Постанова № 12429578, 20.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 жовтня 2010 р. № 2-а- 9877/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Рябчуна Р.М.,

відповідача Пономарьової І.В., Караульної Ю.Л., Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі +"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

провизнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати незаконним дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо визнання податкової декларації ТОВ "Альпарі+" з податку на додану вартість за травень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року такими, що не визнані як податкова декларація та зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію за травень 2010 року, а також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що ДПІ у Київському районі міста Харкова не мала визначених законом підстав для невизнання декларацій з ПДВ за травень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року як обовязкової податкової звітності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні відповідач адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.

Позивач, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова та зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію № 100254303 (а.с.30, 31) та відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»зобовязаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів)

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (пп. «ї»пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III).

Позивачем цінним листом із описом вкладень на адресу відповідача 21.06.2010 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ за квітень 2010 року; додаток № 5 за квітень 2010 року до уточнюючого розрахунку; податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року; додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року (а.с.16)

Листом ДПІ у Київському районі м.Харкова від 24.06.2010 року № 13394/10/28-317 позивачеві повідомлено про прийняття декларації з ПДВ за травень 2010 року зі статусом «не визнано, як податкова декларація»( а.с.17). Прийняте рішення обґрунтовано відсутністю прочерків за показниками, що не заповнюються через відсутність інформації, а також з відсутність підпису головного бухгалтера, що на думку відповідача, відповідно до приписів п.п.7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), п.п.4.5. п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 (далі по тексту Рекомендації № 827) та Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997р. № 166 (редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159), є підставою для прийняття декларацій позивача за травень 2010 року зі статусом «не визнано, як податкова декларація».

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне. Щодо посилань представника відповідача на п.п.4.5. п.4 Рекомендацій № 827 як підстави правомірності прийняття декларацій з ПДВ за травень 2010 року зі статусом «не визнано, як податкова декларація», то з цього приводу суд зауважує, що вказаний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому, відповідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, положення п.п.4.5. п.4 Методичних рекомендацій, якими встановлюються додаткові, порівняно з приписами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підстави для невизнання податкової звітності як податкових декларацій, не можуть бути застосовані.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для використання положень п.п.4.5. п.4 Рекомендацій № 827 як правового підгрунття для прийняття рішень про невизнання податкових декларацій як таких.

Суд також звертає увагу на те, що п. 3.4 Порядку № 166 визначено що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Судовим розглядом, на підставі досліджених копій протоколу загальних зборів позивача від 25.12.2009 року, довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 314775, встановлено, що керівником (директором) ТОВ «Альпарі+»є Печериця Т.П.

Із дослідженого в судовому засіданні штатного розпису позивача, р. ІІІ «Організація податкового обліку»наказу № 1-ОП від 05.01.2010 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку»судом встановлено, що посада головного бухгалтера на підприємстві не передбачена, а організація ведення податкового обліку та складання звітності, передбаченої податковим законодавством, покладається безпосередньо на керівника підприємства. Суд зауважує, що означені норми локальних актів підприємства в частині організації ведення податкового обліку не суперечать ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка визначає, що самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства є однією з форм організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Враховуючи викладене вище суд, приходить до висновку, що позиція відповідача про необхідність наявності на деклараціях позивача з ПДВ за травень 2010 року підпису головного бухгалтера або особи, яка виконує її обовязки є необґрунтованою.

Щодо посилань представників відповідача на відсутність прочерків у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації, як підстави прийняття податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2010 року зі статусом «не визнано, як податкова декларація»суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено вичерпний перелік підстав невизнання податкова декларація за умови, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення та за умов не зазначення у ній обов'язкових реквізитів, відсутності підпису відповідних посадових осіб та відсутності печатки платника податків. Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість врегульований наказом ДПАУ від 30.05.1997р. № 166 (редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982.

Суд зауважує, що Порядком № 166 не визначено переліку обов'язкових реквізитів, проте виходячи із системного аналізу приписів вказаного нормативного акту, суд приходить до висновку, що до обов'язкових реквізитів декларації з ПДВ слід віднести реквізити, за відсутності яких декларацію не може бути ідентифіковано: найменування підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Із досліджених в судовому засіданні копії податкової накладної з податку на додану вартість за травень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року судом встановлено, що позивачем заповнено рядки 041 та 05, відомості з яких дозволяють ідентифікувати його як платника податку на додану вартість (а.с.8-13)

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відсутність прочерків у рядках 042, 044 для юридичної особи-платника ПДВ) не може бути розцінена як не зазначення обовязкового реквізиту декларації з податку на додану вартість для юридичної особи - платника ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є субєктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року зі статусом «не визнано, як податкова декларація», тому суд вважає позовні вимоги нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14,35,128,71,94,160-163,185-186 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі +"доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харковапро визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо визнання податкової декларації ТОВ "Альпарі+" (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 9/11, ЄДРПОУ 32947470) з податку на додану вартість за травень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року такими, що не визнані як податкова декларація

Зобов'язати ДПІ у Київському районі м.Харкова прийняти податкову декларацію ТОВ "Альпарі+" (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 9/11, ЄДРПОУ 32947470) за травень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Альпарі+" (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 9/11, ЄДРПОУ 32947470) судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 25.10.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.