергії.

          Пунктом 7.2 Договору оренди передбачено, що орендодавець має право на замовлення орендаря виконувати інші види робіт і послуг не передбачених цим Договором, які додатково оплачуються орендарем за узгодженим кошторисом.

          Належних доказів замовлення орендарем не передбачених Договором робіт (послуг) та узгодження їх вартості позивачем не надано.

Додані до позовної заяви рахунки –фактури, виписані позивачем на адресу відповідача на сплату платежу –відшкодування за електроенергію №№ Ел-0093 від 23.12.2009, Ел-07 від 29.01.2010, Ел-020 від 28.02.2010, Ел-034 від 31.03.2010, Ел-047 від 29.04.2010 та Ел-060 від 31.05.2010 не можуть бути прийняті судом як належний доказ виникнення цих зобов’язань саме за Договором оренди нерухомого майна №КР/10-000016 від 01.12.2009, оскільки зазначені рахунки посилання на вказаний Договір не містять.

Крім того, зазначені рахунки не містять строку та вимоги сплати визначеного платежу, Докази їх вручення або надсилання відповідачу відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів пред’явлення вимоги відповідачу щодо здійснення оплати за вищевказаними рахунками позивач суду не надав, а отже відсутні підстави вважати виконання зобов’язання за цими рахунками простроченими.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балі –Україна» (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16-Б, ідентифікаційний код 32206452, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23 ідентифікаційний код 33298371) 4503 (чотири тисячі п’ятсот три) грн. 40 коп. заборгованості по орендній платі, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 220 (двісті двадцять) грн. 62 коп. пені, 523 (п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 72 (сімдесят дві) грн. 47 коп. державного мита та 40 (сорок) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балі –Україна» на користь Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві) грн. 64 коп. заборгованості по орендній платі провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 24.11.2010