Постанова № 12428484, 04.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року о 12 год. 57 хв. Справа № 2а-7930/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

проскасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 15.07.2006 р.;

ОСОБА_2, довіреність від 14.09.2009 р.;

ОСОБА_3, довіреність від 21.04.2008 р.

від відповідача: Горобченко В.В., довіреність № 19050/10/10-010 від 25.11.2009 р.;

Горобець С.М., довіреність № 18600/10/10-010 від 19.11.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 р. № 0010751702/0.

В обґрунтування позову посилається на те, що проведення планової виїзної перевірки та оформлення її результатів здійснено працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя із порушенням діючого законодавства, а висновки акта перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р. зроблені із порушенням чинного податкового законодавства та є незаконними. Зокрема зазначає, що в порушення п. 1 ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в направленнях на перевірку не зазначено єдиної дати початку та закінчення перевірки. У звязку із цим позивач вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було відсутнє право на проведення планової перевірки, а результати, які випливають із такого протиправного проведення перевірки, є незаконними. По суті вказує, що на виконання договору № ДГ10/05 від 10.05.2009 р. ПП ОСОБА_1 придбавались у ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» послуги з маркетингового дослідження ринку нафтопродуктів України. Отримана за результатами дослідження інформація про практичну незмінність цін на бензин надала можливість ПП ОСОБА_1 заздалегідь оцінити рівень доходу від продажу бензину, та призвела до прийняття управлінського рішення щодо розширення видів власної господарської діяльності, внаслідок чого позивачем було укладено договір комісії із ВП «Надежда» по наданню послуг із укладення договорів продажу та реалізації скрапленого газу, що до отримання результатів таких маркетингових досліджень не планувалось. З огляду на викладене, позивач вважає, що витрати на придбання маркетингових послуг, які призвели до розширення видів власної господарської діяльності та отримання додаткового доходу від такої діяльності розмір якого значно перевищує такі витрати, правомірно були включені до складу валових витрат, а тому висновки податкового органу про порушення ст. 13 розділу ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними.

Позивач та його представники в судовому засіданні підтримали вимоги з підстав, викладених вище.

Відповідач адміністративний позов не визнає, у письмових запереченнях від 25.10.2010 р. вих. № 1892/10/10-010 вказує, що перевіркою повноти визначення валових витрат за 2009 рік встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», оскільки приватним підприємцем у 2009 році безпідставно включено до складу валових витрат, витрати, які не повязані із здійсненням господарської діяльності, не направлені на отримання доходу та одержання економічних вигод на суму 45674,98 грн. Вказує, що в звіті про маркетингові дослідження, який надано приватним підприємцем до перевірки не зазначено, конкретної інформації, щодо напрямків маркетингових досліджень, яка б використовувалась при укладені договорів закупівлі та продажу товарів. Таким чином, податковий орган стверджує, що до перевірки не надані договори та інші документи укладені за результатами наданих ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» маркетингових послуг, тому вважає, що ці послуги не використовувались ПП Тарасовою у власній господарській діяльності для отримання доходу. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень від 12.07.2010 р. № 0527 та від 26.07.2010 р. № 0527/1 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка субєкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог:

- п.п.7.4.1 п. 7.4.4. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся у загальній сумі 9525,00 грн., в т.ч. за листопад 2008 р. на суму 200,00 грн., травень 2009 р. на суму 9325,00 грн.;

- п. 3.4 ст. 3, п. п. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4, п. п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, ст.. 16, ст.. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за жовтень-грудень 2008 р., 2009 січень-березень 2010 р. у сумі 11628,13 грн.

- ст. 13 розділу ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, який втратив чинність крім розділу ІV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб СПД за 2009 рік на суму 6875,00 грн.

- ст. 13, ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13 (зі змінами та доповненнями) у періоді з 4 кв. 2008 р. по 1 кв. 2010 р. здійснювалось неналежне ведення обліку доходів та витрат. Дані книги обліку доходів та витрат не відповідають даним первинних документів (банківських виписок, касових звітів РРО, прибуткових касових ордерів тощо).

07.09.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі акту перевірки № 1884/17-2683005662 від 11.08.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010751702/0, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в розмірі 6875,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, СПД ОСОБА_1 звернулася до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за 2009 рік встановлено , що в порушення 13 розділу ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, який втратив чинність крім розділу ІV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. із змінами і доповненнями, приватним підприємцем у 2009 році безпідставно включено до складу валових витрат, витрати, які не повязані із здійсненням господарської діяльності, не направлені на отримання доходу та одержання економічних вигод на суму 45674,98 грн., а саме: згідно договору № 10/05 про маркетингові послуги від 10.05.2009 р. м. Луганськ ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» (код за ЄДРПОУ 34870688) надалі виконавець, та ПП ОСОБА_1 названого у подальшому «Замовник» з другої сторони, уклали цей договір про здійснення маркетингових досліджень-роздрібний ринок нафтопродуктів. На виконання умов даного договору складено акт приймання-здачі виконаних робіт № 04-00010/15 від 31.05.2009 р… За результатами дослідження складено звіт, який було надано до перевірки…В звіті про маркетингові дослідження, який надано приватним підприємцем до перевірки не зазначено, конкретної інформації, щодо напрямків маркетингових досліджень, яка б використовувалась при укладанні договорів закупівлі та продажу товарів. Таким чином, до перевірки не надані договори та інші документи укладені за результатами наданих ТОВ «Дон- Бізнестрейд-М» маркетингових послуг, тому ці послуги не використовувались ПП Тарасовою у власній господарській діяльності для отримання доходу.

