Рішення № 124295325, 23.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41330/23

Провадження № 2/761/4209/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,

учасників справи:

представника позивача - Демянової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Роздольне», про розірвання договору поруки,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - відповідач/Банк), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Роздольне», у якому просив суд: розірвати договір поруки №21-242/ЮК/П2 від 12.11.2021, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Банк Альянс», з підстав, передбачених положеннями ч. 2 ст. 652 ЦК України; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2021 між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Агрофірма «Роздольне» укладено договір №21-242/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно умов якого Банк зобов`язався надати позичальнику (ТОВ «Агрофірма «Роздольне») ліміт кредитної лінії у розмірі 10 500 000 грн. під процентну ставку 17,00 % з кінцевим строком повернення - 11.11.2022.

Цільове призначення кредитування - поповнення облікових коштів, фінансування господарської діяльності.

12.11.2021 в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір поруки №21-242/ЮК/П2 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель (позивач) поручився перед Банком (відповідачем) за виконання зобов`язань за кредитним договором, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в тому числі, але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та позичальником.

Позивач вважає, що на даний час наявні підстави для розірвання Договору поруки, укладеного між ним та відповідачем, а саме істотна зміна обставин, якими керувались сторони при його укладенні.

Такими обставинами, на думку позивача, є початок з 24.02.2022 російською федерацією відкритої, повномасштабної війни проти України, окупація частин території України, в тому числі с. Роздольне Каланчацької селищної ради Скадовського району Херсонської області, на території якого в ТОВ «Агрофірма «Роздольне» знаходяться землі площею 1560 га. для здійснення господарської діяльності.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 652 ЦК України позивач вважає, що через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України змінились обставини, якими позивач керувався при укладення Договору поруки, а тому такий договір підлягає розірванню.

Також, в обґрунтування наявності підстав для розірвання Договору поруки, позивач посилається на отриманий ТОВ «Агрофірма «Роздольне» від Торгово-промислової палати Сертифікат №3100-23-2690 про форс-мажорні обставини, згідно якого засвідчено факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; проведення бойових (воєнних дій) та перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) території Херсонської області, Каланчацький район, Каланчацької сільської ради, захоплення майна ТОВ «Агрофірма «Роздольне», яке розташоване в с. Роздольне Каланчацької ОТГ Скадовського району Херсонської області, внаслідок чого товариство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 19.12.2023.

05.12.2023 на адресу суду надійшов відзив від АТ «Банк Альянс», відповідно до змісту якого представник просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог позивача. Представник відповідача у відзиві зазначив, що позивачем недоведено наявність всіх чотирьох пунктів ч. 2 ст. 652 ЦК України та не обґрунтовано порушення його прав як поручителя. Всі аргументи позову спрямовані на захист прав та інтересів ТОВ «Агрофірма «Роздольне». Обставини, зазначені у Сертифікаті Торгово-промислової палати №3100-23-2690, стосуються безпосередньо правовідносин ТОВ «Агрофірма «Роздольне» з АТ «Банк Альянс» за кредитним договором та не підтверджують неможливість виконання зобов`язань позивача як поручителя. Також представник зазначив, що на розгляді в Господарському суді м. Києва перебуває справа за позовом АТ «Банк Альянс» до ТОВ «Агрофірма «Роздольне», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором №21-242/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії, який забезпечений зокрема Договором поруки, який ОСОБА_1 просить розірвати у даній справі. На думку представника відповідача, подання ОСОБА_1 позову про розірвання Договору поруки має штучний характер, не спрямовано на реальний захист його прав, оскільки позивач зловживає своїм правом на судовий захист, маючи на меті затягування розгляду справи Господарським судом м. Києва.

18.12.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справу у зв`язку з неможливістю явки позивача в судове засідання.

19.12.2023 у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників судове засідання у справі відкладено на 13.02.2024.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.02.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2024, протокольною ухвалою суд зобов`язав відповідача надати копію рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2023, та відклав розгляд справи на 26.03.2024.

13.02.2024, на виконання протокольної ухвали суду, представником відповідача подано до суду копію рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №910/1779/23.

В судовому засіданні, яке відбулось 26.03.2024, представник позивача заявив клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи; суд відклав розгляд справи на 16.05.2024.

04.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник послався на наявність усіх чотирьох умов виникнення істотної зміни обставин у розумінні положень ч.2 ст. 652 ЦК України, що є підставою для припинення договору поруки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За наслідками судового засідання, яке відбулось 16.05.2024, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 26.06.2024.

26.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника позивача в судовому засіданні з розгляду іншої справи, яка перебуває в провадженні іншого суду.

26.06.2024 судове засідання відкладено на 29.08.2024 у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення судового засідання.

29.08.2024 судове засідання відкладено на 01.10.2024 для підготовки учасниками справи до судових дебатів.

01.10.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншому провадженні; наступну дату судового засідання призначено на 23.10.2024.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав з підстав, зазначених у позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили, пояснень щодо позову або відзиву не подавали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд по суті зазначає про таке.

За змістом частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

12.11.2021 між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Агрофірма «Роздольне» укладено договір №21-242/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати позичальнику (ТОВ «Агрофірма «Роздольне») ліміт кредитної лінії у розмірі 10 500 000,00 грн., під процентну ставку 17,00%, з кінцевим термін повернення заборгованості - 11.11.2022.

12.11.2021 в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки №21-242/ЮК/П2.

Відповідно до п. 1. Договору поруки, поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником зобов`язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №21-242/ЮК від 12.11.2021, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в тому числі, але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені у майбутньому між Банком та позичальником.

Згідно п. 2. Договору поруки, сторони погодили, що порукою забезпечуються наступні зобов`язання позичальника, що випливають із кредитного договору: повернути отримані на умовах відновлювальної кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 10 500 000,00 грн. в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, у строки (погашення кредиту згідно додатку №1 до кредитного договору та не пізніше 11.11.2022 (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення), передбачені кредитним договором; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 17,00% річних, інші проценти, як це передбачено кредитним договором; сплатити будь-які комісії, передбачені кредитним договором; використати грошові кошти (кредит) на цілі, передбачені кредитним договором; у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати збитки, втрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у Банку, у зв`язку з укладенням та виконанням кредитного договору, та які передбачені умовами кредитного договору; виконати інші зобов`язання позичальника, які випливають із кредитного договору.

У відповідності до п. 4. Договору поруки, за виконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

На виконання умов договору №21-242/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії, АТ «Банк Альянс» виконало свої зобов`язання у повному обсязі, надавши ТОВ «Агрофірма «Роздольне» кошти у розмірі 10 500 000,00 грн, що не оспорюється сторонами у справі.

Проте, ТОВ «Агрофірма «Роздольне» зобов`язання щодо погашення кредиту не виконало, грошові кошти згідно умов договору №21-242/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії не сплатило, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №910/1779/23 позовну заяву АТ «Банк Альянс» до ТОВ «Агрофірма «Роздольне», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено, стягнуто солідарно із ТОВ «Агрофірма «Роздольне», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Альянс» заборгованість по кредиту у сумі 10 500 000 (десять мільйонів п`ятсот тисяч) грн 00 коп. та заборгованість за процентами у сумі 1 480 841 (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч вісімсот сорок одна) грн 23 коп. У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ «Агрофірма «Роздольне» до АТ «Банк Альянс» про визнання додаткової угоди укладеної, відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №910/1779/23, рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2023 залишено без змін.

Як зазначалось вище, підставою для розірвання Договору поруки, на думку позивача, є істотна зміна обставин, якими керувались сторони при його укладенні, а саме початок з 24.02.2022 повномасштабної війни російської федерації проти України, окупація агресором території України, в тому числі, с. Роздольне Каланчацької селищної ради Скадовського району Херсонської області, на території якого в ТОВ «Агрофірма «Роздольне» знаходяться землі площею 1560 га. для здійснення господарської діяльності. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 652 ЦК України, позивач стверджує, що обставини, які склались у зв`язку з повномасштабною війною є обставинами непереборної сили у розумінні відносин, які виникли між ним та Банком на підставі укладеного між сторонами Договору поруки.

Так, частинами 1, 2 ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04.04.2018 у справі №910/12154/16 та від 17.04.2018 у справі №927/763/17.

Першою умовою - є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору.

Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх.

Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.

Таких висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 27.02.2018 у справі №910/5110/17, від 23.07.2019 у справі №910/13249/17.

