Рішення № 124284247, 08.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року м. Київ справа №320/13218/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2023 №00041030702, прийняте Головним управлінням ДПС у м.Києві та яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 446 946 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 111 737 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки надавалися усі первинні документи на підтвердження реальності спірних господарських операцій з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик, які належним чином не були досліджені контролюючим органом. Позивач наголошує, що висновок контролюючого органу щодо необхідності переміщення товарів, придбаних позивачем, в зону митного режиму безмитної торгівлі є хибним, оскільки послуги ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» споживаються пасажирами міжнародних рейсів в аеропорту та не можуть бути вивезені за межі митної території і оподатковуються за нульовою ставкою, як це визначено в пп. в пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що спірні господарські операції позивача з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик є нереальними, оскільки перевіркою неможливо підтвердити факт перетину зону безмитної торгівлі продуктами харчування та алкогольними напоями, ПДВ з придбання яких заявлено до відшкодування.

Позивач також надав до суду відповідь на відзив, в якому виклав аналогічні доводи, що містяться в позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі направлення № 13453/26-15-07-02-05 від 03.11.2022 та наказу від 13.10.2022 № 4459-п, виданого на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.08.2022 № 9161130217 (далі - Декларація) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

Перевірка проводилася з 03.11.2022 р. по 23.11.2022 р. Термін проведення перевірки продовжувався з 17.11.2022 по 23.11.2022 на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 16.11.2022 № 5160-п.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 30.11.2022 р. № 42794/26-15-07-02-05-03/42262736 (далі - акт перевірки), відповідно до якого встановлені такі порушення податкового законодавства:

1. п. 44.1 ст. 44., п. 185.1 ст. 185, тп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на загальну суму 446946 грн., в т.ч. за липень 2022 на суму 446 946 гривень.

2. п. 44.1, п. 44.6 ст 44, п. 85.2 ст 85 ПК України, в результаті ненадання платником податків первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів.

На підставі акта перевірки та встановлених порушень, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2023 року № 00041030702.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов?язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацем 2 п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 вищевказаної статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (абзац перший та другий пункту 198.3 статті 198 ПК України).

Підпунктом в пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, до яких відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов?язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункт 198.6. ст. 198 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПІК України бюджетне відшкодування - відшкодування від?ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов?язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від?ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов?язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 200.11 ст.200 ПК України, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV ( далі- Закон № 996-XIV), яким передбачено, зокрема:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. (стаття 1 Закон №996-XIV)

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (частина перша статті 9 Закону №996-XIV).

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Щодо задокументованих господарських операцій позивача з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2022 ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" подано Декларацію, що підтверджується квитанцією № 2.

Згідно з Розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до Декларації) позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 446 946 грн., яка виникла внаслідок сплати позивачем суми ПДВ в ціні товару/послуг за господарськими операціями відповідно до укладених договорів з наступними контрагентами:

- ТОВ «Шоколадниця-Україна» (договір про надання послуг № 5/8 від 01.08.2020);

- ТОВ «Санте-Алко» (договір поставки № 39-к від 14.05.2020);

- ТОВ «Баядера Логістик» (договір поставки БПЕ 210220 від 21.02.2020).

У лютому 2022 року ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" мало господарські відносини щодо придбання послуг/товарів із зазначеними вище контрагентами, а саме щодо:

- придбання у ТОВ «Шоколадниця-Україна» послуг з забезпечення харчування пасажирів бізнес залу, розташованого у приміщенні № 54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D» за адресою Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Факт придбання послуг у ТОВ «Шоколадниця-Україна» підтверджується первинними документами, складеними відповідно до умов Договору про надання послуг № 5/8 від 01.08.2020, а саме Звітом про кількість пасажирів, яким були надані послуги у лютому 2022 року та актом надання послуг від 28.02.2022 № 17, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт оплати послуг, наданих ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у лютому 2022 року на підставі Договору про надання послуг № 5/8 від 01.08.2020, підтверджується платіжними дорученнями від 12.04.2022 № 369, від 15.04.2022 № 370, від 10.06.2022 № 388, від 30.06.2022 № 390, від 20.07.2022 № 401 та рахунками на оплату від 15.02.2022 № 13 та від 28.02.2022 № 15, копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Шоколадниця-Україна» складено податкову накладну від 28.02.2022 № 46 та Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 28.02.2022 № 48 до вказаної податкової накладної, що успішно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. За даними цих документів, сума ПДВ сплачена ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у складі послуг з забезпечення харчування пасажирів бізнес залу, наданих позивачу у лютому 2022 року, склала - 411227,86 грн. Копії податкової накладної від 28.02.2022 № 46 та Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 28.02.2022 № 48 до вказаної податкової накладної містяться в матеріалах справи.

- придбання у ТОВ «Санте-Алко» товарів, а саме алкогольних напоїв.

Факт придбання товарів у ТОВ «Санте-Алко» підтверджується первинними документами, складеними відповідно до умов Договору поставки № 39-к від 14.05.2020, а саме, видатковими накладними від 11.02.2022 № 2850, від 16.02.2022 № 3200, від 23.02.2022 № 3740 та товарно-транспортними накладними від 11.02.2022 № 55524, від 16.02.2022 № 55664, від 23.02.2022 № 11191, копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт оплати товарів, поставлених ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у лютому 2022 року на підставі Договору поставки № 39-к від 14.05.2020, підтверджується платіжними дорученнями від 30.06.2022 № 391, № 392, № 393, копії яких містяться в матеріалах справи. За вказаними господарськими операціями ТОВ «Санте-Алко» складено податкові накладні від 11.02.2022 № 1281, від 17.02.2022 № 1743 та від 23.02.2022 № 2439, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. За даними цих документів, сума ПДВ в складі товарів, поставлених ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у лютому 2022 року, склала - 25839,00 грн. Копії податкових накладних від 11.02.2022 № 1281, 60 17.02.2022 № 1743 та від 23.02.2022 № 2439 містяться в матеріалах справи.

- придбання у ТОВ «Баядера Логістик» товарів, а саме алкогольних напоїв.

Факт придбання товарів у ТОВ «Баядера Логістик» підтверджується первинними документами, складеними відповідно до умов Договору поставки БПЕ 210220 від 21.02.2020, а саме, видатковими накладними від 11.02.2022 № 3483/2877, від 19.02.2022 № 4300/3634, від 23.02.2022 № 453/3846 та товарно-транспортними накладними від 11.02.2022 № 3483/2877, від 19.02.2022 № 4300/3634, від 23.02.2022 № 453/3846, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт оплати товарів, поставлених ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у лютому 2022 року на підставі Договору поставки БПЕ 210220 від 21.02.2020, підтверджується платіжними дорученнями від 30.06.2022 № 394, № 395, № 396, копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Баядера Логістик» складено податкові накладні від 11.02.2022 № 956, від 19.02.2022 № 1691 та від 23.02.2022 № 1898, які успішно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та копії яких містяться в матеріалах справи. За даними цих документів, сума ПДВ в складі товарів, поставлених ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у лютому 2022 року, склала - 9879,24 грн.

Позивачем доведено, а відповідачем не надано жодних заперечень щодо того, що спірні господарські операції позивача з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик свідчать про наявність господарської мети у позивача у їх здійсненні, оскільки товари та послуги, придбані у вказаних контрагентах були призначені для реалізації позивачем послуги з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів на митній території України.

Суд зауважує, що жодних недоліків щодо оформлення первинних документів, складених за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик відповідачем не встановлено.

Визначальним для вирішення спорів про обґрунтованість формування податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Суд наголошує, що остаточний висновок щодо реальності/нереальності спірних господарських операцій, має бути зроблений за наслідками аналізу усіх наявних у справі доказів і матеріалів, в їх системній сукупності та взаємозв`язку зі змістом укладених правочинів, також з урахуванням усіх доводів сторін, наведених на підтвердження чи спростування висновків, наведених у акті перевірки.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі № 380/905/21.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 826/2926/14 зауважив, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень…Разом з цим, висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції).

