Рішення № 124296152, 09.01.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1179/24

Провадження № 2/342/82/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області та просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід ОСОБА_4 .

Після смерті діда відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок та господарські споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті дружини ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1 один. На даний час зареєстрованих чи проживаючих осіб у спадковому житловому будинку немає. Назва вулиці та номер будинку не змінювалися. За даним будинком закріплена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового господарства загальною площею 0,15 га.

Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане 10.03.1990 на підставі рішення № 23 Городенківського райвиконкому від 14.02.1990. Ринкова вартість даного будинку становить 135 595 гривень.

ОСОБА_4 заповітного розпорядження на випадок своєї смерті не залишив. Проведення поховання, встановлення могильного пам`ятника позивачка здійснювала за власні кошти разом із своєю мамою ОСОБА_2 .

Станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: голова домогосподарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зять ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачка, як спадкоємець за законом, у серпні 2024 року звернулася до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.08.2024 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, зареєстрованих в органах БТІ.

Ухвалою суду від 20.09.2024 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2024 до участі у справі залучено співвідповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від позивачки судом 11.10.2024 та 29.11.2024 засобами поштового зв`язку отримано заяви про розгляд справи у її відсутності, позов просить задовольнити.

Городенківська міська рада через систему «Електронний суд» 14.10.2024 надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами, рішення просить прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.

Від співвідповідачкиОСОБА_2 судом 14.11.2024 засобами поштового зв`язку отримано заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позову ОСОБА_2 не заперечує.

Дії сторін не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач та співвідповідачка не скористалися правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 березня 1990 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 23 від 14 лютого 1990 р., та Інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 82385, виданої 11.11.2024 ОКП «КМБТІ» згідно архівних даних станом на 31.12.2012, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі вищезгаданих свідоцтв на право особистої власності на жилий будинок (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Копією витягу з погосподарської книги Поточищенської сільської ради за 1991-1995 роки, виданою Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради, стверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , - «колгоспники».

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення колгоспних дворів) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Частки всіх членів колгоспного двору є рівними (ст.123 цього ж Кодексу).

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Зі змісту ч.2 ст. 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Станом на 15.04.1991 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: голова домогосподарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується довідкою № 12-446, виданою 16.09.2024 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Проте, у погосподарських книгах Поточищенської сільської ради допущено помилку у даті народження ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_7 ), хоча фактично датою його народження є ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить довідка № 12-8, видана 07.01.2025 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Отже, житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/3 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.

За заповітом, посвідченим 26.06.2009 секретарем Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 23, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_3 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 48298942 (номер в реєстрі нотаріальних дій 22), що стверджується копією Інформаційної довідки № 28040780 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої 12.09.2011 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 2 від 04 січня 2010 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 січня 2010 р. виконавчим комітетом Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_5 померла після ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.

За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживали і були зареєстровані: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується довідками № 12-532 від 23.10.2024 та № 12-8 від 07.01.2025, виданими Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Родинні відносини між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спадкодавцем ОСОБА_5 , як дочкою та матір`ю, підтверджено копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_2 , виданого 26 квітня 1963 р., актовий запис № 54 від 26 квітня 1963 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 02 травня 1963 р. Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_8 , 1945 р.н., у зв`язку із реєстрацією одруження із ОСОБА_4 , 1936 року народження, змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_8 », актовий запис № 4 від 02 травня 1963 р.

ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_5 та прийняли спадщину, - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлої немає.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із копії спадкової справи № 454/2011, наданої суду державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_3 , прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , як спадкоємець за заповітом, 12.09.2011 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця. Їй, державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 12.09.2011, видано три свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 1480, № 1481 та за № 1478, на: земельну ділянку площею 0,8709 га, кадастровий номер 2621683400:07:001:0062, що належала померлій на підставі Державного акту серії ІФ № 062813; грошовий вклад з процентами в ВАТ Державний Ощадний Банк України філії Івано-Франківського обласного управління в ТВБВ № 10008/079 Городенківського району Івано-Франківської області по рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_14 з усіма видами компенсацій та індексацій, які належали померлій; цілий житловий будинок, позначеного в плані під літерою «А», розміром житлової площі 30,3 кв.м., загальною площею 57,9 кв.м з приналежними господарськими прибудовами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності № б/н від 10.03.1990, виданого Городенківським райвиконкомом (рішення № 23 від 28.02.1990).

Суд критично оцінює видане 12.09.2011 ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1478, на спадкове майно, яке складається із цілого житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, визнає його неналежним доказом, так як згадане свідоцтво видане з порушенням вимог спадкового права, визначених ЦК УРСР (1963 р.), оскільки до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить тільки 1/3 частка даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що належала їй як члену колишнього колгоспного двору.

За заповітом, посвідченим 25.01.2012 секретарем Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 2, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, належний їй житловий будинок з господарськими будівлями і присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , всі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, земельні паї, що знаходяться в оренді в ПФГ «Поточище», та все інше майно рухоме і нерухоме, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_2 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 53706166 (номер в реєстрі нотаріальних дій 2), що стверджується копією Інформаційної довідки № 44783779 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої 16.08.2016 Першою Снятинською державною нотаріальною конторою.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1 від 11 січня 2016 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 11 січня 2016 р. виконкомом Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_3 померла після ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживав і був зареєстрований чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується довідками № 12-533 від 23.10.2024 та № 12-8 від 07.01.2025, виданими Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Співвідповідачка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є дочкою ОСОБА_4 та спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_12 серії НОМЕР_6 , виданого 25 квітня 1964 р. Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13 від 25 квітня 1964 р.; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , виданого 14 грудня 1985 р. Поточищенською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у зв`язку із укладенням шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_12 », актовий запис за № 18 від 14 грудня 1985 р.

