Постанова № 12430384, 11.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2010 року 14:05 № 2а-13314/10/2670

за позовомПідприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

до відповідачівКиївської регіональної митниці

пропро визнання незаконним та скасування податкового-повідомлення рішення суддяДобрянська Я.І. секретар судового засіданняПономарьов Д.Г. представники: від позивача:Карпусь С.М. (довіреність від 13.09.2010р. №1161/1) від відповідача 1:Комарніцька Т.Г. (довіреність від 27.08.2010р. №б/н) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 06.09.2010р. №161. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені вимоги класифікатора товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до прийняття неправомірного податкове повідомлення форми “Р” від 06.09.2010р. №161, яким до позивача застосовано податкове зобовязання у розмірі 24010 грн. 18 коп. у т. ч. за основним платежем 22866 грн. 84 коп. та штрафні санкції 1143 грн. 34 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що ввезений позивачем товар «Йодомарин (R) 100»та «Йодомарин (R) 200»відповідно до реєстраційних посвідчень є лікарським засобом , а тому при визначенні коду УКТ ЗЕД 3004 90 11 00 керувався постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість”від 17.12.2003р. №1949, якою визначено, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем невірно задекларований товар “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200”за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00 (ставка мита 0%), що призвело до заниження суми податкового зобовязання по сплаті мита. Зазначив, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00 (ставка мита 8%), оскільки даний товар не можна вважати лікарським засобом товарної позиції 3004 УКТЗЕД, а тому оскаржуване податкове повідомлення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту “в” п. 4.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статті 69 Митного кодексу України та наказу Київської регіональної митниці від 22.07.2010р. №902, Куликовим М.М., головним інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Київської регіональної митниці проведена камеральна перевірка дотримання ПІІ у формі ТОВ «Фалбі»вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200” за період з 01.01.2009р. по 06.05.2010р. за кодом 3004 90 11 00, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. У тому числі, підприємство ввозило в період з 01.01.2009р. по 06.05.2010р. лікарські засоби, товари медичного призначення, зокрема товари “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200”за наступними вантажними митними деклараціями:

№п/пМитна деклараціяДата оформлення

1100000005/9/001209 16.02.2009

2100000005/9/001989 05.03.2009

3100000005/9/002932 27.03.2009

4100000005/9/004141 23.04.2009

5100000005/9/012382 29.09.2009

6100000005/9/013551 20.10.2009

7100000005/9/015529 18.11.2009

8100000005/9/01660603.12.2009

9100000005/9/01779723.12.2009

10100000011/0/50030518.01.2010

11100000011/0/503739 23.03.2010

12100000011/0/50532920.04.2010

Так, в ході перевірки встановлено, що за зазначеним вище ВМД позивач задекларував за кодом 3004 90 11 00 УКТ ЗЕД товари “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200”.

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт №к/21/10/100000000/21568905 від 29.07.2010р., в якому зазначено, що через невірне декларування товарів “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200” ПІІ у формі ТОВ «Фолбі»за кодом 3004 90 11 00 УКТ ЗЕД (ставка митна 0%) та недекларування за кодом 2106 90 92 00 (ставка мита 8%) були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення Закону України «Про Митний тариф України»та до заниження суми податкового зобовязання по сплаті мита у розмірі 22866 грн. 84 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним актом перевірки позивач подав скаргу на зазначений акт до вищестоящих митних органів.

Відповідно до положень ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Однак вищезазначений акт не являється рішенням, яке містить обовязковість його приписів, а має лише описовий характер перевірки, на підставі якого приймається рішення, що підлягає виконанню або оскарженню.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що Київська регіональна митниця не мала права виносити оскаржуване податкове повідомлення рішення, до розгляду скарги позивача на акт перевірки є безпідставним.

Відповідно до п.п 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

В силу п. 1.9 ст. 1 зазначеного Закону України податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

В силу положень п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Пунктом 1.2 вищезазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Мито (ввізне мито), згідно п.5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що у митниці відсутні правові підстави для проведення перевірки та винесення податкового повідомлення судом не береться до уваги, оскільки дані повноваження митного органу визначенні чинним законодавством України.

Як вбачається з вантажних митних декларацій, що містяться в матеріалах справи, позивач задекларував товар “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200” за перевіряємий період за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00 (ставка мита 0%).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004р. №68.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТ ЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Зокрема, у графі 47 ВМД ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. При нарахуванні податку на додану вартість згідно статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”в якості основи нарахування зазначається митна вартість товару збільшена на суму ввізного мита.

Розмір ставки мита визначається Законом України “Про митний тариф України”для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД

Статтею 8 Закону України “Про Єдиний митний тариф”передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Методологія заповнення вантажної митної декларації визначена Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307, згідно якої у графі 31 вантажної митної декларації “Вантажні місця та опис товару”під номером 1 зазначається точний опис товарів, що декларуються: повне найменування; технічні та основні (головні) комерційні характеристики, що визначають основні якісні та кількісні параметри товарів. Відомості про товари, заявлені в зазначеному підрозділі графи, мають містити достатній перелік інформації для їх ідентифікації при митному оформленні та однозначного віднесення до визначеної підкатегорії УКТ ЗЕД згідно з Основними правилами інтерпретації.

Відповідно до п. 1.11 статті 1 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкова декларація, розрахунок це - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Поняття вантажної митної декларації визначено у п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574, згідно якого, вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари і транспорті засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Згідно п.п. 7.3.6. п. 7.3. статті 7 “Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобовязань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Кабінет Міністрів України в п. 1 постанови від 17.12.2003 р. №1949 установив, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів.

Згідно розділу 30 Митного тарифу України за кодом 3004 90 11 00 лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять йод або сполуки йоду мають нульову ставку мита.

Відповідач посилається на невірне застосування позивачем коду товару, оскільки вважає, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00.

Так відповідно до групи 21 Митного тарифу України «Різні харчові продукти»за кодом 2106 90 92 00 передбачена митна ставка у розмірі 8% за харчові продукти, в іншому місці не зазначені без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимогам законодавства відносить зазначений товар до коду 2106 90 92 00, оскільки даний товар зазначений в іншому розділі Митного тарифу України, а саме в розділі 30 за кодом товару 3004 90 11 00 за митною ставкою 0%.

Крім того, суд звертає увагу на реєстраційні посвідчення на лікарський засіб №UA/0156/01/01 та №UA/0156/01/02, видані Державним фармакологічним центром м. Києва Міністерства здоровя України, копії яких містяться в матеріалах справи, де чітко зазначено, що “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200” є лікарським засобом у формі таблеток, що підтверджується інформацією про лікарський засіб “Йодомарин (R) 200” та висновками про якісний та кількісний склад лікарського засобу “Йодомарин (R) 200”.

Таким чином віднесення даного товару до харчових продуктів є безпідставним, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, у звязку із тим, що позивачем при декларуванні товару “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200” за період з 01.01.2009р. по 06.05.2010р. вимоги Закону України «Про митний тариф України»не порушені.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською регіональною митницею не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки, як вже було зазначено вище, “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200”, відповідно до реєстраційних посвідчень є лікарським засобом.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158 - 163 КАСУ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми “Р” від 06.09.2010р. №161,

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

СуддяЯ.І. Добрянська Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 16.11.2010р.