Рішення № 12430743, 15.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2010Справа №2-32/4337-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.. Чапаєва, 17 а) в інтересах держави в особі Красноперекопської міської ради (96000, АР Крим, м. Крсноперекопськ, пл.. Героїв Перекопу, 1-А, ідентифікаційний код 25628998 )

В особі Центральної міської лікарні ( 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.. 50 років Перемоги, 7, ідентифікаційний код 01995522).

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту економіки, бюджету та фінансів Красно перекопської міської ради ( 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.. Героїв Перекопу, 1 а).

Про визнання договору недійсним оренди приміщення та виселення

За участю представників:

Від позивача не зявився.

Від позивача Клочков О.Г. ю/к, дов. б/н, від 28.09.2010р., Кульбачний І.В.- головний лікар.

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 794 від 28.10.2010. у справі.

Від третьої особи не зявився.

Від прокуратури Меренцов. С. І.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Красноперекопської міської ради та Центральної міської лікарні звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.01.2009р. та виселення відповідача з приміщення буфету загальною площею 108 кв.м., що розташоване за адресою м. Красноперекопськ, вул.. 50 років Перемоги, б. 7 на 1 поверсі споруди стаціонару.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.09.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 1916.09.2010р., від 28.09.2010р., від 18.10.2010р., від 28.10.2010р., від 01.11.2010р., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.09.2010р. до розгляд справи у якості третьої особи залучений Департамент економіки, бюджету та фінансів Красноперекопської міської ради.

28.10.2010р. відповідач звернувся до Господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.11.2010р. матеріали зустрічної позовної заяви повернуті відповідачеві.

Строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений 01.01.2009р. договір оренди є не пролонгацією договору від 02.01.2005р., як стверджує відповідач та Центральна міська лікарня, а є по суті новим договором оренди , який був укладений із порушенням приписів Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Красноперекопськ», яке полягає в не проведенні конкурсу на укладання подобного роду договору.

Третя особа надіслала до господарського суду письмові пояснення, в яких просить суд прийняти рішення на власний розсуд та розглядати справу за відсутністю представника.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання третьої особи та розгляд справи здійснювати за відсутністю її представника.

Позивач Красноперекопська міська рада проти позовних вимог прокурора заперечував, посилаючись на те, що договір від 01.01.2009р. є пролонгацією попереднього договору оренди, зазначення нового строку дії договору домовленість між сторонами, що в свою чергу не є порушенням законодавства, договір був узгоджений з Департаментом економіки, бюджету, та фінансів Красноперекопської міської ради, який є органом уповноваженим управляти комунальним майном.

Позивач Центральна міська лікарня м. Красноперекопськ проти позовних вимог прокурора також заперечував, вважаючи, що договір від 01.01.2009р. є пролонгацією попереднього договору, а умовами договору передбачена можливість внесенні змін до договору.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

17.01.2005р. між Центральною міською лікарнею (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна ( а.с. 21- 26 т.1).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно приміщення буфету площею 108, 0 кв.м., що розташоване за адресою м. Красноперекопськ, вул.. 50 років перемоги, 7, що знаходиться на балансі Красноперекопськоміської ради.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що дійсний договір діє з 02.01.2005р. по 31.01.2005р. включно.

Пунктом 10.3 Договору сторони встановили, що зміни, доповнення або розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, які пропонується внести розглядаються протягом 1 місяця з дати від дати їх надання на розгляд другій стороні.

Відповідно до пункту 10.6 Договору за відсутністю заяви однієї зі сторін про закінчення або зміну дійсного договору після закінчення строку його дії протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, що були передбачені дійсним договором.

Пунктом 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На підставі вищезазначеної норми, між сторонами був укладений договір оренди на 2006р., який за своїми умовами повністю повторює попередній договір оренди, відрізняється лише терміном дії, а отже по суті є пролонгацією договору оренди за 2005р.

01.01.2007р. між сторонами був укладений договір оренди майна, в якому сторони змінили площу орендованого приміщення, зазначивши про це в пункті 1.1 Договору. ( а.с. 33- 35).

Сторони мають право на зміну умов договору, що встановлено статтею 654 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторонами всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено доказів визнання зазначеного договору від 01.01.2007р. недійсним.

Аналогічно між сторонами був укладений договір оренди від 01.01.2008р., який за своїми умовами повністю повторює попередній договір від 01.01.2007р., проте укладається лише на новий термін.

Позиції, що зазначені договори оренди є пролонгацією договору оренди від 01.01.2005р. дотримується й прокурор у позовній заяві. ( а.с. 5).

01.01.2009р. сторони укладають договір оренди., який і оспорює прокурор. ( а.с. 41- 43).

Так, прокурор стверджує, що вищезазначений договір є по суті новим договором оренди, який сторони уклали без проведення конкурсу, на новий строк дії, а саме на 2 роки 11 місяців, із збільшенням площі орендованого приміщення до 120 кв.м.

Так із позицією прокурора стосовно збільшення площі орендованого приміщення суд не може погодитись, оскільки в частині площі , визначеної пунктом 1.1 Договору , договір від 01.01.2009р. повністю повторює договір від 01.01.2008р., який в свою чергу. Є пролонгацією договору оренди від 01.01.2005р., проти чого не заперечує й сам прокурор.

Стосовно ж зміни строку дії договору - сторони не позбавлені права внести зміни до договору оренди із додержанням вимоги, передбаченої вже зазначеною вище статтею 654 Цивільного кодексу України, що в свою чергу не може трактуватись як укладання нового договору оренди.

Норми діючого законодавства не містять заборони при пролонгації та зміні умов договору називати ці зміни «договором».

Таким чином, прокурором не доведено, що договір від 01.01.2009р. є новим договором оренди а не пролонгацією вже укладеного раніше договору.

Пунктом 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що орендодавець мав намір використовувати майно для власних потреб, тоді як навпаки, орендодавець зазначає, що не мав претензій до орендаря, більш того, що лікарня має потребу в послугах, що надаються орендарем приміщення.

Обидва позивача в своїх поясненнях зазначають, що договір оренди з відповідачем має високу соціальну значність, оскільки на підставі договору оренди відповідач надає хворим послуги з харчування.

Рішенням 20 сесії 5 скликання Красно перекопської міської ради від 23.05.2007р. № 228 затверджене «Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Красноперекопськ» ( а.с. 14 15 т.1), відповідно др. Пункту 2.4 якого передача в оренду майна міської ради здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Пунктом 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищезазначене Положення не може бути прийняте судом у якості обґрунтування вимоги про визнання договору оренди недійсним, оскільки вимоги проведення конкурсу стосуються лише укладання договорів, проте не для пролонгації або зміни умов дії Договору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди від 01.01.2009р. є узгодженим з Департаментом економіки, бюджету та фінансів Красноперекопської міської ради ( а.с. 74 т.1), який є уповноваженим органом для здійснення контролю за використанням майна, що знаходиться в комунальній власності, відповідно до Положення про Департамент економіки, бюджету та фінансів Красноперекопської міської ради, затвердженого рішенням Красноперекопської міської ради 34 сесії 5 скликання ( а.с. 75 79 т.1).

Згідно з пунктом 3 статті 215 Цивільного кодексу України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пунктом 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте у суду відсутні правові та обґрунтовані підстави для визнання договору оренди недійсним.

Пунктом 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи відсутність у суду підстав для задоволення позову в частині визнання договору оренди від 01.01.2009р. недійсним, у суду відсутні й підстави для виселення відповідача з орендованого приміщення.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

За згодою представників у судовому засіданні 15.11.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 15.11.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Направити рішення на адресу сторінвідповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.