Доводи позивача відносно того, що у період укладення Договору поруки у нього були відсутні підстави передбачати настання відповідної зміни обставин, пов`язаних з повномасштабним вторгненням російської федерації, внаслідок чого відбулось ведення бойових дій на території Херсонської області, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Загальновідомим фактом є те, що в 2014 році була розпочата збройна агресія російської федерації проти України, внаслідок чого відбулось анексування Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, частин Донецької і Луганської областей, на лінії розмежування з якими велися бойові дії.

Отже, Договір поруки, який було укладено між позивачем та відповідачем в листопаді 2021 року, було укладено в умовах розпочатої у 2014 році збройної агресії російської федерації проти України.

Таким чином позивач міг і повинен був прийняти зазначені обставини до уваги при укладенні договору поруки та передбачити створювані ними ускладнення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі №927/763/17, при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися.

Позивач гарантував, що повністю усвідомлює наслідки укладання Договору поруки, водночас не перебуває під впливом помилки, обману або під впливом тяжкої обставини (пункт 29. Договору поруки).

Сторони засвідчили, що їм зрозумілий предмет та інші умови Договору поруки, та вони не мають жодних заперечень проти порядку виконання своїх зобов`язань за ним (пункт 31. Договору поруки).

Позивач запевнив Банк в тому, що укладаючи Договір поруки, він не помиляється стосовно обставин, які мають суттєве значення (предмет договору, права та обов`язки сторін, правові та економічні наслідки підписання цього договору та додаткових угод до нього, інші умови договору). (пункт 32. Договору поруки).

Таким чином позивач, укладаючи в листопаді 2021 року Договір поруки, не міг не передбачувати ризику настання ускладнень, які можуть мати місце при його виконанні у зв`язку з обставинами непереборної сили. При цьому позивач погодив всі умови договору, підписавши його, та прийняв на себе ризик настання таких обставин, в тому числі і воєнних дій будь-якого характеру, зокрема і на території Херсонської області.

З огляду на наведене, позивачем не доведено наявність зміни істотних обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору поруки, оскільки у спірних правовідносинах передбачувана п.1 ч. 2 ст. 652 ЦК України умова відсутня.

Так, положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно норм частини 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Отже, поручившись за Договором поруки, позивач взяв на себе ризик неможливості виконання зобов`язання позичальника перед кредитором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 629 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

В обґрунтування наявності підстав для розірвання Договору поруки, позивач посилається на висновки Торгово-промислової палати про виникнення та існування документального підтвердження істотних змін обставин.

Так, 06.06.2023 Торгово-промислова палата України Сертифікатом № 3100-23-2690 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; проведення бойових (воєнних) дій та перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) території Херсонської області, Каланчацький район, Каланчацької сільської ради; захоплення майна ТзОВ «Агрофірма «Роздольне», яке розташоване у с. Роздольне Каланчацької ОТГ Скадовського району Херсонської області, внаслідок чого товариство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність; ТзОВ «Агрофірма «Роздольне» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: належним чином виконувати умови договору передбачені п. 4.6. та п. 4.10. договору, у термін: до 11.11.2022, укладеним з АТ «Банк Альянс», які унеможливили його виконання в зазначений строк. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24.02.2022; дата закінчення: тривають на 06.06.2023.

Як зазначив Господарський суд м. Києва у своєму рішенні від 11.12.2023 у справі №910/1779/23, з висновками якого погодився Північний апеляційний господарський суд у постанові від 20.02.2024 у справі №910/1779/23, підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення лише від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань; доводи позичальника ТОВ «Агрофірма «Роздольне» щодо неможливості виконання товариством своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин не знайшли свого підтвердження.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 викладено висновок, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Слід зазначити, що вказані у висновку Торгово-промислової палати про виникнення та існування документального підтвердження істотних змін обставин, стосуються безпосередньо правовідносин за кредитним договором позичальника (ТОВ «Агрофірма «Роздольне») з кредитором (АТ «Банк Альянс») та будь-яким чином не є такими, що підтверджують неможливість виконання зобов`язань позивача як поручителя.

Таким чином, позивачем необґрунтовано порушення його прав як поручителя.

Отже, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки суд, за результатами розгляду цієї справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 15, 16, 525, 526, 625, 533, 546, 626, 628, 629, 652 ЦК України, статтями 2-7, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Роздольне», про розірвання договору поруки.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Н.В. Аббасова