Рішення № 12430839, 22.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.10 р.                     Справа № 7/211                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію – 4554020, 89 грн., інфляційних – 54648, 25 грн., 3% річних – 28843, 22 грн., пені – 156611, 39 грн.

За участю представників:

Від позивача: Секлейді О.А. – дов.

Від відповідача: Тимощук Н.І. – дов.

У судових засіданнях на підставі ст.77 ГПК України оголошувались перерви: 18.10.2010 до 04.11.2010р., 04.11.2010р. до 16.11.2010р., 16.11.2010р. до 22.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 4554020, 89 грн., інфляційних – 54648, 25 грн., 3% річних – 28843, 22 грн., пені – 156611, 39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2009р. №25/26пд, додаткове рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2009р. №25/26пд; довіреності від 01.01.2010р.. б/н; договір про постачання електричної енергії №15 від 26.12.2008р. з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, додатками; рахунки за травень – липень 2010р.

Позивач у судовому засіданні 16.11.2010р. повідомив про той факт, що сума пені договором передбачена з огляду на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2009р. №25/26пд та з огляду на те, що додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2009р. №25/26пд абзац у тексті рішення від 19.03.2009р. №25/26пд щодо нарахування пені не змінено та не виключено.

Відповідач суму основного боргу визнав, повідомив у судовому засіданні 16.11.2010р. про арифметично правильне нарахування позивачем сум інфляційних, 3% річних та визнав вказані суми у повному обсязі. Проти стягнення суми пені заперечив, посилаючись на той факт, що пеня не передбачена договором з огляду на додаткове рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2009р. №25/26пд. Посилаючись на скрутне фінансове становище, заявив клопотання про зменшення пені на 95% та розстрочку виконання рішення на 2 роки.

Позивач проти зменшення пені та розстрочки виконання рішення заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №15 від 26.12.2008р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, в редакції додаткового рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2009р. №25/26пд, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, з урахуванням редакції додаткового рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2009р. №25/26пд, постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 35296 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.10 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим Договором та ПКЕЕ здійснюються споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за Договором у травні – липні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії у вищевказаний період в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 4554020, 89 грн. боргу за активну електроенергію.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за активну електроенергію за період травень – липень 2010р. у розмірі 4554020, 89 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.06.2010р. по 27.09.2010р. 3% річних в сумі 28843, 22 грн. та інфляційні в сумі 54648, 25грн.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що вказані суми нараховані арифметично вірно.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом та з’ясовано, що вказані суми нараховані позивачем згідно приписів чинного законодавства, арифметично вірно та підлягають стягненню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 156611, 39 грн. за період з 11.06.2010р. по 27.09.2010р.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених з додатковим №5 „Порядок розрахунків” до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно матеріалів справи, сторони не дійшли взаємної згоди щодо укладення спірного пункту 4.2.1 Договору, яким передбачено розмір пені, ані шляхом укладання протоколу розбіжностей до Договору, ані шляхом укладання протоколу узгодження розбіжностей до Договору та звернулись до суду для врегулювання даного питання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2009р. по справі №25/26пд пункт 4.2.1 Договору викладено в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4 –2.3.5 Договору, з порушення термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати” (абзац 3 резолютивної частини рішення).

При цьому, додатковим рішенням від 04.08.2009р. №25/26пд доповнено резолютивну частину рішення, зокрема, абзацом наступного змісту: „Пункт 4.2.1 прийняти в редакції Споживача та виключити з договору”.

Таким чином, проаналізувавши рішення господарського суду від 19.03.2009р. №25/26пд та додаткове рішення від 04.08.2009р. №25/26пд суд дійшов висновку, що з резолютивної частини рішення суду від 19.03.2009р. №25/26пд не було виключено 3 абзац щодо вимог про сплату пені та визначення її розміру. Тобто, зазначеним рішенням суду передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Вказані рішення від 19.03.2009р. №25/26пд та додаткове рішення від 04.08.2009р. №25/26пд набули законної сили.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача спірної суми пені є обґрунтованими та такими, що засновані на приписах діючого законодавства та умовах Договору.

Сума пені перерахована судом та з’ясовано, що позивач нарахував пені в сумі 156611, 39 грн. у відповідності до приписів діючого законодавства, умов договору та арифметично вірно.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 95%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, його збитковість та арешт всіх рахунків, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав лист ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №21/10/5998 від 15.04.2010р., постанову про арешт коштів боржника від 15.04.2010р., вимогу ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області №6-343/9П від 03.11.2009р., постанову про арешт коштів боржника від 03.11.2009р., лист ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області №6/343-9П від 03.11.2009р., баланс станом на 30.09.2010р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є суб’єктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договір укладений з ДП „Енергоринок”, постанови НКРЕ України №409 від 09.04.2009р., №1431 від 18.12.2009р., постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” станом на 01.09.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р., баланс станом на 31.12.2009р. та технічний стан електромереж ВАТ „Донецькобленерго” станом на 01.01.2010р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької обласної ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 125289, 11 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв’язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення на 2 роки.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, його збитковість та арешт всіх рахунків, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав лист ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №21/10/5998 від 15.04.2010р., постанову про арешт коштів боржника від 15.04.2010р., вимогу ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області №6-343/9П від 03.11.2009р., постанову про арешт коштів боржника від 03.11.2009р., лист ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області №6/343-9П від 03.11.2009р., баланс станом на 30.09.2010р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010р.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись на той факт, що позивач по справі є суб’єктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договір укладений з ДП „Енергоринок”, постанови НКРЕ України №409 від 09.04.2009р., №1431 від 18.12.2009р., постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” станом на 01.09.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р., баланс станом на 31.12.2009р. та технічний стан електромереж ВАТ „Донецькобленерго” станом на 01.01.2010р.

Враховуючи вищевикладене, недоведеність відповідачем того факту, що негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану його підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та той факт, що за клопотанням відповідача судом вже зменшено розмір штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням зменшення стягуваної суми пені судом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 546, 547, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 231, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р зі спеціальним режимом використання 230393031296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130903 – заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 4554020, 89 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р 26003045265000 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00130903) – 3% річних в сумі 28843, 22 грн., інфляційні в сумі 54648, 25 грн., пеню у сумі 125289, 11 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) – державне мито у сумі 25500, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Повний текст рішення підписаний 23.11.2010р.

Суддя Сгара Е.В.