Постанова № 12430426, 15.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2009 року 11:40 № 2а-6530/09/2670

За позовом Приватного підприємства «Торнадо Плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

від позивача: Поліщук С.С. п\к (дов. від 16.06.09р. № б/н)

від відповідача: Волинець Д.В. п\к (дов. від 23.12.08р. №17626/9/10-209)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач ПП «Торнадо Плюс»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення

Ухвалою суду від 13.07.09р. по справі відкрито провадження на призначено справу до розгляду в попереднє судове засідання на 13.08.09р.

В судовому засіданні 13.08.09р. позивачем було збільшено позовні вимоги, ухвалою суду було завершено підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.09.09року.

Представник позивача в судовому засідання підтримав в повному обсязі, та пояснив що проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1 та 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесено податкове повідомлення рішення № 0002542313/0 від 30.03.09р. в наслідок чого позивачу було донараховано податку на додану вартість в сумі 1560165,41грн., крім того 01.07.09р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542313/1, даним рішенням ПП. «торнадо Плюс»повторно зобовязують сплатити донарахований податок на додану вартість та штрафні санкції в розмірі 780082,00грн. Позивач не погоджується з таким рішенням, встановлене актом перевірки порушення не мало місця, а сама перевірка проведена без дослідження будь якої документації лише на підставі не повних та не перевірених даних. За таких обставин просить позов задоволити.

Відповідач проти, задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті на основі акта перевірки та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ПП. «Торнадо Плюс», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Медторгсервіс»(код ЄДРПОУ 30606180) за період з 01.09.08рю по 30.09.08р., про що було складено акт від 12.03.2009р. № 151/23-13/32915902.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1 та 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість в сумі 1560165,41 грн.

З копії постанови слідчого СВ ПМ ДШ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008р. вбачається, що ревізорам-інспекторам ДПІ у Печрському районі м.Києва доручається проведення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП. «Торнадо Плюс»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Медторгсервіс»за вересень 2008року.

Судом встановлено, що відповідач здійснював перевірку на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДШ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008р. Документи для проведення перевірки були надані ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва листом № 80-0185/26-10/09 від 17.12.08р. а саме : рух коштів ПП «Торнадо плюс»по рахунку №26007302010175, відкритому у ТОВ КВ «Столиця», МФО 380214 за період з 01.03.2008 по 01.10.2008 року, пояснення директора ТОВ «ТД Медторгсервіс»від 28.11.2008 року, установчі документи ПП «Торнадо плюс», декларації з податку на додану вартість ПП «Торнадо плюс»за вересень 2008року та додаток 5 до відповідної декларації, а також інформація, що міститься в базі даних. Іншої документації для проведення перевірки надано не було.

Актом перевірки встановлено, що директор контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Медторгсервіс»надав пояснення, в яких зазначив, що він не здійснював продаж товарів (робіт, послуг) позивачу, ніяких угод з посадовими особами позивача не укладав, договорів, накладних, податкових накладних чи будь-яких інших документів фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин з позивачем не підписував. У звязку з цим відповідачем було зроблено висновок, що ПП. «Торнадо Плюс»безпідставно сформувало свій кредит за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ТД Медторгсервіс»(код ЄДПРОУ 30606180) на загальну суму 1560165,41грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2009р. № 0002542313/0 та нараховано суму податкового зобовязання 2340248,11грн. в тому числі за основним платежем 1560165,41грн. та штрафні (фінансові) санкції 780082,70грн.

Крім того 01.07.09р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва на підставі акту перевірки від 12.03.2009р. № 151/23-13/32915902 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542313/1 та нараховано суму податкового зобовязання 2340248,11грн. в тому числі за основним платежем 1560165,41грн. та штрафні (фінансові) санкції 780082,70грн.

З наявних в матеріалах справи копій договорів та актів виконаних робіт в період з 01.03.08р. по 30.09.08р. між позивачем та ТОВ «ТД Медторгсервіс» (код ЄДПРОУ 30606180) було укладено ряд договорів на здіснення ремонтно-будівельних робіт, технічного та санітарного обслуговування офісної техніки, продажу товару та ін. Вартість виконаних робіт в повному обсязі включають в себе податок на додану вартість, дані суми були перераховані ТОВ «ТД Медторгсервіс», даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В судовому засідання встановлено що позивачем в повному обсязі перераховано ТОВ «ТД Медторгсервіс»(код ЄДПРОУ 30606180) кошти за виконання робіт та надання послуг з врахуванням податку на додану вартість.

Слід зазначити, що Законом України «Про податок на додану вартість»та Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 не передбачено обов'язку платника податку на додану вартість перевіряти дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства та законодавства, що регулює порядок реєстрації юридичних осіб.

Крім того суд бере до уваги, що у відповідності до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з ч. 3 п.1.2 затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Проаналізувавши зазначені норми суд приходить до переконання, що основною ознакою невиїзної документальної перевірки є те, що об'єктом останньої є виключно подані податкові декларації, звіти та інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Тобто органи державної податкової служби мають право перевіряти виключно ті документи, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, що відповідач, здійснюючи невиїзну документальну перевірку, досліджував інші документи ніж ті, що можуть бути об'єктом перевірки, та які були отримані відповідачем не від платника податків, а від підрозділу податкового органу.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою, за якою відповідач проводив невиїзну документальну перевірку, передбачено проведення позапланової перевірки, яка в свою чергу проводитися у відповідності до вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Зважаючи на викладене, суд робить висновок про те, що проведена відповідачем перевірка за своєю природою не є невиїзною документальною.

Отже як свідчать матеріали справи відповідач безпідставно провів перевірку іншого виду, який не відповідає постанові слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008, що призвело до порушення ним приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Враховуючи всі вище зазначені обставини в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002542313/0 від 30.03.09р. Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002542313/1 від 01.07.09р. Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.