З огляду на це, податковий орган дійшов висновку, що віднесена ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2009 р. сума витрат за маркетингові послуги, надані ТОВ «Дон- Бізнестрейд-М» у загальній сумі 45833,33 грн. не звязана з господарською діяльністю та не підтверджена відповідними первинними документами.

Суд не погоджується з такими доводами податкової інспекції та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № ДГ10/05 від 10.05.2009 р. ПП ОСОБА_1 придбавались у ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» послуги з маркетингового дослідження ринку нафтопродуктів України.

Факт надання вказаних послуг підтверджується первинними та звітними документами позивача, зокрема актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) рахунком фактурою, прибутковими касовими ордерами, результатами досліджень (звіт), податковими накладними.

Із звіту маркетингових досліджень ринку нафтопродуктів на Україні, наданого ТОВ «Дон-Бізнестрейд-М» на виконання умов договору № ДГ10/05 від 10.05.2009 р. вбачається, що товариство-виконавець відобразило конкретну інформацію щодо прогнозування цін на бензин та фактори впливу на такі ціни, зокрема «..ціни на бензин, звичайно не знизяться, але, швидше за все, залишаться на колишньому рівні або будуть слабко рости..»; «..різкий стрибок цін на бензину даний момент дійсно вкрай сумнівний, що в першу чергу повязане із проведеною урядом політикою…»; «…ціни на бензин у найближчі періоди укладуться в інтервали, розраховані по нелінійній регресійній моделі, тяжіючі при цьому до верхньої границі інтервалу, а не до розрахункового значення…».

Судом також зясовано, що вказана в дослідженні інформація про практичну незмінність цін на бензин надала можливість ПП ОСОБА_1 заздалегідь оцінити рівень доходу від продажу бензину, який повинен був залишитись на постійному рівні без суттєвого збільшення (що в подальшому підтвердилось) та призвело до прийняті управлінського рішення щодо розширення видів власної господарської діяльності. Так, зокрема вже 01.08.2009 р. ПП ОСОБА_1 уклала договір комісії б/н від 01.08.2009 р. із ВП «Надежда» по наданню послуг із укладення договорів купівлі-продажу та реалізації скрапленого газу в інтересах та за рахунок ВП «Надежда», що до отримання результатів таких маркетингових досліджень не планувалось.

За вказаним договором комісії ПП ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2009 року по 1 квартал 2010 року отримано додаткового доходу на загальну суму 167788,28 грн. та нараховано податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 33557,66 грн., що значно перевищує понесені витрати на маркетингові дослідження.

Тобто, вказана в дослідженні інформація про практичну незмінність цін на бензин надала можливість ПП ОСОБА_1 заздалегідь оцінити рівень доходу від продажу бензину, який повинен був залишитись на постійному рівні без суттєвого збільшення та призвела до прийняття управлінського рішення щодо розширення видів власної господарської діяльності.

Слід зазначити, що товариство-виконавець проводило дослідження ринку паливно-мастильних матеріалів, що згідно класифікації видів економічної діяльності, включає в себе і дослідження по скрапленому нафтовому газу. Вказане спростовує заперечення відповідача щодо укладення договору комісії б/н від 01.08.2009 р. саме після отримання рекомендацій, викладених у звіті з маркетингових досліджень.

Однак суд не знайшов підтвердження доводам позивача щодо допущених податковим органом порушенням процедури проведення перевірки. Так, згідно ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умовами надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Тобто, чинним законодавством не передбачено обовязкової вимоги про зазначення у направленні дати закінчення перевірки. Щодо невручення ПП ОСОБА_1 направлення на проведення планової виїзної документальної перевірки № 0527/1 від 26.07.2010 р. про яке вказано в акті перевірки від 11.08.2010 р. № 1884/17-2683005662, то податковий орган таким чином вказав про продовження терміну проведення перевірки.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 13 розділу ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

На підставі викладеного, суд вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя неправомірно та безпідставно визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності в розмірі 6875,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 р. № 0010751702/0 слід визнати протиправним і скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010751702/0 від 07 вересня 2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у розмірі 6875 грн. 00коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3(три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

СуддяН.В. Стрельнікова