Постанова № 12429018, 16.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року <Текст >Справа № 2а-8204/10/0870

12 год. 00 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Седлярова В.С.

представника відповідача Вініченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (далі позивач або ВАТ «Запоріжжяобленерго») подано адміністративний позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя (далі відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000780805/0 від 23.04.2010, № 0000780805/1 від 18.05.2010, № 0000780805/2 від 26.07.2010, № 0000780805/3 від 07.10.2010.

Позовні обґрунтовані тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань правильності обчислення суми від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.04.10 № 144/08-05/00130926.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Запоріжжяобленерго» занижено базу оподаткування по операціях з одержання додаткової плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в січні 2010 року на суму 1 532 070 грн., що призвело до порушення вимог пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 цього Закону та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 306414 грн.00 грн.

З даним висновком позивач не згоден, з наступних підстав, а саме, в січні 2010 року на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» споживачами електроенергії були сплачені суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії. При цьому одна частина двократної вартості обсягу перевищення договірних величин споживання електричної енергії є платою за товар (електричну енергію), друга частина зазначеної плати за своєю природою є штрафною санкцією, що сплачується споживачами електричної енергії на користь товариства у відповідності з нормами статті 26 Закону України «Про електроенергетику» за споживання понад договірну величину.

Першу частину двократної вартості обсягу перевищення договірних величин споживання електричної енергії ВАТ «Запоріжжяобленеро» оподатковувало згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» за ставкою 20%.

Друга частина зазначеної плати в сумі 1532070 грн.21 коп., яка є штрафною санкцією, не є базою оподаткування податком на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив суду, що двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, в розумінні норми п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», є компенсацією договірної контрактної вартості такої електроенергії, що передається платнику податку безпосередньо покупцем, а тому відсутні підстави вважати, що така сума перевищення не є об'єктом оподаткування.

Крім того, нормами ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, та операцій, що звільнені від оподаткування.

Вважає очевидним факт, що (двократна) вартість електроенергії, спожитої понад договірну величину, нормативним положенням п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», є базою оподаткування податком на додану вартість. Жодною зі спеціальних норм Закону, така сума компенсації вартості товару, не звільняється від оподаткування, отже, підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

На підставі викладеного просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань правильності обчислення від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.01.2010 по 31.01.2010.

За результатами перевірки складено акт від 12.04.10 № 144/08-05/00130926.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює постачання електроенергії на території Запорізької області споживачам на підставі договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом та договорів купівлі-продажу електроенергії за нерегульованим тарифом (для населення).

Перевіркою на підставі договорів про постачання електроенергії, банківських виписок, платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, актів прийому-передачі електроенергії зясовано, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії у ВАТ «Запоріжжяобленерго» щомісяця оформлюються акти про використану споживачами електричну енергію. Розрахунки споживача за електричну енергію, фактично спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюються на підставі виставленого ВАТ «Запоріжжяобленерго» рахунку (платіжної вимоги-доручення), в якому зазначено призначення платежу «кінцевий розрахунок за електроенергію на підставі показників приладів обліку та діючих тарифів з урахуванням ПДВ».

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковій період споживач сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання підвищену вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом згідно з Законом України «Про електроенергетику». При цьому, ВАТ «Запоріжжяобленерго» окремо виписує платіжну вимогу-доручення, де вказано призначення платежу «додаток до основного рахунку за звітний місяць за перевищення договірної величини електроспоживання без ПДВ».

В січні 2010 року на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» споживачами електроенергії були сплачені суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини. Оплата здійснювалась споживачами грошовими коштами на поточні рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго».

В січні 2010 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримало плату за перевищення договірної величини електроспоживання у сумі 1532070 грн.21 коп., що підтверджується платіжними дорученнями. В платіжних дорученнях споживачами вказано призначення платежу «плата за перевищення договірної величини електроспоживання за звітний місяць без ПДВ відповідно до договору та рахунку».

Статтею 26 Закону України від 16.10.1997р. N 575/97-ВР «Про електроенергетику» із змінами та доповненнями, встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Перевіркою встановлено, що кошти, отримані ВАТ «Запоріжжяобленерго» як плата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2010р., включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %. ВАТ «Запоріжжяобленерго» в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занизило базу оподаткування по операціях з одержання додаткової плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 1532070 грн. та в порушення пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 306414 грн.

В податковому обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго» платежі за перевищення договірної величини, сплачені споживачами відповідно до додаткових рахунків, не включено до бази оподаткування.

Проти зазначеного факту представник позивача не заперечує.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» не погоджуючись з вказаними в Акті перевірки порушеннями 15.04.2010 надало СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя заперечення від 15.04.10 № 003-82/2594.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя листом № 3389/10/08-05 від 20.04.2010 повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення вказаних заперечень.

