Постанова № 12427436, 22.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2010 р.Справа №2а-12667/10/4/0170 о 14:54

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача Халецька Т.І., Грижук Н.В.;

від відповідачів Сачок О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська хімічна компанія"

до Армянського відділення Красноперекопської державної податкової інспекції,Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Армянського відділення Красноперекопської державної податкової інспекції (далі відповідач 1) про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року та зобов'язання прийняти податкову декларацію за серпень 2010 року з урахуванням сум, вказаних в додатках до декларації.

Позов мотивовано тим, що відповідач 1 безпідставно вимагає від позивача надання додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (розрахунок суми бюджетного відшкодування), у зв'язку із чим відмовляється визнавати податковою декларацію документи звітності з ПДВ, надані позивачем за серпень 2010 року. На думку позивача, надання додатку 3 до податкової декларації не передбачено чинним законодавством, оскільки позивач не заповнював значення рядку 24 (залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду) у декларації за серпень 2010 року.

Ухвалами суду від 06.10.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі відповідача - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим (далі відповідач 2).

Ухвалою суду від 08.11.2010 року у відповідача 2 у витребувані належним чином засвідчену копію акту камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ, поданої позивачем 16.09.2010 року (вх. №4950); особовий рахунок позивача з податку на додану вартість за 2010 рік; письмові пояснення щодо відображення в особовому рахунку 30.09.2010 року показників декларації, поданої 16.09.2010 року (вх. №4950), підстав виведення даних з особового рахунку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 24), просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2010 року встановлено її невідповідність пункту 5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054 (далі Порядок №166), тому відповідно до пунктів 4.5 та 4.6 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року №827 (далі Методичні рекомендації №827) подані позивачем документи не були визнані податковою декларацією.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32785952, перебуває на податковому обліку в Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції АР Крим, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

16.09.2010 року позивачем подано до відповідача 1 документи податкової звітності з податку на додану вартість (вх. №4950).

Згідно із листом заступника начальника Красноперекопської ОДПІ начальника Армянського відділення Вовк С.В. від 20.09.2010 року вих. №742/10/15-2 стосовно поданих позивачем документів проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено порушення вимог п. 5.12 Порядку №166. З пояснень представника відповідача вбачається, що вказані порушення стосуються відсутності серед поданих позивачем документів додатку 3 до податкової декларації.

З наведених підстав у вказаному листі податкового органу повідомлено позивача про те, що декларація з ПДВ за серпень 2010 року «не визнана як податкова декларація».

Оцінюючи правомірність дій відповідачів щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд зауважує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: заповнення декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

В листі від 20.09.2010 року вих. №742/10/15-2 міститься посилання на проведення камеральної перевірки документів звітності, наданих позивачем.

Слід зазначити, що акту камеральної перевірки відповідачами не надано і, як зазначено в службовій записці заступника начальника Красноперекопської ОДПІ начальника Армянського відділення Вовк С.В. на імя начальника юридичного відділу від 12.11.2010 року №327/15-2, такого акту не складалось.

Надаючи оцінку правомірності дій відповідачів, зокрема в частині проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Вказаним пунктом також передбачено, що контролюючий орган може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платникові, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів i банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 під терміном «арифметична помилка або описка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, камеральні перевірки проводяться стосовно поданих податкових декларацій і за наслідками камеральних перевірок можливо встановлення лише арифметичних або методологічних помилок.

Зазначене підтверджується положеннями абз. 4 п. 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 17.07.2006 року №416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 року за №872/12746.

В той же час пунктами 4.5 і 4.6 Методичних рекомендацій №827 встановлено таке.

Якщо надана органу державної податкової служби платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом державної податкової служби як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу органу державної податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом державної податкової служби такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання» (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом органу державної податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом державної податкової служби податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181) .

У базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «Не визнано як податкова декларація» із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення органу державної податкової служби (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

У разі визначення підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб неправомірності подання податкової звітності платником податків на підставах, не передбачених пунктом 4.5, а саме:

випадків подання платниками податку на додану вартість податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника,

випадків подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування,

випадків подвоєння поданої податкової звітності з вини суб'єкта господарювання,

працівник цього підрозділу протягом 3 робочих днів з моменту отримання реєстру прийнятої звітності готує та направляє:

за підписом керівника органу державної податкової служби - платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття такої звітності та пропозицією подати нову, оформлену належним чином;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу ведення та захисту податкової звітності службову записку з резолюцією керівника органу державної податкової служби для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу «Не визнано як податкова декларація» та проставлення в коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової) та дат їх відправлення;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу обліку і звітності службову записку з резолюцією керівника органу державної податкової служби для усунення даних, занесених до картки особового рахунку , датою службової записки.

Суд зазначає, що подані позивачем документи не визнані податковою деклараціє з підстав, зазначених у пп. 4 абз. 1 п. 4.5 Методичних рекомендацій №827.

Зазначений недолік повинен бути виявлений податковим органом на етапі прийняття документів податкової звітності, а не під час проведення камеральної перевірки.

Крім того, працівник структурного підрозділу органу державної податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності, на примірнику, що залишився у платника податків, повинен був проставити штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».

Водночас, суд встановив, що показники податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія», поданої 16.09.2010 року (вх. №4950) спочатку були занесені до картки особового рахунку, а потім виведені на підставі службової записки №114 від 11.11.2010 року (тобто майже через два місяці після того, як позивачем було подано декларацію, а відповідачем 2 направлено лист від 20.09.2010 року вих. №742/10/15-2).

Оцінюючи правомірність доводів податкового органу щодо порушення платником податків при заповненні декларації правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення декларації з податку на додану вартість суд встановив наступне.

Відповідно до п. 5.12 Порядку №166 якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до затвердженої форми додатку 3 він подається платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (заповнено рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду).

В податковій декларації, поданій позивачем (копія якої надана відповідачем), рядок 24 не заповнений (проставлено прочерк).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана позивачем декларація не суперечить правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Суд також зазначає, що у спірних відносин права позивача порушені у зв'язку із протиправними діями, тож враховуючи, що позивач помилково заявив вимоги про визнання неправомірними таких дій, замість визнання їх протиправними, як це передбачено КАС України стосовно дій суб'єктів владних повноважень, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим вийти за межі позовних вимог, ухваливши рішення про визнання протиправними дій щодо невизнання податковою декларацією документів податкової звітності з податку на додану вартість, отриманих від позивача 16.09.2010 року (вх. №4950).

При цьому суд зазначає, що Армянське відділення Красноперекопської державної податкової інспекції є структурним підрозділом Красноперекопської державної податкової інспекції, тож відповідні дії щодо приймання і обробки податкової звітності здійснювались відповідачем 2, як органом державної податкової служби України. В той же час лист від 20.09.2010 року вих. №742/10/15-2 підписано посадовою особою відповідача 1, який у спірних відносинах діяв від імені Красноперекопської державної податкової інспекції.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є ухвалення судового рішення про зобовязання відповідача 2 відобразити за даними картки особового рахунку основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» 16.09.2010 року (вх. №4950), тому, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає можливим в цій частині також вийти за межі позовних вимог.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 163, ст. 267 КАС України, суд зобов'язує відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, надати до суду звіт про виконання постанови.

В судовому засіданні 22.11.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 26.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим в особі Армянського відділення Красноперекопської державної податкової інспекції щодо невизнання податковою декларацією документів податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (ідентифікаційний код 32785952) 16.09.2010 року (вх. №4950).

3. Зобов'язати Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим в особі Армянського відділення Красноперекопської державної податкової інспекції відобразити за даними картки особового рахунку основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (ідентифікаційний код 32785952) 16.09.2010 року (вх. №4950).

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» 3,40 грн. судових витрат.

6. Зобов'язати Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим в особі Армянського відділення Красноперекопської державної податкової інспекції у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.