Постанова № 12427842, 15.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 р. справа № 2а-23270/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: < година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Ломиног А.М.

за участю:

представника позивача: не з’явився .

представника відповідача: Кононенко В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів» до Східної митниці про визнання картки відмови в митному оформленні та рішення про визнання недійсної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030000/0/00013 від 01.09.2010 року, визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року, зобов’язання здійснити митне оформлення товару, цинку металевого, за контрактом № 1060 від 02.08.2010 року за методом «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Артемівський завод по обробці кольорових металів» звернувся до суду з позовом до Східної митниці про визнання картки відмови в митному оформленні та рішення про визнання недійсної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030000/0/00013 від 01.09.2010 року, визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року, зобов’язання здійснити митне оформлення товару, цинку металевого, за контрактом № 1060 від 02.08.2010 року за методом «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються».

В обґрунтування позову зазначив, що на виконання контракту № 10660 від 02.08.2010 року компанія «Baramist Limited», продала ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів», на умовах DDU м. Артемівськ (Інкотермс - 2000), цинк металевий в чушках марки ЦВ по ГОСТ 3640-94. Партія товару вагою нетто 62493 кг вартістю 139734,35 дол. США поставлена на ст. Артемівськ-1 22.08.2010 року по залізничній накладній № Ж 0716093 і інвойсу продавця № 196 від 17.08.2010 року.

27.08.2010 року декларант подав до Східної митниці документи для митного оформлення ввозу товару, у тому числі вантажну митну декларацію № 700030000/201-/004500 та декларацію митної вартості товару № 700030000/2010/004500, в якій була заявлена митна вартість товару у сумі 1102504,02 грн. за курсом долара США – 7,89 грн., в іноземній валюті – 139734,35 дол. США.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030000/0/00013 від 01.09.2010 року було відмовлено у митному оформленні вантажу. Підставою відмови значилося коригування митної вартості товару згідно Рішення про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року та вимога щодо надання підприємством нової вантажної митної декларації з урахуванням вимог цього рішення. Митний орган визначив митну вартість товару за рівнем вартості раніше оформлених ідентичних та подібних товарів у сумі 159357.15 дол. США, що перевищило митну вартість товару за застосованим підприємством методом на 154298,01 грн., де розрахунковий податок на додану вартість у сумі 251360,41 грн. перевищив розмір податку, розрахований декларантом на 30859,61 грн.

Позивач вважає, що митним органом не дотримана послідовність застосування методів визначення митної вартості, тобто вважає дії відповідача з визначення митної вартості товару за рівнем вартості раніше оформлених ідентичних та подібних товарів та стягнення у відповідності з визначеною митною вартістю мита та ПДВ протиправними та вчиненими необґрунтовано, непослідовно з перевищенням повноважень, згідно уточнених позовних вимог просив суд:

- визнати недійсною картку відмови в митному оформленні та рішення про визнання недійсної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030000/0/00013 від 01.09.2010 року;

- визнати недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року;

- зобов’язати здійснити митне оформлення товару, цинку металевого, за контрактом № 1060 від 02.08.2010 року за методом «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги аналогічно викладеному у уточненій позовній заяві.

Представник Східної митниці у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає дії Східної митниці обґрунтованими, а рішення про визначення митної вартості прийнятим в межах повноважень та на підставі діючого законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (ЄДРПОУ 00195452) згідно контракту № 20660 від 02.08.2010 року (а.с.10) купив у компанія «Baramist Limited» (Великобританія) «цинк металевий у чушках марки ЦВ» (код УКТЗЕД 7901110000, країна виробництва - Казахстан, фірма - виробник ТОО «Казцинк»). Партія товару вагою нетто 62493 кг вартістю 139734,35 дол. США поставлена на ст. Артемівськ-1 22.08.2010 року по залізничній накладній № Ж 0716093 і інвойсу продавця № 196 від 17.08.2010 року.

Митний орган, під час контролю правильності визначення митної вартості товарів прийшов до висновку, що митна вартість товару «цинк металевий у чушках марки ЦВ» (код УКТЗЕД 7901110000, країна виробництва - Казахстан, фірма - виробник ТОО «Казцинк»), заявленого до митного оформлення 27.08.10 №700030000/2010/004500 (декларант подав до Східної митниці документи для митного оформлення ввозу товару, у тому числі вантажну митну декларацію № 700030000/201-/004500 та декларацію митної вартості товару № 700030000/2010/004500, в якій була заявлена митна вартість товару у сумі 1102504,02 грн. за курсом долара США – 7,89 грн., в іноземній валюті – 139734,35 дол. США), нижча у порівнянні ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ, а саме митна вартість, заявлена декларантом склала 2,236 дол. США/кг.