Водночас судом встановлено, що висновки відповідача не базуються на аналізі та виявленні недоліків первинних документів, складених за результатами задокументованих господарських операцій позивача з його контрагентами.

Жодних недоліків стосовно первинних документів відповідачем не виявлено, що в свою чергу не спростовує реальність господарських операцій, що були предметом перевірки.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" правомірно та в повній мірі виконало свій обов?язок щодо декларування податкового кредиту сформованого за рахунок фінансово-господарських відносин з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик. Належних та допустимих доказів зворотнього відповідачем не надано. Окрім цього, товари та послуги, які були придбані позивачем у вказаних контрагентів призвели до зміни стану активів позивача, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача, які надавалися під час перевірки та були предметом такої перевірки та містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2019 у справі № 820/20933/14, від 05.11.2019 у справі № 817/3736/14, від 15.10.2020 у справі № 826/7614/15 звернув увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, або є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості грунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а також якщо встановлено протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Більше того, щодо повноти та правильності оформлення таких господарських операцій, зауважень з боку відповідача під час перевірки заявлено не було. Крім того, господарські операції, які були предметом перевірки та податкові накладні, складені на їх підставі, були успішно зареєстровані в ЄРПН та щодо них не приймались рішення щодо зупинення/відмови в реєстрації податкової накладної.

Отже, враховуючи вищевикладене, та, вивчивши докази та доводи сторін, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що спірні господарські операції позивача з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик є реальними та підтверджуються первинними документами.

Стосовно доводів відповідача про ненадання документів, що підтверджують переміщення товарів (продукти харчування та алкогольних напоїв) у митний режим безмитної торгівлі, а також про відсутність вантажно-митні декларацій як у ТОВ Преміум Авіа Солюшнз та ТОВ Шоколадниця - Україна суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Положеннями статті 70 Митного кодексу України встановлені види митних режимів, одним із яких є режим безмитної торгівлі.

Згідно з приписами ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 140 МК України передбачено, що безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Преміум Авіа Солюшнз здійснює господарську діяльність в межах митної території України та реалізує послуги, які споживаються пасажирами міжнародних рейсів в аеропорту та не можуть бути вивезені за межі митної території. Такі послуги відносяться до послуг для повітряних суден, що виконують міжнародні рейси та оподатковуються за нульовою ставкою, як це визначено в пп. в пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України.

Пасажирський термінал «D» аеропорту «Бориспіль», в якому розміщено приміщення № 54 (бізнес-зал Atmosfera fly) площею 776 кв.м., яке перебуває на балансі ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль та орендується позивачем за договором оренди від 31.01.2019 № 2216 знаходиться в межах державного кордону України, а отже і в межах митної території України.

Придбані позивачем товари та послуги для реалізації послуги з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, постачаються на митній території України і мають оподатковуватись за ставкою ПДВ 20%, а не 0%, як це визначено для товарів, поміщених в режим безмитної торгівлі.

Отже, висновки контролюючого органу щодо ненадання позивачем документів на підтвердження факту переміщення продуктів харчування та алкогольних напоїв до зони митного режиму безмитної торгівлі є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)

Враховуючи зазначене, обов?язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з?ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов?язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано реальність господарських операцій з ТОВ Шоколадниця Україна, ТОВ Санте-Алко та ТОВ Баядера Логістик.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16.01.2023 №00041030702, прийнятого на підставі вищевикладених необґрунтованих висновків контролюючого органу.

Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим обставинам справи, суд доходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України визначено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 8 380,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.04.2023 № 457.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 8 380,24 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 8 380,24 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Авіа Солюшнз задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 16.01.2023 №00041030702.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Авіа Солюшнз (Харківське Шосе, буд. 172-Б, оф. 209, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 42262796) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04161, код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору у сумі 8 380,24 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят) гривень 24 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.