Постанова № 12428373, 19.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-6949/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        Татаринова Д.В.

при секретарі                                        Сандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Кам’янсько – Дніпровський районний центр зайнятості, м. Кам’янка – Дніпровська,

до:           ОСОБА_1, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько – Дніпровський район Запорізької області,

про:           стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кам’янсько – Дніпровський районний центр зайнятості до ОСОБА_1, у якому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 789, 34 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач за час перебування на обліку як безробітний (з 26 лютого 2008 року по 29 червня 2008 року) незаконно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 789, 34 грн., оскільки з 01 липня 2003 року був зареєстрований як фізична особа – підприємець.

Ухвалою суду від 10 вересня 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-6949/10/0870, судове засідання призначено на 28 вересня 2010 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2010 року, за письмовим клопотанням представника позивача, провадження по справі зупинялось до 19 жовтня 2010 року. 19 жовтня 2010 року провадження по справі поновлено про що винесено відповідну ухвалу.

30 вересня 2010 року судом був отриманий лист відповідача, у якому містилися заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що у листопаді 2003 року відповідач звертався до органів державної податкової служби із заявою про припинення його підприємницької діяльності та в ДПІ, як зазначає відповідач, йому повідомили, що його підприємницька діяльність припинена.

          19 жовтня 2010 року представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          У судове засідання 19.10.2010 відповідач вдруге не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

          Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

19 лютого 2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви відповідача.

Згідно з витягом із наказів про прийняті рішення по відповідачу від 13 серпня 2010 року наказом від 26 лютого 2008 року № НТ080226 відповідачу було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату цієї допомоги.

Наказом позивача від 30 червня 2008 року № НТ080630 було припинено виплату відповідачу допомоги по безробіттю та знято його з обліку у зв’язку з працевлаштуванням.

Довідкою Кам’янсько – Дніпровського районного центру зайнятості підтверджується, що відповідач за період з березня по червень 2008 року отримав 789, 34 грн.

Листом державного реєстратора Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації від 11 серпня 2010 року № 01-14/3165 позивача повідомлено про те, що відповідач був зареєстрований як фізична особа – підприємець 12 вересня 2003 року, а 12 серпня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про рішення відповідача щодо припинення його підприємницької діяльності.

11 серпня 2010 року позивачем складений акт № 381 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким зафіксовано факт надання відповідачем, під час реєстрації на обліку в центрі зайнятості, недостовірних даних та належність її до категорії зайнятого населення.

11 серпня 2010 року позивачем видано наказ № 386 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

13 серпня 2010 року позивач направив на адресу відповідача лист № 1411 з вимогою повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 789, 34 грн.

Вказаний лист отриманий ОСОБА_1 18 серпня 2010 року особисто під підпис, але кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ (далі – Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі – забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ (далі – Закон № 803-ХІІ ) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами частини 15 ст. 47 Закону Країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем.

Отже на час звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи – підприємця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

          Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа – підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

          Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином відповідач, звертаючись до центру зайнятості із відповідною заявою приховав обставини, що впливали на надання йому статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю, тобто умисно не виконав свій обов’язок, покладений на нього ст. 36 Закону № 1533-ІІІ, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам’янсько-Дніпровського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 789 (сімсот вісімдесят дев’ять гривень) 34 копійки на р/р № 37175300901142, ЄДРПОУ 20524018, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя                                                                                Д.В. Татаринов