Ухвала суду № 124255392, 07.01.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8710/24 07.01.2025

н\п 1-кп/490/592/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8710/24

У Х В А Л А

07 січня 2025 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2024 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Миколаївської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2024 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурором подані клопотання про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, які були враховані судом при продовженні обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою не зменшились та не відпали. Так, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити їх належну процесуальну поведінку та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам під час подальшого судового розгляду кримінального провадження. Прокурор подані клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили змінити на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Додатково, захисник ОСОБА_9 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 вже фактично відбуває покарання за вироком Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26.10.2023 року, який ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.02.2024 року залишено без змін.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком із можливістю звільнення під заставу у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 листопада 2024 року до 10 січня 2025 року включно.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю звільнення під заставу у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 листопада 2024 року до 10 січня 2025 року включно.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю звільнення під заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 листопада 2024 року до 10 січня 2025 року включно.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку суду, обрані відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відповідають особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи сторони захисту, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжних заходів на більш м`які.

Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання та продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно них судом не встановлено.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються і щодо яких останнім органом досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, зможуть ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих їм злочинів, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує їм в разі визнання винними за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисто знайомі, постійно контактували один з одним, а тому можуть схиляти до надання показань, які їх виправдовують. Також, як вбачається з клопотань прокурора, сукупність наявних в матеріалах кримінального провадження доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом тривалого часу систематично вдавались до вчинення особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, інших джерел доходів вони не мають. Вказане дає підстави припускати, що обвинувачені можуть продовжити займатися злочинною діяльністю.

За сукупності таких обставин, з урахуванням вимог ст.178 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та їх належну поведінку.

Доводи захисників в обґрунтування заперечень проти клопотань прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотаннями прокурора, а тому в задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Доводи захисника ОСОБА_9 з приводу відсутності підстав продовжувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у зв`язку з фактичним відбуванням покарання за вироком Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26.10.2023 року суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги, оскільки захисником не надано суду належним чином завіреної копії такого вироку з відміткою про набрання ним чинності.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 183, 197, 315, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.

Обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 07 березня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.

Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 07 березня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.

В задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 07 березня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1