Окрім того, Східною митницею встановлено наступне:

1) експортна ВМД від 05.08.2010 №51416/05080/2000456 та товаросупровідний документ від 05.08.2010 № 1068 оформлені на контракт від 08.02.10 № К-50-16/2010-9, реквізити якого відрізняються від реквізитів зовнішньоекономічного контракту;

2) згідно п. 1 доповнення від 17.08.2010 №1 до зовнішньоекономічного контракту під котирувальним періодом визначається ціна на Лондонській біржі металів за 17.08.10, самі відомості щодо ціни на біржі за 17.08.2010 не надано;

3) згідно п. 4 специфікації від 03.08.10 №1 до зовнішньоекономічного контракту кінцева ціна за 1 тону товару визначається: ціна на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс премія 135,00 дол. США на умовах DDU.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом також надані наступні документи: 1) зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2010 №10660; 2) специфікація від 03.08.2010 №1; 3) доповнення від 17.08. 2010 №1; 4) інвойс від 17.08. 2010 № 196; 5) залізнична накладна від 05.08. 2010 № Ж 0716093; 6) платіжний документ від 05.08. 2010 б/н; 7) платіжне доручення від 26.08. 2010 № 1112; 8) експортна ВМД від 05.08. 2010 № 51416/05080/2000456; 9) товар супровідний документ від 05.08.2010 № 1068; 10) декларація митної вартості форми ДМВ-1.

Для підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару, декларанту було запропоновано додатково надати документи, а саме: 1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг,пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); 4) відповідна бухгалтерська документація; 5) ліцензійний чи авторський договір (контракт); 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; 7) калькуляція фірми-виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленіспеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідніповноваження згідно із законодавством; 9) сертифікат про походження товару; 10) відомості про якісні характеристики товару; 11) інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Окрім того, для підтвердження транспортних витрат, зазначених в гр. 89 залізничної накладної від 05.08.10 №Ж 0716093 (а саме - 4218,00 грн. декларанту запропоновано надати наступні документи: 1) договір про перевезення; 2) рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; 3) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка (якщо передбачена передплата чи платіж здійснено); 4)довідку підприємства-перевізника, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; 5) калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Про необхідність подати вище перелічені документи декларанта Махову Г.Є. повідомлено письмово, про що зроблено записи на декларації митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні документи:

- лист від 26.07.2010 № 1000781-01;

- біржова Інформація LМЕ;

- сертифікат походження від 11.08.2010 № KZUA 00702006;

- рахунок-фактуру від 05,08.2010 № 10023419.

Від надання інших додаткових документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, декларант Позивача 01.09.2010 відмовився, про що зроблено відповідний запис на декларації митної вартості. Листом від 14.09.2010 року ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» звернувся з приводу питання про визначення митної вартості товару, на яку Східною митницею листом від 21.09.2010 року було надано відповідь.

Митним органом при ознайомленні із вищезазначеними наданими документами, встановлено, що лист від 26.07.2010 № 1000781-01 містить уточнення щодо видівкотирувань і не несе смислове навантаження, а в сертифікаті походження бід 11.08.2010 № KZUA 00702006 та рахунку-фактурі від 05.08.2010 № 10023419 йде посилання на контракт від 08.02.2010 № К-50-16/2010-9, але сам контракт не надано.

Заслухавши доводи сторін та ознайомившись із доказами на яких вони ґрунтуються, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Митного кодексу України (МК) на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення товарів, що імпортуються в Україну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.98 № 339 затверджений «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості», який визначає, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МК України, зокрема, шляхом:

1) перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митноївартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю,згідно з «Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуютьсячерез митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766(Порядок).

2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів,митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товариабо вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/абокомплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до ч.2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст. 265 МК України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ), а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Зокрема право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних ЄАІС ДМСУ визначено п.п.1 п.3 розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.09 № 602, який зареєстровано в Мінюсті України 21.07.09 за № 669/16685 (Порядок № 602).

Згідно приписів ст.ст. 45, 88 МК України особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Згідно ст. 88 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Указом Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів, походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торгівельних спорів» від 25.08.04 № 475/94 (п.6) визначено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п.11 Порядку.

Статтею 267 МК України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Відповідно до ст. 265 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не були включені раніше, згідно ст. 267 МК України входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що контракт № 10660 від 02.08.2010 року. укладений між компанією «Baramist Limited» та ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» на умовах DDU м. Артемівськ (Інкотермс - 2000). Згідно цих умов продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару до цього місця. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок договір перевезення товару до встановленого місця призначення. У покупця немає зобов'язань стосовно договорів перевезення та страхування. До структури ціни товару повинні включатися крім фактурної вартості ліцензійні платежі (якщо вони є), вартість навантаження, експедиційно-транспортні витрати, страховка (якщо вона є).

В графі 89 залізничної накладної від 05.08.2010 № Ж 0716093 зазначено, що з отримувача потрібно стягнути, тобто з ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів», який є покупцем, суму 4218,00 грн.

При цьому слід зауважити, що відповідно до ч.3 ст. 267 МК України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N 996-ХІV (Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку «Про затвердження Інструкції про проведення контрольних заходів фінансово-господарської діяльності підгалузей, об'єднань, підприємств, установ та організацій системи Міністерства транспорту та зв'язку України» від 28.03.06 № 275 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також, згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05,95 № 88 «Про затвердження положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. До первинних документів відносяться видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери, платіжні квитанції, тощо.