26.04.2010 . ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримало прийняте за наслідками Акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000780805/0 від 23.04.2010, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання на суму 306 414 грн. за платежем податок на додану вартість.

29.04.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» подана первинна скарга № 6357/011-008 від 29.04.2010 на податкове повідомлення-рішення № 0000780805/0 від 23.04.2010 р.

20.05.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримане Рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя про результати розгляду первинної скарги від 18.05.2010 № 4259/10/25-016, згідно з яким податкове повідомлення-рішення № 0000780805/0 від 23.04.2010 залишене без змін, а первинна скарга ВАТ «Запоріжжяобленерго» - без задоволення.

20.05.2010 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримано податкове повідомлення-рішення № 0000780805/1 від 18.05.2010.

28.07.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» подана повторна скарга № 464 юр від 28.05.2010 до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області.

Рішенням ДПА у Запорізькій області від 03.06.10 № 2375/10/25-020 строк розгляду повторної скарги продовжений по 26.07.2010 включно.

28.07.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримало Рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2010 № 3159/10/25-020 і податкове повідомлення-рішення № 0000780805/2 від 26.07.2010, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання на суму 306414 грн. з податоку на додану вартість (код платежу 3014010100).

05.10.2010 позивачем отримане прийняте ДПАУ «Рішення про результати розгляду повторної скарги» від 02.10.2010 № 10194/6/25-0515, згідно з яким податкові повідомлення- рішення № 0000780805/0 від 23.04.2010 , № 0000780805/1 від 18.05.2010, № 0000780805/2 від 26.07.2010 залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.

11.10.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримало податкове повідомлення-рішення № 0000780805/3 від 27.07.2010, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання на суму 306 414,00 грн. з податоку на додану вартість.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями 15.10.2010 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на Лист НКРЕ України від 02.08.2007 № 4739/11/17-07, згідно з яким, плата за обсяги перевищення договірних величин споживання електричної енергії, частково складається з штрафної (фінансової) санкції, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. В звязку з чим, на його думку, це спростовує висновки контролюючого органу про порушення норм п.п.4.1 ст., п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 N 575/97-ВР, встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до положень п. 4.1 с:т. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

В розумінні норми п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії є компенсацією договірної контрактної вартості такої електроенергії, що передається платнику податку безпосередньо покупцем, в звязку з чим, відсутні підстави вважати, що така сума перевищення не є об'єктом оподаткування.

Фактично, дана плата вже з самого початку є ціною електроененергії, якщо йде перевищення договірних величин споживання.

Лист НКРЕ України від 02.08.2007 № 4739/11/17-07, на висновки якого посилається позивач, не може визначати основ формування бази оподаткування податком на додану вартість, оскільки у НКРЕ відсутні повноваження щодо визначення чи розяснення норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, позивач посилається в позовній заяві на Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11.01.2007 N 696, відповідно до якого, суми, що додатково та в обовязковому порядку сплачуються споживачами електричної енергії (крім населення) на користь енергопостачльників відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» за споживання електроенергії понад договірні величини, відносяться до категорії штрафних санкцій.

Однак, відповідно до п.2 ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до функцій ДПА України віднесено видавати у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обовязковому опублікуванню.

Розяснювальним листом Державної податкової адміністрації України від 18.05.2009 N 10191/7/16-1517 «Про податок на додану вартість», який розяснює особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено наступне:

«Статтею 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР (575/97-ВР) «Про електроенергетику» (з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам пятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадках перевищення договірної величини потужності пятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, вказано, що кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20%.

Пятикратна вартість різниці фактично спожитої і договірної величин сплачувалася споживачами до внесення змін до зазначеної статті. З урахуванням змін, внесених до статті 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР «Про електроенергетику» Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV, починаючи з 22.07.2005 р. (опублікування в газеті «Голос України») споживачами сплачується двократна різниця фактично спожитої і договірної величин.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Оскільки пятикратна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини (а з урахуванням змін, внесених до статті 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР «Про електроенергетику» Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV (2706-15), починаючи з 23.07.2005 р. (опублікування в газеті «Урядовий курєр») двократна різниця) фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Положення податкового розяснення щодо застосування підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток споживачами електричної енергії, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 12.07.2002 р. N 330, регулюють виключно порядок оподаткування прибутку і не регулюють порядок оподаткування податком на додану вартість».

Таким чином, посилання позивача на Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованим і не відноситься до розяснення застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи, що відповідачем, який діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, після виявлення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 306414 грн., прийняті оскаржувані податкові-повідомлення рішення, якими позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про їх скасування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 17, 18, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша