Постанова № 12430428, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2010 року 16:33 № 2а-9173/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТОВ «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень - рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Ракітін С.П. - представник за довіреністю

Від відповідача: Пальчик А.М. представник за довіреністю

За участю представника прокуратури: Кісловська Ю.С.

у судовому засіданні 15.11.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ТОВ «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»звернулась до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 26.11.09р. № 000002862310/0 та № 000002872310/0, від 05.02.10р. № 000002862310/1 та № 000002872310/1.

В судовому засіданні 20.07.10р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та до раніше заявлених позовних вимог додав вимогу про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 03.06.10р. №0002862310/2 та № 0002872310/2.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 347 705 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг»на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарської операції вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобовязань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові і видаткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, рахунки фактури, тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат на загальну суму 1738 527 грн., а відтак заниження податку на прибуток на суму 434 632 грн., вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що операції з придбання робіт, товарів у ТОВ «Т.А.В.- Інжиніринг» фактично не здійснювались, в звязку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, виданих невстановленою особою не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті якої занижуються податкові зобовязання з ПДВ та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи та товари позивачем фактично у ТОВ «Т.А.В.- Інжиніринг» не придбавались, а витрати на придбання таких робіт, товарів, які позивач відніс до складу валових є надуманими, у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник прокуратури Святошинського району м.Києва підтримав заперечення відповідача та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, думку прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Святошинському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БІК «Сімакс Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.09р. №240/23-80/33748115.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлені порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 347705 грн., у тому числі: за лютий 2008 року в сумі 13000 грн., за березень 2008 року в сумі 19122 грн., за квітень 2008 року в сумі 30537 грн., за травень 2008 року в сумі 22780 грн., за червень 2008 року в сумі 19760 грн., за липень 2008 року в сумі 30616 грн., за серпень 2008 року в сумі 102708 грн., за вересень 2008 року в сумі 83601 грн., за жовтень 2008 року в сумі 25582 грн.; та порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 434632 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року в сумі 41121 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 94541 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 276849 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 36561 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарських операцій з ТОВ «Т.А.В. -Інжиніринг», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту на внаслідок виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 26.11.09р.:

№ 0002872310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 521557,20 грн., з якої: 347 705 грн. основного платежу та 173852,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0002862310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 651 948 грн., з якої: 434 632 грн. основного платежу та 217 316 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін, у звязку з чим ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення від 05.02.10р. № 000002862310/1, № 000002872310/1 та від 03.06.10р. №0002862310/2, № 0002872310/2.

Правомірність вказаних податкових повідомлень рішень (з дробом 0,1,2) є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, у періоді з 01.01.08р по 31.12.08р. ТОВ «БІК «Сімакс Груп»мало взаємовідносини з ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг».

Згідно наданих до перевірки документів вказані Товариства уклали між собою ряд договорів підряду: від 07.02.08р. №7/02/1, від 04.06.08р. №4/06, від 08.07.08. №8/07, від 07.07.08р. №7/07, від 04.08.08р. №4/08, за умовами яких підрядник (ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг») у межах договірної ціни на свій ризик, власними і залученими силами і засобами, у відповідності до наданої робочої документації, виконує за замовленням замовника (ТОВ «БІК «Сімакс Груп»), а замовник зобовязується прийняти та оплатити підрядні роботи (по влаштуванню опорядження, ремонту та оздобленню адмінприміщень).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг»виписало ТОВ «БІК «Сімакс Грпу» наступні податкові накладні: від 22.02.08р. №191 на суму 78000 грн. (ПДВ -13000 грн.), від 27.03.08р. №304/2 на суму 85582 грн. (ПДВ 14263, 67 грн.), від 31.03.08р. №305/2 на суму 29150 грн. (ПДВ 4858, 33 грн.), від 03.04.08р. №461 на суму 183222, 52 грн. (ПДВ 30537, 09 грн.), від 23.05.08р. №531/1 на суму 136677 грн. (ПДВ 22779, 50 грн.), від 30.05.087р. № 531/2 на суму 29725, 11 грн. (ПДВ 4954, 18 грн.), від 30.06.08р. №686/1 на суму 5604, 24 грн. (ПДВ 934,04 грн.), від 31.07.08р. №810/2 на суму 11074, 03 грн. (ПДВ 1845, 67 грн.), від 30.06.08р. №686/2 на суму 77759, 40 грн. (ПДВ 12959, 90 грн.), від 31.07.08р. №809/3 на суму 23383, 61 грн. (ПДВ 3897, 27 грн.), від 29.08.08р. №9312/4 на суму 18355, 01 грн. (ПДВ 3059, 17 грн.), від 09.09.08р. №971/1 на суму 9555, 74 грн. (ПДВ 1592, 62 грн.), від 31.07.08р. №808/2 на суму 94923, 60 грн. (ПДВ 15820, 60 грн.), від 29.08.08р. №932/4 на суму 149979 грн. (ПДВ 24996, 60 грн.), від 11.09.08р. №984/1 на суму 169161, 60 грн. (ПДВ 28193, 60 грн.), від 31.07.08р. №808/3 на суму 59777, 45 грн. (ПДВ 9962, 91 грн.), від 29.08.08р. №931/5 на суму 10801, 84 грн. (ПДВ 7633, 64 грн.), від 17.09.08. №1011/1 на суму 7839 грн. (ПДВ 1306, 50 грн.), від 29.08.08р. №932/5 на суму 342112,80 грн. (ПДВ 57018, 80 грн.), від 18.09.08р. №1016/1 на суму 274057, 20 грн. (ПДВ 45676, 20 грн.), від 28.10.09р. №1200 на суму 100010, 40 грн. (ПДВ 16668, 40 грн.).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «БІК «Сімакс Груп»було здійснено оплату зазначених у цих накладних сум шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», що підтверджується банківськими виписками.