Митним органом зазначено, що згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальний рівень митної вартості аналогічного товару, найближчого за датою до поточного митного оформлення, складав 2,55 дол. США/кг., отже заниження митної вартості спірного товару ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» призвів до сумнівів митниці щодо її достовірності та правильності визначення.

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур. Згідно п. 13 Порядку термін подання додаткових документів становить 10 календарних днів після ознайомлення декларанта із записом митного органу про їх надання. При цьому, за вмотивованою заявою декларанта, такий строк продовжується. Із матеріалів справи встановлено, що декларант із такою заявою не звертався.

Згідно приписів ст. 267 МК використані декларантом відомості для визначення митної вартості за першим методом визначення митної вартості (вартість операції) повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Суд погоджується із відповідачем, що при опрацюванні ним поданих документів, що були надані декларантом додатково недостатньо відомостей для підтвердження заявленої митної вартості, а на запит про надання інших він відмовився та не просив продовжити передбачені законом строки для їх надання.

Відповідно до ст. 265 МК України, п.14 Порядку 1766, якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Факт виконання декларантом п.7 Порядку, а саме подання обов'язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості, не є достатнім, тобто вимога митного органу надати додаткові документи згідно п. 11 Порядку є обґрунтованою.

Пунктом 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.06 р. №1766, наряду з переліком додаткових документів передбачене подання саме договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; та відповідних рахунків щодо виконання цього договору.

Таким чином, стосовно витребуваних договорів з третіми особами та надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунків про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов контракту, слід зазначити, що дані документи є важливими при визначенні митної вартості. Те ж саме стосується й калькуляції, бо інформація, що має міститися в даному документі, має вагоме значення для визначення митної вартості спірного товару з урахуванням особливостей умов поставки, складу товару, невідомо на який час зроблено обчислення собівартості. Розрахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг витребовувались відповідно до положень п.п. а п. 1 ч.2 ст. 267 МК України, для перевірки того, чи включалися дані витрати до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. З метою підтвердження країни походження товарів та з метою встановлення рівня цін на подібні товари у регіоні виробництва, був затребуваний сертифікат про походження товару, а інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару необхідна була для дослідження кон'юнктури ринку щодо даного товару. Також митному органу не надано в порядку ст. 265 МК України рахунок-фактуру від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежів, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Отже, враховуючи саме відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу об'єктивного джерела інформації, а саме документів на ідентичні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, митним органом було здійснено коригування митної вартості товарів з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ та прийнято рішення щодо визначення митної вартості зазначених товарів відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Східною митницею прийнято рішення щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року, з яким декларант Махова Г.Б. ознайомлена 01.09.2010 року, про що свідчить її підпис. З рішенням щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості, суд погоджується, у зв’язку із неможливістю послідовного застосування перших двох, а саме враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів 1 метод, передбачений ст. 267 МКУ неможливо застосувати.

Стосовно застосування 2 методу, передбаченого ст. 268 МКУ, суд зазначає, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.267МКУ,за митну вартість береться вартість операції з Ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість тарепутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У зв’язку із тим, що у митного органу й декларанта була відсутня вищезазначена інформація, що не заперечується сторонами, застосування 2-го методу також є неможливим.

Третій метод, який описаний ст. 269 МКУ застосовується у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.ст. 267 та 268 МКУ, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часомекспорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Підподібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими завсіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожихкомпонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами,що оцінюються, та вважаються комерційне взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до Оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 23.04.08 № 720/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних із застосуванням митного законодавства», п. 1 якого стосується саме визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, зазначено що митниця вправі вимагати від суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності подання не тільки обов’язкових, а й інших документів, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про митну вартість.

На підставі викладеного, а також враховуючи приписи ст. 11 Митного кодексу України про те, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи, що саме цими органами має використовуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики, суд вважає, що питання встановлення митної вартості та її контролю не входить до компетенції будь якого іншого органу, окрім митних органів. Тому посилання позивача, що надані ним документи давали змогу у повній мірі застосувати перший метод визначення митної вартості, не має правового обґрунтування, оскільки саме службова особа митного органу визначає достатність наданих документів та в разі їх недостатності мас встановлене законом право вимагати додаткові документи із спрямованістю на забезпечення дотримання митного законодавства, зокрема в частині недопущення ухилення від сплати обов’язкових митних платежів у повному обсязі та заниження митної вартості декларантом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів» до Східної митниці про визнання картки відмови в митному оформленні та рішення про визнання недійсної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030000/0/00013 від 01.09.2010 року, визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/001061/2 від 01.09.2010 року, зобов’язання здійснити митне оформлення товару, цинку металевого, за контрактом № 1060 від 02.08.2010 року за методом «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються» -- відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчий кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 листопада 2010 року.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.