Згідно копії спадкової справи № 241/2016, наданої суду Городенківською державною нотаріальною конторою, співвідповідачка ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за заповітом, спадщину після смерті матері ОСОБА_3 не прийняла, оскільки не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

16.08.2016 ОСОБА_2 подала до Городенківської районної державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що звертатися до суду із заявою про продовження строку на прийняття спадщини не буде, від видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовляється. Суд звертає увагу на те, що дана заява подана нотаріусу з порушенням строку, визначеного ч.1 ст.1273 ЦК України.

Оскільки співвідповідачка не прийняла спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , тому, відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, право на спадкування на все спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 одержав ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, який вважається таким, що прийняв спадщину після смерті дружини, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

ОСОБА_4 , прийнявши спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, 16.08.2016 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкодавця та йому в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори 03.11.2016 видано чотири свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 917, № 918, № 919 та за № 920, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, площами: 0,3689 га, кадастровий номер 2621683400:02:001:0222; 0,8709 га, кадастровий номер 2621683400:07:001:0062; 0,3294 га, кадастровий номер 2621683400:02:001:0284; 0,3241 га, кадастровий номер 2621683400:02:001:0160, що належали померлій на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ІФ № 062948, ІФ № 062813, ІФ № 062995, ІФ № 062901.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить також 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 1/3 частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, а 1/3 частки успадкована нею після смерті матері ОСОБА_5 , як спадкоємцем за заповітом.

ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 вищезгадані частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, однак до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом на дані частки спадкового майна не звертався.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦПК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За заповітом, посвідченим 06.02.2017 секретарем Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 2, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право (жилий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, всі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, земельні паї, що знаходяться в оренді ПФГ «Поточище», всі грошові вклади) заповів внучці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 61857340 (номер в реєстрі нотаріальних дій 2), що стверджується копією Інформаційної довідки № 57253768 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої 16.08.2019 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.

Родинні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як онукою та дідом, підтверджується наступними доказами. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 03 грудня 1988 р., батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є ОСОБА_15 та ОСОБА_2 , актовий запис № 197 від 03 грудня 1988 року; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у зв`язку із реєстрацією шлюбу 10.08.2007 змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_14 », актовий запис № 1301 від 10.08.2007, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , виданого 10.08.2007 відділом Рацс Івано-Франківського міського управління юстиції. Даний шлюб розірвано рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2015 р., яке набрало законної сили 26.05.2015, після розірвання шлюбу ОСОБА_17 залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_14 » (справа № 352/761/15-ц, провадження № 2/352/533/15). Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , 09 липня 2015 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , актовий запис № 1073 від 09 липня 2015 р., після реєстрації шлюбу ОСОБА_19 продовжує іменуватися прізвищем « ОСОБА_14 », що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 , виданого 09 липня 2015 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Оскільки співвідповідачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 та матір?ю позивачки ОСОБА_1 , отже позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7 від 19 лютого 2019 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 19.02.2019 виконкомом Поточищенської сільської ради Городенківського району Івано-франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_4 помер після ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав і був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою № 12-445, виданою 16.09.2024 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Із копії спадкової справи № 282/2019, наданої суду Городенківською державною нотаріальною конторою, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_17 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (16.08.2019). Копією Витягу № 57253803 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 16.08.2019 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 64621051 (номер у нотаріуса 282/2019), спадкодавець - ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_4 та прийняли спадщину, - судом не встановлено.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 1/3 частки якого належала йому, як члену колишнього колгоспного двору, а 2/3 частки успадкована ним після смерті дружини ОСОБА_3 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на успадковане майно ОСОБА_4 не оформив.

Підставою звернення позивачки до суду стало те, що постановою державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області № 1487/02-31 від 27 серпня 2024 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті діда ОСОБА_4 , з посиланням на те, що житловий будинок не зареєстрований у Реєстрі прав власності за спадкодавцем.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 10.08.2024, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1937/1980 роках, господарські будівлі та споруди - в 1972, 1974, 1991 роках.

Ринкова вартість житлового будинку «А» (згідно технічного паспорту загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м), господарських будівель та споруд, що знаходяться за вищевказаною адресою, станом на 12.09.2024 становить 135595 грн, що стверджується копією звіту про оцінку житлового будинку № 12092024_01316/С, складеного ФОП ОСОБА_20 .

За житловим будинком по АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд орієнтовною площею 0,15 га, про що свідчить довідка № 12-448, видана 16.09.2024 Поточищенським старостинським округом Городенківської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 391640658, сформованої 20.08.2024, вбачається, що власником спадкового житлового будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , а не спадкодавець ОСОБА_4 .

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_21 , як голові колгоспного двору, 10.03.1990 був виданий документ, що посвідчував її право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області. Однак, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав їй, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/3 кожному, як членам колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_21 належну їй 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_3 належить 1/3 частки у даному житловому будинку, як члену колишнього колгоспного двору, що разом становить по 2/3 частки.

ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 2/3 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом на дані частки спадкового майна не звертався.

З урахуванням належної ОСОБА_4 частки у даному житловому будинку, останній фактично став власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за вищезгаданою адресою.

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті діда ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , однак через те, що житловий будинок не зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за спадкодавцем немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на дане нерухоме майно.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 182, 316, 317, 325, 328, 368, 370, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1258, 1261, 1267-1270, 1272, 1296-1297 ЦК України (2003 р.), 1296-1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 82, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_12 ;

- відповідач Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область; код ЄДРПОУ 04054292;

- співвідповідачка ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 .

Повний текст судового рішення складено 09.01.2025.

Суддя: Андріюк І.Г.