Зазначені податкові накладні відображені в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідному періоді. Сальдо по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»станом на 31.12.08р. становить 0,00 грн.

Витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг»за період з 01.01.08р. по 31.12.08р. були віднесені до складу валових витрат на загальну суму 1738 527 грн.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується безтоварність та фіктивність господарських операцій з ТОВ «Т.А.В. -Інжиніринг», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, перевіркою встановлено (сторінка 24 акту), що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг» в одній особі значився Хміль Юрій Дмитрович. Вказане підтверджується також і відомостями щодо юридичної особи із ЄДРПОУ (витяг у матеріалах справи), а також листом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.05.09р. №10974/7/23-1210, яким надано інформацію щодо чисельності працюючих згідно довідки форми 1ДФ (одна особа) та відомості про посадових осіб вказаного підприємства (Хміль Юрій Дмитрович).

Згідно інформації Прокуратури Печерського району м. Києва, викладеної у листі №97вих.10 від 16.04.10р. на запит податкового органу, в ході розслідування кримінальної справи №56-2147 по епізоду щодо вчинення службовими особами ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» службового підроблення за ч. 2 ст. 366 КК України, 31.03.09р. прокуратурою Печерського району м. Києва прийнято рішення про закриття кримінальної справи на підставі ст.6 п. 2 КПК України та одночасно порушено кримінальну справу №56-2248 за фактами створення фіктивного підприємства ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»з метою прикриття незаконної діяльності та підробки документів за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України. Вказана кримінальна справа на даний час у провадженні слідчого відділу, досудове слідство триває.

На запит прокурора Святошинського району м.Києва, Печерським районним управлінням ГУМВС України в м. Києві з матеріалів кримінальної справи №56-2147 надані копії протоколів допиту свідка Хміля Юрія Дмитровича від 07.02.09р. та від 12.02.09р. (долучені судом до матеріалів справи).

З вказаних протоколів вбачається, що Хміль Ю.Д. ніколи не виконував обовязки директора, печатку ніколи не бачив, ніяких документів фінансово - господарської діяльності товариства не підписував (у тому числі податкові та видаткові накладні, договори, акти виконаних робіт тощо), прийняв пропозицію від невстановленої особи щодо оформлення його директором ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», проте не займався і не мав наміру займатись підприємницькою діяльністю від імені вказаного Товариства.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»за юридичною адресою не знаходиться та станом на 02.09.10р. у стані припинення підприємницької діяльності.

З постанови старшого слідчого прокуратури Печерського району м.Києва від 12.02.09р. вбачається, що в ході відпрацювання ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»було встановлено, що підприємство за фактичною та юридичною адресою не знаходиться, виробничих потужностей не має (відсутні працівники, інструмент, устаткування), що унеможливлює здійснювати господарську діяльність.

Таким чином, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві, відсутні підстави вважати товарними господарські операції з придбання позивачем робіт, товарів, адже виконання будівельних робіт, що зазначені у податкових накладних та актах виконаних робіт, що підписані з боку ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»невстановленими особами, як от роботи по ремонту гідроізоляції підвальних приміщень, роботи по опорядженню приміщень, ремонту тераси, фасаду, покрівлі, тощо потребує певні виробничі потужності (наявність кваліфікованих працівників, інструментів, устаткування, тощо). Крім того, як свідчать обставини справи, ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»виписало позивачу податкові накладні № 1185 від 24.10.08р.,№ 1134/1 від 14.10.08р. на придбання останнім товару (техноеласт ЕПП, максРайт 500, макСил флекс сірий, білий, макселастік, профільна дренажна мембрана, тощо) у кількості та обсягу, що зазначені у цих накладних (біля 2 тонн), а також рахунках-фактурах № 24/10-08-1 від 24.10.08р., № 14/10-08-1 від 14.10.08р. Згідно вказаних податкових накладних товаротранспортні витрати не включені продавцем до оплати, у зв'язку з чим та з метою зясування обставин щодо реальності господарської операції з придбання вказаних товарів судом було витребувано у позивача докази транспортування (перевезення) товару (товарно-транспортні накладні). Таких доказів позивачем не надано.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з придбання робіт, товарів фактично не мали товарного (реального) характеру, придбання таких робіт, товарів оформлені лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що податкові накладні підписані невстановленою особою, повноваження якої на здійснення господарської діяльності від імені ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг»не встановлені та не підтверджені, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт, товарів у ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг».

За встановлення судом факту не придбання робіт, товарів у ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг», сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

За таких обставин, державна реєстрація ТОВ «Т.А.В. - Інжиніринг»в ЄДРПОУ на момент оформлення вказаних документів сама по собі не може бути доказом придбання робіт (товарів) у вказаного Товариства, а тому доводи позивача з цього приводу не заслуговують на увагу.

Необґрунтованими суд вважає також і доводи позивача про те, що договори підряду не визнані недійними в судовому порядку.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 347 705 грн., завищення валових витрат на суму 1738 527 грн. за вказаними господарськими операціями та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ в сумі 347 705 грн. та податку на прибуток в сумі 434 632 грн.

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 23.11.10р.